Справа № 626/1629/19
Провадження № 2/626/528/2019
Іменем України
25.11.2019 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Рибальченко І.Г.
за участі секретаря Кузнєцової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа- Служба у справах дітей ОСОБА_8 , про визнання особи такою, що втратила право користування житлом , -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представником яких є мати ОСОБА_4 , в якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2019 року, вона є власником будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , але з моменту реєстрації за зазначеною адресою не проживають та не з'являються, їх речі в будинку відсутні. Позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , особами, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася. Представник позивача ОСОБА_9 в судвому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , до суду не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковане 14.11.2019 року. Відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим до дату, час і місце розгляду справи.. Заяв про відкладання розгляду справи від них не надходило.
Представник Служби у справах дітей Красноградської РДА в судове засідання не прибув, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, рішення винести на розсуд суду.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини: відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.05.2019 року позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Зорянської сільської ради від 20.06.2019 року №358 в домоволодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: сестра ОСОБА_10 , 1995 року народження, не родич: ОСОБА_4 , 1978 року народження разом з дітьми - ОСОБА_5 , 2006 року народження, ОСОБА_6 , 2010 року народження, ОСОБА_7 , 2016 року народження, ОСОБА_2 , 1983 року народження, ОСОБА_3 , 1957 року народження, але фактично не проживають за місцем реєстрації.
Згідно акту обстеження від 04.07.2019 року, складеного депутатом Зорянської сільської ради Красноградського району ОСОБА_15 , в будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , з 23.01.2014 р., ОСОБА_3 , з 10.04.2013 р., ОСОБА_4 , малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з 02.06.2010 р., ОСОБА_7 , з 30.08.2016 р., які не проживають в будинку з моменту реєстрації, що підтверджують свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
У ст. 41 Конституції України зазначено, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира, інше житлове приміщення, призначені та придатні для проживання в них (ст.ст.379,380 ЦК).
Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у цьому праві. Право власності складається з права володіння, користування і розпорядження, які є похідними і невід'ємними складовими права власності. Користуванням та володінням по відношенню до такого майна, як житлове приміщення, є також право проживання в ньому.
Відповідно до положень ч.1 ст.383 ЦК України власник будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім"ї, інших осіб.
На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З аналізу положень ст.ст.391, 396 ЦК України слідує, що позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови №5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав".
Крім того, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника (його родичів, членів сім'ї) такими, що втратили право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п.3 ч.1 ст.346 ЦК України), адже чинним законодавством не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.
Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла в силу наявності особистого сервітуту мають право користування цим житлом відповідно до закону. Натомість, як слідує з положень ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Оскільки ОСОБА_4 разом зі своїми дітьми : ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в належному позивачеві житловому приміщенні не проживають з моменту реєстрації з 2010 року та 2016 року, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - з 2014 року та 2013 року відповідно, що підтверджується відповідповідними доказами , перешкод в користуванні домоволодінням їм ніхто не чинив, в той час як реєстрація місця проживання відповідачів створює позивачеві перешкоди в користуванні належною йому власністю, обмежуючи права ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про можливість визнання відповідачів такими, що втратилм право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , особами, які втратили право користування житловим приміщенням, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 317,319,321,391 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Красноградським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя