Справа № 641/592/19
Провадження № 2/638/3339/19
29 листопада 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретарів Тягунової Р.Ю., Тітової М.О.
за участю
представника позивача Куценко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Відділу державної виконавчої служби, -
30.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.04.2019 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю. В обґрунтування позову позивач зазначає, що виконавчим написом від 07.04.2009 зобов'язано ВДВС стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 58000 грн та за вчинення нотаріального напису 1000 грн. 09.04.2009 постановою ВДВС було відкрито виконавче провадження за № 12273748. Одночасно постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 . З часу винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника жодних виконавчих дій здійснено не було, виконавчий документ стягувачу не повернуто. Відповіддю ГТУЮ в хо проінформовано стягувача, що на виконанні Харківського районного ВДВС відсутнє виконавче провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 , при цьому зазначено, що виконавчий документ перебував у провадження, але при зміні особового складу, від одного виконавця до іншого виконавче провадження не передавалось. ГТУЮ у Хо запропоновано ОСОБА_1 отримати самостійно дублікат виконавчого листа. ОСОБА_1 зазначає, що через втрату виконавчого документу їй довелось нервувати, самостійно добиватись справедливості та поновлення її законних прав та інтересів через недбале ставлення до своїх посадових обов'язків працівників та керівників державної виконавчої служби, миритися з втратою вагомою суми коштів, діями виконавчої служби ОСОБА_1 були спричинена моральна шкода, у зв'язку з чим позивач просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 85000 грн (а.с.1-11).
12.03.2019 представником Державної казначейської служби України подано відзив на позов, у якому зазначено, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, так як позивачем не надано доказів завданої йому моральної шкоди (а.с.49-51).
11.11.2019 ОСОБА_1 подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що в позовних вимогах зазначено стягнення 85000 грн, як моральну шкоду, але дану суму слід вважати, як компенсацію за невиконання виконавчого провадження та неправомірності дій з боку держслужбовців (а.с.124-125).
Позивач у судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно, уповноважила адвоката Куценко О.А. представляти її інтереси в суді.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день та час слухання повідомлені належним чином та своєчасно, причини неявки суду не сповістили.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що 07.04.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. здійснено виконавчий напис за №682. Цим виконавчим написом було зобов'язано Відділ виконавчої служби протягом року з дня його вчинення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі і85000 грн та плата за вчинення нотаріального напису у сумі 1000 грн (а.с.12-13).
09.04.2009 постановою державного виконавця ВДВС Харківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №682 (а.с.15-16).
З листа заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби вбачається, що 09.04.2009 державним виконавцем відкрито виконавче провадження. Перевіркою журналів обліку виконавчих проваджень встановлено, що виконавчий документ при зміні особового складу ВДВС Харківського районного управління юстиції та Харківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Хо від одного державного виконавця іншому не передавався. Перевіркою журналів вихідної кореспонденції відділу встановлено, що виконавчий документ поштовою кореспонденцією не направлявся, що свідчить про його втрату. Цим же листом запропоновано ОСОБА_1 отримати дублікат виконавчого напису та звернутись з заявою про відкриття виконавчого провадження для подальшого виконання (а.с.18-19).
Аналогічний лист за підписом заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби було направлено ОСОБА_1 04.08.2016 (а.с.20-22).
Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2017 №637/5 «Про реоганізацію відділів державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області» утворено Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, реорганізувавши шляхом злиття Харківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Люботинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Новоутворені відділи державної виконавчої служби є правонаступниками відповідних реорганізованих шляхом злиття відділів державної виконавчої служби (а.с.31-32).
13.04.2018 начальником Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області видано ОСОБА_1 довідку про втрату виконавчого документа, а саме виконавчого напису №682 (а.с.25).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 визнано протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби ХМУЮ з приводу невиконання виконавчого напису №682 виданого 07.04.2009 приватним нотаріусом ХМНО Левченком В.Г. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 86 000 грн.
Цим же рішенням зобов'язано Міський ВДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області продовжити виконавче провадження (а.с.27-29,110-112).
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини першої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, яке набрало законної сили 30.11.2018, визнано протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби ХМУЮ з приводу невиконання виконавчого напису №682 виданого 07.04.2009 приватним нотаріусом ХМНО Левченком В.Г. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 86 000 грн.
Отже, суд приходить до висновку, що в наслідок неправомірної бездіяльності дрежавної виконавчої служби Тимошенко Л.В. зазнала душевних страждань, оскільки було порушено її право на належне та своєчасне виконання виконавчого напису, яким стягнуто на її користь грошові кошти.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
У зв'язку з чим суд вважає, що сума у розмірі 5000 грн буде достатньої для компенсації моральної шкоди ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, відшкодовується державою.
Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, основними завданнями Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку і таке інше. Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках. Тобто Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов'язаннями і є окремим учасником цивільних відносин відповідно до ч.1 ст. 2 ЦК України.
Пунктом 35 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» від 03.08.2011 визначено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
А відтак, вказане стягнення провадиться з Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку у відповідності до вимог ст.ст.23, 48 Бюджетного кодексу України.
Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на рахунок держави з відповідачів у рівних частках - по 384,20 гривень з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 200, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, 19,56 Конституції України, ст. ст. 23,1167,1174 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Відділу державної виконавчої служби - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) з Державної казначейської служби України ( місце знаходження : 01601, м. Київ, вул. Бастіонна 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37567646 ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів у розмірі 5000 ( п'ять тисяч ) гривен з єдиного казначейського рахунку у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Державної казначейської служби України ( місце знаходження : 01601, м. Київ, вул. Бастіонна 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37567646 ) та
Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 352 гривни 40 копійок з кожного.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.12.2019.
Суддя: І.В. Семіряд