Справа № 629/5939/18
Провадження № 1-кп/629/191/19
09 грудня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380000100, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, студента 3 курсу ХПКК, призовника, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , -
01 січня 2018 року, близько 03-00 години ОСОБА_3 знаходився біля кафе «Трійка», яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 2, буд. 16, разом з ОСОБА_6 , де останні спілкувалися, та іншими їх спільними знайомими.
В ході розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
ОСОБА_3 , перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_6 декілька ударів кулаком в ліву частину обличчя в область нижньої щелепи, чим заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді травматичного закритого перелому лівого суглобового відростка нижньої щелепи, яке згідно висновку експерта № 15-ЛЗ/18 від 15.02.2018 року є середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення, щодо факту спричинення тілесних ушкоджень визнав повністю, але не за тих обставин, які вказані в обвинувальному акті. Цивільний позов, заявлений потерпілим визнав частково, а саме матеріальні збитки в сумі 525,27 гривень визнав в повному обсязі, моральну шкоду - у розмірі 12500 гривень. Пояснив, що він з компанією друзів святкував Новий рік біля будинку культури, де зустрів свого однокласника ОСОБА_6 з його друзями. Всі разом вони пішли гуляти у бік «Хреста», але по ходу зупинилися щоб покурити та поспілкуватися. Софія присіла на лавку, яка виявилася мокрою. Потім підійшов ОСОБА_6 сів на цю давку і потягнувши ОСОБА_9 за руку, посадив її собі на коліна. Коли вона захотіла встати, ОСОБА_10 почав її чіпати за груди, талію і не відпускав. Софія почала йому говорити щоб відпустив, але він не реагував. Після цього він зробив зауваження ОСОБА_10 , але останній на це не реагував. Спробував сам підняти ОСОБА_9 , але ОСОБА_10 її тримав, після чого він долонею вдарив того по обличчю. Потім ОСОБА_10 відпустив ОСОБА_9 , встав з лавки і між ними почалася бійка. Під час бійки він наніс ОСОБА_10 близько 5 ударів кулаками в область обличчя та в область грудної клітки. Потім ОСОБА_10 йому запропонував продовжити бійку за магазином, бо останній через щось спіткнувся під час бійки та впав, на що він погодився. Зайшовши за магазин вони продовжили бійку. Під час цієї бійки він наніс ОСОБА_10 близько 5-10 ударів кулаками, але куди саме, в яку частину тіла наносив удари не пам'ятає. Коли від його удару ОСОБА_10 впав, то друзі підняли його, взяли по обидві сторони під руки та відвели ОСОБА_6 додому. Вказав, що конфлікт біля лавки тривав близько 3-4 хвилин, а за магазином - 1-2 хвилини. Пояснив, що тілесні ушкодження, які були спричинені потерпілому дійсно могли утворитися внаслідок їхньої бійки. Про вчинене шкодує, перед потерпілим вибачився. Зазначив, що спиртні напої в той день не вживав. Також вказав, що з ОСОБА_9 на час події перебував у близьких дружніх стосунках, але не як хлопець з дівчиною. Про те, що у ОСОБА_10 зламана щелепа він дізнався через два дні після конфлікту. Також, пояснив, що до початку порушення кримінального провадження він намагався поспілкуватися з ОСОБА_10 , але останній відмовився з ним спілкуватися. Дійсно ОСОБА_10 звертався до нього за матеріальною допомогою, але він відмовився йому її надавати, так як ОСОБА_10 вимагав набагато більшу суму грошей ніж ту яка вказана в чеках. Але пояснив, що через поштове відділення на ім'я ОСОБА_6 він пересилав гроші у сумі 3000 гривень на відшкодування збитків, проте останній відмовився їх отримати.
Крім визнання своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, вина обвинуваченого повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України та іншими доказами, а саме:
Показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 який пояснив, що в ніч з 31.12.2017 року на 01.01.2018 року він вийшов зустрічати Новий рік на майдан біля міського будинку культури. Потім зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_11 , який був зі своїми знайомили. Близько 02-00 години він вирішив провести компанію додому, а потім самому піти додому. Вийшли вони на проспект Перемоги, де по дорозі зустріли його однокласника ОСОБА_3 , який був з дівчатами. Цих дівчат він не знав та ніколи не бачив. Зупинилися вони біля кафе «Трійка» та розбилися по групам, він знаходився з ОСОБА_3 та його подругами. Присів на лавочку, і біля нього також присіли дві дівчини. Потім між ОСОБА_3 та ним розпочався діалог, в ході якого ОСОБА_3 почав пред'являти йому претензії з приводу того, що він спілкується з його дівчиною і в цьому спілкуванні йому щось не подобається, але жодних дій у бік дівчат він не робив. В ході чого між ними розпочався словесний конфлікт. Потім він встав та повернувся обличчям до лавки і в цей час зі спини в область голови зліва він відчув сильний удар. Обернувшись він побачив перед собою ОСОБА_3 . Така поведінка ОСОБА_3 по відношенню до нього його дуже здивувала, він вважав, що ОСОБА_3 попросить у нього вибачення, але останній сказав, що жодних вибачень не буде. Потім був конфлікт у вигляді поштовхів, але друзі їх розтягли, і його відвели додому. Наступного ранку у нього сильно боліла голова і ліва частина голови була опухлою, боліла щелепа. Як в подальшому з'ясувалося у нього був перелом щелепи. До поліції відразу не звертався, поїхав до м. Харкова, де в Харківській обласній дитячій клінічній лікарні йому було проведено оперативне втручання на щелепі, на що було витрачено значні кошти. Зазначив, так як була пошкоджена щелепа, він зазнав крім сильного фізичного болю, ще і великі труднощі з носінням металевої конструкції, внаслідок чого він не міг говорити, нормально харчуватися, дуже боліли зуби та ясна. Окрім матеріальної шкоди йому була спричинена і моральна шкода, яка полягала у порушенні нормальних життєвих зв'язків. Пояснив, що коли він сидів на лавочці то спілкувався з ОСОБА_12 та його подругами, але про що не пам'ятає. Однак, дівчат він не чіпав та розпусні дії щодо них не вчиняв, жодних зауважень з цього приводу ОСОБА_12 йому не робив, а лише пред'являв в некоректній формі претензії, щодо його спілкування з його дівчиною, але чому, йому не зрозуміло, так як ніяких некоректних дій він не вчиняв. Дівчина через яку виник конфлікт сиділа на лавочці поруч з ним, з якої сторони не пам'ятає, але зауважень з приводу чіплянь до неї не робила, ніхто з компанії йому зауважень щодо цього не робили. Як саме та якою рукою ОСОБА_12 наносив йому удари він не бачив, ударів було 3-5 в обличчя. ОСОБА_12 перед початком конфлікту знаходився за його спиною, а він стояв обличчям до лавки. Конфлікт тривав декілька хвилин. Пояснив, що було декілька конфліктів, під час яких жодних тілесних ушкоджень він ОСОБА_3 не спричинив. Вказав, що ініціатором першого конфлікту був саме обвинувачений ОСОБА_3 , в наступних конфліктах, як він вважає, був саме він, так як намагався себе захистити. На час події перебував у тверезому стані, вживав вино з батьками вдома, більш ніж за 3 години до конфлікту. Цивільний позов підтримує та наполягає на його задоволенні.
Показанням в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 яка пояснила, що в ніч з 31 грудня 2017 року на 01 січня 2018 року вона з друзями святкувала Новий рік. Потім вони пішли на ялинку до міського будинку культури, де перебували близько 15 хвилин, а потім вирішили піти додому. По дорозі вони зустріли ОСОБА_6 з компанією, які були однокласниками ОСОБА_3 , це було близько 02-00 години. Вони запропонували їм спільно провести час, після чого всі разом продовжили свій рух. Зупинилися біля лавки, яка знаходилася поряд з кафе «Трійка». Вона захотіла присісти на лавку, але як виявилося та була брудною, і тому вона залишилася стояти. Потім ОСОБА_6 присів на лавку і посадив її собі на коліна, вів себе не гарно, утримував її та «лапав». Вона зробила йому зауваження, щоб він її відпустив, намагалася звільнитися від нього, але він не реагував. Біля них стояла ОСОБА_14 , а потім підійшов ОСОБА_12 . Компанія ОСОБА_6 стояла біля них на відстані 5 метрів. Потім до них підходили його товариші, які також говорили йому, щоб він її відпустив, але ні на жодні зауваження він не реагував. Так як вона з ОСОБА_12 перебуває у відносинах, вона його попросила, щоб він зробив зауваження ОСОБА_6 . ОСОБА_12 декілька разів зробив йому зауваження, на які він також не реагував,при цьому настрій та голос у ОСОБА_12 був роздратованим. Після чого ОСОБА_12 підняв її за одну руку, тримаючи іншу її руку, ОСОБА_6 піднявся за нею. ОСОБА_12 не витримав такої поведінки ОСОБА_6 та вдарив його по обличчю правою рукою, це був як ляпас. Після чого почалася бійка, ОСОБА_12 наніс удар кулаком правої руки в область обличчя, але як саме вона не бачила, потім друзі ОСОБА_6 їх розтягли. В момент нанесення удару обвинувачений та потерпілий знаходилися один проти одного обличчям. Потім ОСОБА_6 почав себе агресивно вести, кричати, що поб'є ОСОБА_12 , і між ними знову виникла бійка, під час якої ОСОБА_6 почав наносити удари кулаками правої та лівої руки ОСОБА_12 в область голови, тулубу, шиї, наніс приблизно 3-5 ударів, ОСОБА_12 почав себе захищати і також наносив удари ОСОБА_10 . ОСОБА_6 впав, друзі його підняли, але ОСОБА_6 не заспокоювався, запропонував ОСОБА_12 битися один на один. Після чого вони зайшли за квітковий магазин, зняли куртки та почали битися. Під час бійки ОСОБА_6 наносив удари ОСОБА_12 в нижню частину тулуба, а ОСОБА_12 в верхню частину обличчя. Потім ОСОБА_10 знову впав, підійшов його друг ОСОБА_15 підняв його і вони пішли додому. Після бійки видимих тілесних ушкоджень на обличчі у ОСОБА_12 та ОСОБА_10 вона не бачила, вказала, що у ОСОБА_12 була вивернута фаланга пальця. Вказала, що під час конфлікту ОСОБА_3 жодного разу за спиною ОСОБА_6 не перебував. Після чого, коли вони йшли додому за ними почали бігти друзі ОСОБА_6 та кидатися на ОСОБА_12 . Свої дії вони пояснили тим, що ОСОБА_12 побив їхнього товариша і вони прийшли бити його. Потім вони потисли один одному руки та розійшлися. Вказала, що спочатку в їхній компанії були вона, ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 . Коли вони зустріли компанію ОСОБА_17 то з ним були: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_15 . Після чого ОСОБА_16 пішла додому. Зустріли компанію ОСОБА_6 біля магазину «Маяк», хто саме запропонував йти у напрямку кафе «Трійки» не пам'ятає. Коли вони зустрілися, вона йшла з ОСОБА_12 , а він паралельно спілкувався з кимось з компанії ОСОБА_6 . Коли вони йшли разом то жодних конфліктів між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 не було, спілкувалися вони спокійно. ОСОБА_6 до неї не чіплявся та руки не простягав. Зупинилися біля кафе «Трійка», так як з компанії ОСОБА_6 сказали, що хтось повинен ще підійти. ОСОБА_6 вона раніше не знала. Вказала, що заяву до поліції з приводу її домагання зі сторони ОСОБА_6 вона не писала, бо вважала, що за неї заступився її хлопець. Вказала, що ОСОБА_3 під час конфлікту, як вона вважає, дійсно перебував в стані сильного душевного переживання, бо йому не сподобалося те, що ОСОБА_10 її тримав та не реагував на його зауваження. Також пояснила, що під час проведення слідчих дій, а саме одночасного допиту слідчим її та свідка ОСОБА_21 , свідок декілька раз змінював свої покази, в зв'язку з хвилюванням. Розповів свою версію, говорив, що ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_10 один раз, тобто була лише одна бійка, в результаті чого у ОСОБА_10 була зламана щелепа. Удар наносився лівою рукою, ОСОБА_12 стояв ззаду, навіть трішки з лівої сторони. Потім вона сказала йому, що такого не може бути, та розповіла свою версію, та запитала у ОСОБА_21 , чи бачив він, що вона сиділа на колінах у ОСОБА_10 , чи чув він що хлопці з його компанії робили ОСОБА_10 зауваження, щоб він її відпустив, на що він сказав, що бачив. Потім він також підтвердив, що дійсно було три бійки, що хлопці роздягалися коли билися «один на один». Спиртні напої зі своєю компанією вона не вживала, чи вживали спиртні напої хтось з компанії вона не знає і не бачила. Проте, що у ОСОБА_6 зламана щелепа вона дізналася 10-11 січня, після того як він надіслав знімки ОСОБА_12 та вимагав гроші, погрожуючи зверненням з заявою до поліції.
Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 який пояснив, що в ніч з 31 грудня 2017 року на 01 січня 2018 року, близько 02-00 години він з ОСОБА_6 гуляли біля будинку культури, де зустріли ще двох свої знайомих ОСОБА_23 та ОСОБА_20 . Всі разом вони пішли у бік «Хреста», де в районі магазину «Маяк» зустріли ОСОБА_3 з трьома дівчатами. В районі «Теремка» одна з дівчат пішла додому. Біля кафе «Трійка» вони зупинилися, ОСОБА_6 присів на лавку, ОСОБА_3 і дві його подруги стояли біля лавки. Він та його два товариша відійшли на відстань до 10 м. до квіткового магазину та розмовляли. Потім він почув, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 почався конфлікт. Він підійшов та почув, як ОСОБА_12 говорив ОСОБА_10 про те, що він посадив його дівчину собі на коліна, вони почали сваритися, але потім заспокоїлися. Він знову відійшов до своїх товаришів, та зайшов за ріг квіткового магазину. Потім почув, що між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 знову виник конфлікт. Він підійшов до них, ОСОБА_10 стояв обличчям до лавочки, а ОСОБА_12 - збоку, ззаду з лівої сторони і наносив удари по обличчю ОСОБА_10 , наніс близько 5 ударів. Вони відразу почали їх розтягувати та заспокоювати, але хлопці забажали продовжити бійку. Зайшли за квітковий магазин, зняли куртки та продовжили битися. Бійка тривала близько хвилини. За цей час значних тілесних ушкоджень ніхто нікому не наніс. Потім вони їх розтягли і він відвів ОСОБА_10 додому. Пояснив, що тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не бачив, але ОСОБА_10 говорив, що у нього болить щелепа. Зазначив, що першого удару він не бачив, але почув характерний звук, як удар по обличчю, але чим конкретно був нанесений удар сказати не може, можливо і долонею, коли підходив то при ньому було нанесено 5 ударів. Удари наносив кулаком лівої руки, але як саме він їх наносив, пояснити не може. Під час бійок ОСОБА_10 не падав. Вказав, що спиртні напої він з ОСОБА_6 не вживав, а чи вживав хтось з компанії ОСОБА_3 він не знає та не бачив. Жодних конфліктів між ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та його дівчиною по дорозі до кафе «Трійка» не було. Початок конфлікту він не бачив, бачив, як вже ОСОБА_24 сиділа на колінах у ОСОБА_6 , будь-яких висловів або незадоволень зі сторони дівчини у бік ОСОБА_10 він не чув та не бачив, щоб дівчина вчиняла будь-які дії щоб звільнитися від рук ОСОБА_10 . Чув, як ОСОБА_12 говорив ОСОБА_10 навіщо він пристає до його дівчини, чому посадив її собі на коліна. Вказав, що ні він ні ОСОБА_10 не просили друзів помститися за ОСОБА_12 . Також вказав, що на його думку, під час конфлікту та нанесення ударів ОСОБА_12 перебував у стурбованому стані, це пояснювалося тим, що йому не подобалося, що ОСОБА_10 чіпає його дівчину. Вказав, що під час досудового слідства, а саме під час проведення одночасного допиту його та свідка ОСОБА_25 , покази не змінював.
Показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_26 яка пояснила, що в січні 2018 року вона в компанії друзів святкувала Новий рік. Потім вони вирішили піти на ялинку до міського будинку культури. Там ОСОБА_27 зустрів своїх друзів, вони почали спілкуватися. Потім вони всі разом пішли у бік «Хреста», а потів у бік «Торгового центру». Зупинилися біля кафе «Трійка». ОСОБА_13 захотіла присісти на лавку, але вона була мокрою. ОСОБА_10 сів на лавку і потягнув ОСОБА_9 за руку і посадив її собі на коліна. Вони всі з цього посміялися. Потім ОСОБА_28 почав жартома чіплятися до Софії, гладив по ніжці, грудях, але це їй не сподобалось і вона спробувала встати, але ОСОБА_10 її не відпускав. ОСОБА_12 вирішив за неї заступитися. Спочатку між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт, а потім ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_12 піти за магазин, який розташований біля кафе «Трійка» та поговорити, на що той погодився. За магазином між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 відбулася бійка, під час якої вони друг другу наносили удари кулаками, але хто перший почав наносити удари вона не пам'ятає, так само і не пам'ятає скільки було ударів і куди саме вони їх наносили. Бійка тривала близько 1 хвилини, потім вони помирилися, потисли друг другу руки і розійшлися. Також пояснила, що спочатку ОСОБА_9 не заперечував проти того, що ОСОБА_10 посадив її собі на коліна, і проти цього не міг заперечувати ОСОБА_12 , так як вони з ОСОБА_9 , на той час, не перебували у відносинах. На думку свідка, ОСОБА_12 вчинив, як справжній чоловік, заступився за дівчину. Крім цього свідок зауважила, що в той день всі перебували в легкому алкогольному сп'янінні, так як це був Новий рік і вони випили по одному келиху вина. Про те, що у ОСОБА_10 зламана щелепа вона дізналася через тиждень після події. Будь-які тілесні ушкодження після бійки у ОСОБА_10 вона не бачила.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2018 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого ОСОБА_6 в присутності свого законного представника ОСОБА_7 добровільно показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 01.01.2018 року, а саме, що 01.01.2018 року, близько 03-00 години ОСОБА_27 знаходячись неподалік кафе «Тройка» на м-ні 2 м. Лозова, наніс йому близько 4-5 ударів в область нижньої щелепи зліва та в область голови у скроневу область зліва;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.07.2018 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого свідок ОСОБА_22 добровільно показав як саме та при яких обставин ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження під час події, яка відбулася 01.01.2018 року, а саме, що 01.01.2018 року, близько 03-00 години ОСОБА_27 , знаходячись неподалік кафе «Тройка» на м-ні 2 в м. Лозова, наніс ОСОБА_6 близько 5 ударів кулаком в область нижньої щелепи зліва та в область голови зліва;
- висновком експерта №15-ЛЗ/18 від 15.01.2018 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи неповнолітнього гр.-на ОСОБА_6 , 2000 року народження, з урахуванням даних із наданої медичної документації, у ОСОБА_6 мав місце травматичний закритий перелом лівого суглобового відростка нижньої щелепи, котрий утворився як від однієї так і від декількох травматичних дій тупим твердим предметом, що не відобразив в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути і руки людини.
Вищевказане тілесне ушкодження утворилося в період однієї події можливо в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови та потерпілим. Маловірогідне утворення вказаного тілесного ушкодження в результаті падіння з висоти зросту.
За ступенем тяжкості вказаний перелом - це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, так як для зростання перелому необхідно більш як 21 день ( згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року );
- висновком експерта №169-ЛЗ/18 від 09.07.2018 року, згідно якого на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи гр.-на ОСОБА_6 , 2000 року народження, по матеріалам справи по факту спричинення тілесних ушкоджень з урахуванням даних наданих протоколів проведення слідчих експериментів у відповідь на додатково поставлені запитання, у ОСОБА_6 мав місце травматичний закритий перелом лівого суглобового відростка нижньої щелепи, котрий утворився як від однієї так і від декількох травматичних дій тупим твердим предметом, що не відобразив в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути і руки людини.
Покази надані потерпілим ОСОБА_6 , під час проведення слідчого експерименту за його участю від 08.07.2018 р. в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині локалізації, способу спричинення та механізму утворення у потерпілого тілесного ушкодження.
Покази надані свідком ОСОБА_22 під час проведення слідчого експерименту за його участю від 08.07.2018 р. в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині локалізації, способу спричинення та механізму утворення тілесного ушкодження, яке мало місце у потерпілого ОСОБА_6 .
За ступенем тяжкості вказаний перелом - це середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, так як для зростання перелому необхідно більш як 21 день ( згідно пункту 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року );
Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведеною, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.
При вирішені питання про наявність умислу заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, що свідчить про спрямованість спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_3 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин середньої тяжкості.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, навчається на 3 курсі Харківського патентно - комп'ютерного коледжу за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення», за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився для участі у складанні досудової доповіді.
Оцінка виявила середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції ч 1 ст. 122 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 під час судового слідства не обирався.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків в сумі 525,75 грн. та моральної шкоди в сумі 25000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 525,75 грн. суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченого на користь цивільного позивача завдані матеріальні збитки в сумі 525 гривень 75 копійок, так як обвинувачений в цій частині позов визнав та дана позовна вимога знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 25000,00 гривень, то суд задовольняє його частково, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у спричиненні фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 25.05.2001), згідно якої у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Крім того, у вказаній Постанові, в п. 9 звернуто увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з якої вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
В результаті скоєння злочину потерпілому ОСОБА_6 були завдані фізичний біль та душевні страждання, в зв'язку з чим суд задовольняє його позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 10000 гривень, яка виходячи з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, має бути відшкодована одноразово в грошовому вираженні.
Витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_29 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не обирати.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новов'язівське, Юріївського району, Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , який на період навчання зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , в рахунок відшкодування майнової шкоди 525 гривень 27 копійок, моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1