09.12.2019
Справа № 644/ 7961 /19
н/п 2/644/ 2310 /19
09 грудня 2019 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря - Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначає, що 10.09.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір. Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого перед банком утворилась заборгованість.
Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 12417,93 грн., станом на 01.09.2019 року, яка складається з наступного: 0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 656,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 7944,04 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 2750,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 567,52 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що в порушення умов кредитного договору укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 відповідач відмовляється виконувати свої зобов'язання з повернення боргу в строк та на умовах, встановлених сторонами в кредитному договорі.
Ухвалою суду від 18.10.2019 року відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до отриманої відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області, місце проживання відповідача ОСОБА_1 з 05.03.2013 року до 11.02.2015 року було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься до територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
Копія даної ухвали разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу на адресу місця проживання, яка вказана в позовній заяві, однак повернулась на адресу суду неврученою, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки ухвала суду від 18.10.2019 року направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві, і повернулась на адресу суду неврученою, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавався.
Представник позивача в своїй заяві просить справу слухати за його відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору № б/н від 10.09.2013 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 , банком надано відповідачу кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені в заяві та умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки.
Згідно з умовами вказаного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користуванням кредитом. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання з повернення боргу в строк та на умовах, встановлених сторонами в кредитному договорі.
З позовної заяви, а також розрахунків заборгованості станом на 01.09.2019 року, які долучені до позовної заяви, вбачається, що відповідач має заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 656,37 грн., нарахованої пені за прострочене зобов'язання; нарахованої пені за прострочене зобов'язання в розмірі 7944,04 грн.; нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 2750,00 грн., а також штрафів.
Однак, з позовної заяви та з вказаних вище розрахунків, на які посилається представник позивача в якості обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості, вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість за тілом кредиту та за нарахованими відсотками.
Зокрема в позовній заяві представник позивача зазначає, що відповідач має заборгованість по кредитному договору в сумі 12417,93 грн., станом на 01.09.2019 року, яка складається з наступного: 0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 656,37 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 7944,04 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 2750,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 567,52 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до позовної заяви.
Відповідно до ст. 534 ЦК України (черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням), у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості : 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на вище викладене вбачається, що основна сума боргу сплачується в останню чергу після зарахування процентів і неустойки.
Таким чином, з позовної заяви та наданих в обґрунтування доказів, незрозуміло на яку суму відповідачу нараховувано заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 656,37 грн., нарахованої пені за прострочене зобов'язання в розмірі 7944,04 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 2750,00 грн., а також штрафів, за відсутності заборгованості за тілом кредиту (основної заборгованості).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог, щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 534, 549 ЦК України, п. 9 ч. 1, п. п. 15.5 п. 15 ст. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 10, 12, 81, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Повне судове рішення складено 10.12.2019 року.
Суддя: А. К. Сітало