Справа № 953/24271/19
н/п 1-кс/953/14575/19
"09" грудня 2019 р. слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Київського ВП ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою про кримінальне правопорушення, -
встановив:
09 грудня 2019р. до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Київського ВП ГУНП в Харківській області (далі: Київський ВП), що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою про кримінальне правопорушення від 20.11.2019. В обґрунтування заявлених вимог заявник посилався на подачу 20.11.2019 до СУ ГУНП в Харківській області (далі: ГУНП) заяви у порядку ч.1 ст.214 КПК України, стосовної вчинення, на його думку, кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України; обізнаність 07.11.2019 про невнесення до ЄРДР відомостей за вищевказаною заявою.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, доходить наступного:
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачає можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зі змісту скарги ОСОБА_2 вбачається, що вона стосується невнесення до ЄРДР відомостей за заявою про кримінальне правопорушення, поданої до ГУНП 20.11.2019. З урахуванням положень ч.1 ст. 214 КПК України, строк вчинення бездіяльності почався 22.11.2019, а строк її оскарження згідно положень ч.1 ст. 304 КПК України, сплив 03.12.2019р.
Обчислення ОСОБА_2 строку оскарження з 07.11.2019р., зазначеного в якості дати обізнаності, суперечить положенням закону, оскільки не замінює собою процесуального рішення слідчого у розумінні положень ч.3 ст.110, ч.1 ст.304 КПК України і положень п.1-1 ч.2 ст. 60, ч.1 ст. 214 КПК України, що передбачають добовий строк реєстрації відомостей в ЄРДР та право заявника на отримання витягу.
Окрім того, заявник зазначає подачу 20.11.2019 заяви у порядку ст. 214 КПК України до ГУНП та водночас, у якості суб'єкта оскарження вказує посадових осіб Київського ВП. Таким чином, зміст скарги суперечливий.
З урахуванням викладеного, скарга підлягає поверненню в порядку п.3 ч.2 ст. 304 КПК України.
Роз'яснити заявнику, що відповідно ч.7 ст.303 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Київського ВП ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою про кримінальне правопорушення, - повернути.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання.
Слідчий суддя: