Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/4549/2019 Справа № 641/9833/19
10 грудня 2019 року Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
затриманого - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяви прокурора про виправлення описки та роз'яснення ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.11.2019 року
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.11.2019 року задоволено клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 про застосування тимчасового арешту щодо ОСОБА_5 , ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Туркменістан, строком на 40 (сорок) діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів
Республіки Туркменістан.
02.12.2019 року прокурор ОСОБА_3 подав заяву про роз'яснення судового рішення та 03.12.2019 року заяву про виправлення описки в ухвалі слідчого судді. В обґрунтування заяв зазначив, що у зв'язку з тим, що Республікою Туркменістан не ратифіковано Протокол до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, то в ухвалі слідчого судді від 29.11.2019 року слід зазначити строк тимчасового арешту ОСОБА_5 до 30 діб.
В судовому засіданні прокурор заяви підтримав та просив задовольнити.
Адвокат фактично не заперечувала проти заяв, однак зазначила, що тимчасове затримання можливе строком до 30 діб. Оскільки законодавством передбачено можливість, а не обов'язок затримання особи до 30 діб та враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 вже 14 днів утримується у Харківському слідчому ізоляторі і за 14 днів з Республіки Туркменістан не надійшло жодних документів від компетентних органів, то просила суд встановити строк тимчасового затримання 14 діб та звільнити ОСОБА_5 в залі суду.
ОСОБА_5 просив його звільнити.
Суд дослідивши заяви прокурора прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
З приписів наведеної норми кримінального процесуального закону вбачається, що роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Проте, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення чи його законності, суд відмовляє в роз'ясненні такого рішення.
Сама заява повинна містити зазначення, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення.
З зазначених обставин заява прокурора ОСОБА_3 про роз'яснення рішення не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
Як вбачається з заяви прокурора про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 29.11.2019 року не було враховано Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року та Протокол № 1 від 17.07.1997 року до неї, який не був ратифікований Республікою Туркменістан, судом застосовано тимчасовий арешт на 40 діб без її врахування, таким чином обставини викладені прокурором в заяві про виправлення описки не є опискою в розумінні положень ст. 379 КПК України.
Суд роз'яснює, що невірно зазначений термін тимчасового арешту може бути предметом розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 29.11.2019 року. Заява адвоката про застосування тимчасового арешту до ОСОБА_5 строком на 14 днів та звільнення останнього є також предметом розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 379, 380 КПК України,
В задоволенні заяв прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 про роз'яснення рішення та виправлення описки - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суду м. Харкова протягом семи діб з дня її винесення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1