Справа № 634/1539/19
Провадження № 2-а/634/28/19
Категорія 19
10.12.2019 Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Єрьоміної О.В.,
секретар судового засідання - Лісняк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сахновщина адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальойону № 6 УПП у Харківській області Пройдакова Сергія Олексійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії серія ЕАК № 1709956 від 05.11.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що 05.11.2019 постановою серія ЕАК № 1709956 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 170 грн.
Відповідно до постанови, 05.11.2019 року о 13.50, на Харківській автодорозі, на 87 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 , із закритим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 2.9.в ПДР, а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншим предметом чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м., та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Позивач з даною постановою не згоден, оскільки вважає, що вона є незаконною, оскільки правил ПДР України не порушував, номерні знаки на автомобілі чітко читалися з відстані 20 м., крім того постанова не містить жодних доказів факту правопорушення, та складена на місці зупинки транспорного засобу, а не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, як того вимагає ст 276 КУпАП. Позивач також зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови, йому було відмовлено у реалізації прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином та вчасно, причини неявки суду не повідомив. Відзив до суду не надав.
Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином та вчасно, причини неявки суду не повідомив. Докази, витребувані судом, не надав.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою поліцейського роти № 1 батальойону № 6 УПП у Харківській області Пройдакова С.О. серії ЕАК № 1709956 від 05.11.2019 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.
У постанові вказується, що , 05.11.2019 року о 13.50, на Харківській автодорозі, на 87 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD SCORPIO, д.н.з. НОМЕР_1 , із закритим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 2.9.в ПДР, а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншим предметом чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м., та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Постанова складена на місці зупинки транспортного засобу, що на думку позивача є протиправним, та не містить жодних доказів порушення правил ПДР позивачем.
Так, при вирішенні спорів про правомірність розгляду органами Національної поліції справ про адміністративне правопорушення одразу після їх вчинення та складання постанов про притягнення до адміністративної відповідальності одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, а також правомірність винесення органами Національної поліції постанови про накладення адміністративного стягнення без складання протоколу про адміністративне правопорушення у скороченому провадженні існують розбіжності.
Розбіжності виникли через різне розуміння змісту словосполучення "на місці вчинення правопорушення", використане в статті 258 КУпАП, якою встановлено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, та словосполучення "за місцем його вчинення", вжитого в частині першій статті 276 цього Кодексу, яка визначає місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП.
У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, де КУпАП не передбачено процедуру скороченого провадження, є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
Разом із тим, слід враховувати, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280КУпАП.
В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Разом з тим, зміни до ст.258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України.
Отже, приписи рішення Конституційного Суду України по справі № 5-рп/2015 від 26.05.2015 повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 № 596-VІІПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху та вищевказаною Інструкцією.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак, відповідачем не надано суду запису з нагрудної камери поліцейського або запису з відео реєстратора.
Таким чином, відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У рішенні від 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015 Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом <…> з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачає, що необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією нормою є не сам факт закриття номерного знака іншими предметами, а й необхідність встановлення наявності перешкод чи ускладнень ідентифікації номерного знака. З пп. 2.9 «в» ПДР України слідує необхідність встановлення відстані - 20 м, з якої неможливо чітко визначити символи номерного знака.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду відзив на позов та не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, не спростував вказане твердження позивача.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Щодо незабезпечення позивачу скористатися його правами, передбаченими ст.268 КУпАП, суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція ч.6 ст.121 КУпАП України, за якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд зазначає, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, і позивач не обґрунтував, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу.
Таким чином, оскаржувана постанова від 05.11.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.71,77, 160-163 КАС України, суд,
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК № 1709956 від 05.11.2019 року, складену поліцейським роти № 1 батальойону № 6 УПП у Харківській області Пройдаковим Сергієм Олексійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: