Справа № 953/22041/19
н/п 2-а/953/687/19
09 грудня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 953/22041/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора рядового поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Лямцева Дмитра Геннадійовича, інспектора рядового поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Єрьоменко Владислава Олександровича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
07.11.2019 р. до суду надійшов вказаний адміністративний позов, у якому позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправними дій інспекторів патрульної поліції УПП у Харківській області Лямцева Д.Г. та Єрьоменко В.О. при винесенні постанови серія ЕАК №1624011 від 14.10.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП; скасувати постанову інспектора рядового поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Лямцева Дмитра Геннадійовича серія ЕАК №1624011 від 14.10.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 14.10.2019 р. інспектором рядовим поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Лямцевим Д.Г. було винесено постанову серія ЕАК №1624011 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, позивач нібито о 16 годині 50 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля у м. Харків по пл. Театральна, не виконав вимоги дорожнього знака 3.2 та не пред'явив для перевірки посвідчення водія та свідоцтво реєстраціїї транспортного засобу, чим порушив п.2.4.а.ПДР.
Зазначені дії інспектора вважає протиправними, а постанову незаконною, такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
14.10.2019 р. він рухався в транспортному засобі ВАЗ 2110 НОМЕР_1 , проїжджаючи по пл. Театральній в бік вул. Сумської. В районі пл. Театральної, б. 2 був зупинений інспектором Єрьоменко В.О., який підійшов до автомобіля позивача та вимагав пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ, і сказав, що позивач нібито порушив вимогу дорожнього знака 3.2. ОСОБА_1 повідомив інспектора що даний знак забороняє рук проте має виключення та не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні, та згідно цим він має право їхати під цей знак. Інспектор проігнорував вказані слова та вимагав надати документ підтверджуючий особу водія. Переглянувши паспорт інспектор стояв біля автомобіля та почав заповнювати постанову, повідомив ОСОБА_1 , що на нього буде складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми статей 278-280 КУпАП, не ознайомив з правами та доказами, передбаченими статтями 268 КУпАП та 63 Конституції України.
Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Посилаючись на норми законодавства, позивач вказує, що дії відповідача є протиправними, а постанова підлягає скасуванню.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що ним було подано скаргу 21.10.2019 р. до УПП в Харківській області, проте керівництвом УПП в Харківській області було вирішено залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення. Копію даної відповіді отрімав 31 жовтня 2019 р., у зв'язку з чим він просить поновити строк для оскарження постанови в судовому порядку.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.11.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.
21.11.2019 р. до канцелярії суду надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою суду від 22.11.2019 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзиву до суду не надано, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи строки розгляду справи, те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та відсутність будь-яких заяв від відповідачів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно положень ст..289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Судом встановлено, що оскаржувану останову винесено 14.10.2019 р., 21.10.2019 р. постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1624011 від 14.10.2019 р. була оскаржена керівництву Департаменту ПП УІІП в Харківській області.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 йому було відмовлено, постанову залишено без змін, про що суду надано копію листа від 30.10.2019 р.
З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 07.11.2019 р.
Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, про можливість поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду з позовом, щодо оскарження постанови від 14.10.2019 р., для захисту своїх прав в судовому порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора рядового поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Лямцева Дмитра Геннадійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1624011 від 14.10.2019 р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У постанові зазначено, що 14.10.2019 17:19:03, м.Харків, пл..Театральна 2, водій керуючи тз не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 та не пред'явив для перевірки посвідчення водія та свідоцтво реєстраціїї транспортного засобу, чим порушив п.2.4.а.ПДР - керування тз особою, не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстр.докум. на ТЗ, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на ТЗ, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цив.-прав. відповідальності власників наземних ТЗ.
Стаття, частина статті КУпАП: ст. 126 ч. 1.
Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 425 грн.
До постанови додається: …».
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 126 КУпАП, не надано.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
З приводу доводів позивача щодо розгляду спарви інспектором у скороченому провдженні суд зазначає наступне.
У Рішенні Конституційним судом України 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 (п. 2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення… Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014)
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2,3,4,5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи за ч.1 ст.126 КУпАП відносно позивача.
Рішення КСУ 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 приймалось до внесення змін до ч. 2 ст. 258 КУпАП в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII, а тому на ці випадки не поширюються.
У зв'язку з цим, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу, тому ці обставини не є самостійними підставами для скасування постанови.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачі не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позовну заяву, не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Вимога позивача про визнання протиправними дій інспекторів патрульної поліції УПП у Харківській області, Лямцева Дмитра Генадійовича та ОСОБА_2 при винесенні постанови серія ЕАК №1624011 від 14 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП задоволенню не підлягає, оскільки змістом статті 286 КАС України не передбачено право суду визнавати дії суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності неправомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подачі позовної заяви щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора рядового поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Лямцева Дмитра Геннадійовича серія ЕАК №1624011 від 14.10.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
У задоволенні позову в частині визнання протиправними дій інспекторів патрульної поліції УПП у Харківській області, Лямцева Дмитра Генадійовича та ОСОБА_2 при винесенні постанови серія ЕАК №1624011 від 14 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - відмовити.
Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 1 - Інспектор рядовий поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Лямцев Дмитро Геннадійович, місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка 315-А.
Відповідач 2 - Інспектор рядовий поліції роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Єрьоменко Владислав Олександрович, місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка 315-А.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року.
Суддя Чередник В.Є.