Справа № 953/22413/19
н/п 2-а/953/691/19
10 грудня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 953/22413/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області в особі заступника командира роти старшого лейтенанта поліції Гололобова Станіслава Юрійовича 3 батальйон 3 рота про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
12.11.2019 р. до суду поштою надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серія ЕАК №1680676 від 29.10.2019 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 29.10.2019 р. співробітником Управління патрульної поліції в Харківської області заступником командира роти старшим лейтенантом поліції Гололобовим С.Ю. 3 батальйон 3 рота відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1680676.
Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП України. Як зазначено в постанові, він керував ТЗ не маючи права керування транспортним засобом (чим порушив п. 2.2. ПДР - передача керування ТЗ особи, яка не має права керування таким ТЗ) та йому поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 510 грн.
На думку позивача постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
28.10.2019 р. о 23.54 год. він прямував по вул. Клочківська, м. Харків на автомобілі Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , його обігнав поліцейський автомобіль та поліцейські в ньому зробили вимогу зупинитися. Позивач зупинився та попрохав поліцейського пояснити причину зупинки, вказавши причиною зупинки п.10 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». На вимогу надати документи позивач надав водійське посвідчення на право керування та свідоцтво на право власності технічного засобу, а поліцейський провів повний огляд автомобіля Skoda Fabia. Прохання позивача про залучення до огляду автомобіля понятих було проігноровано.
ОСОБА_1 сів в автомобіль, заблокував двері та визвав поліцейський патруль на номер 102, про що було повідомлено заступника командира роти старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , однак він виписав Постанову та сів в службовий автомобіль й сказав, що йому ніколи чекати та поїхав геть. Позивач залишився чекати патрульних.
В ранці 29.10.2019 р. позивачем була подана до Управління патрульної поліції у Харківській області скарга на дії заступника командира роти старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 3 батальйон, 3 рота, однак до цього часу відповіді на скаргу він не отримав.
Вважає, що було складено незаконну постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності, а водійське посвідчення є в нього в наявності та завжди знаходиться з ним.
Інспектор при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у скоєнні правопорушення.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 13.11.2019 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
09.12.2019 р. представник позивача - адвокат Пекареніна О.М. подала до суду пояснення до адміністративного позову.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача - адвокат Пекареніна О.М. подала клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзиву до суду не надано, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи строки розгляду справи, те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та відсутність будь-яких заяв від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою заступника командира роти старшого лейтенанта поліції Гололобова Станіслава Юрійовича 3 батальйон 3 рота про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1680676 від 29.10.2019 р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У постанові зазначено, що 28.10.2019 23:54:35, м.Харків, вул..Клочківська 119, водій керував т.з. не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив п.2.2 ПДР - Передача керування ТЗ особі, яка не має права керування таким ТЗ.
Стаття, частина статті КУпАП: ст. 126 ч. 2.
Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 510 грн.
До постанови додається: …».
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень, в ході розгляду справи судом, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП, не надано.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не з'явився у судове засідання, не подав відзив на позовну заяву, не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає, оскільки змістом статті 286 КАС України не передбачено право суду визнавати дії суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протиправними чи незаконними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову заступника командира роти старшого лейтенанта поліції Гололобова Станіслава Юрійовича 3 батальйон 3 рота серія ЕАК №1680676 від 29.10.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
У задоволенні позову в частині визнання дії заступника командира роти старшого лейтенанта поліції Гололобова Станіслава Юрійовича 3 батальйон 3 рота протиправними - відмовити.
Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Заступник командира роти старший лейтенант поліції Гололобов Станіслав Юрійович 3 батальйон 3 рота, місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка 315-А.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.
Суддя Чередник В.Є.