Справа № 643/8127/19
Провадження № 2/643/3637/19
28.11.2019 Московський районний суд міста Харкова у складі судді Букреєвої І.А. , при секретарі Воловод К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності в порпядку спадкування за законом, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулись до суду позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просили визнати за кожною з них право власності на 14/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони спадкоємцями першої черги за законом після - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (дружиною та донькою) , що вони прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом 6-місячний термін звернулись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину та фактично прийняли спадщину, враховуючи, що мешкали разом за однією адресою з померлим. Однак, нотаріус 3й Харківський міський Державній нотаріальній контори Н.В.Лебедєва відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №681/02-31 від 15.04.2019 року) у зв'язку з тим, спадкоємцями не надані правовстановлюючі документи на вищевказану спадщину. Спадкову масу, після померлого ОСОБА_4 складає 28/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Частина домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 було придбано померлим ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою Харківською Державною нотаріальною конторою 30.12.1981 року за реєстровим №2-3665, де вказано, що померлий купив 3/36 (або 1/12 частку домоволодіння АДРЕСА_2 , що складалось з 2х житлових будинків, з відповідною часткою надвірних будівель. 04.03.1997 року Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м.Харкова за №55 житловий будинок Б-1, який знаходиться у користуванні ОСОБА_4 та співвласників , виділити в окремий, надати йому адресу пров АДРЕСА_3 Металіста АДРЕСА_2 . ПЖРЄП-1 видати свідоцтва про права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 у тому числі на ім'я: ОСОБА_4 28/100 частини (замість раніше належних 14/100 частин). Однак за життя ОСОБА_4 не отримав нове свідоцтво про права власності. За таких обставин, позивачі вимушені звернутися до суду з вказаним позовом.
Представник позивачів відповідно до заяви від 28.11.2019 року просила розглянути справу без участі позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з'явивсь, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, просив розглянути справу у його відсутність ( а.с.64)
Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з'явивсь, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.
Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 16.10.2017 року, видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківських області. Позивачка ОСОБА_1 - є дружиною померлого, що підтверджується, Свідоцтвом про укладання шлюбу1- НОМЕР_2 , виданим Новостроївським Відділом ЗАГС Борисівського р-ну Білгородської обл.. 07.11.1976 року. ОСОБА_2 - є донькою померлого, що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим Палацом новонароджених м. Харкова 18.08.1977 року. ОСОБА_2 змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », уклавши шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_4 , виданим Московським Відділом реєстрації актів цивільного стану м.Харкова 19.08.1995 року.
Судом встановлено, що померлим ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою Харківською Державною нотаріальною конторою 30.12.1981 року за реєстровим №2-3665 було придбано частину домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 . 04.03.1997 року Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м.Харкова за №55 житловий будинок Б-1 з обслуговуючими господарськими побудовами, які знаходяться у користуванні ОСОБА_4 та співвласників - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виділити в окремий, закріпити норму земельної ділянки площ.618 м2, надати йому адресу АДРЕСА_2 . ПЖРЄП-1 видати свідоцтва про права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 на ім'я: ОСОБА_7 на 44/100 частини ( замість раніше належних 22/100 частин), ОСОБА_8 28/100 частини ( замість раніше належних 14/100 частин), ОСОБА_4 28/100 частини (замість раніше належних 14/100 частин). За життя ОСОБА_4 не отримав нове свідоцтво про права власності, що підтверджується зокрема листом з Архівного відділу Харківської міської ради №Т3-722 від 02.07.2019 року. Співвласники домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідоцтва свідоцтво про права власності на належні їм частини домоволодіння АДРЕСА_2 , відповідно до отримали Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м.Харкова за №55 від 04.03.1997 року отримали та розпорядились майном. ОСОБА_7 укладала договір дарування від 18.06.2001 року з ОСОБА_3 , а ОСОБА_9 (спадкоємиця ОСОБА_10 ) укладала договір дарування від 20.12.2018 року з ОСОБА_3 . На цей час співвласником домоволодіння є ОСОБА_3 , якому належить 72/100 частини домоволодіння АДРЕСА_2 (третя особа), який є чоловіком позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження НОМЕР_4 , виданим Московським Відділом реєстрації актів цивільного стану м.Харкова 19.08.1995 року. Позивачі прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом 6-місячний термін звернулись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщин, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №681/02-31 від 15.04.2019 року та фактично прийняли спадщину, враховуючи, що мешкали разом за однією адресою з померлим.
Нотаріус 3й Харківський міський Державній нотаріальній контори Н.В.Лебедєва відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №681/02-31 від 15.04.2019 року) у зв'язку з тим, спадкоємцями не надані правовстановлюючі документи на вищевказану спадщину.
Відповідно до частини 1 статті 318 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1267 Цивільного кодексу України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Суд дійшов висновку, що нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тобто існує цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема позови спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.
З урахуванням цього суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141, 263-266, 272-273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Харківської міської ради задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн НОМЕР_5 , право власності на 14/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн НОМЕР_6 , право власності на 14/100 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя