Справа № 618/1271/19
Провадження № 2/618/275/19
10 грудня 2019 року
Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є. О.,
за участю секретаря судового засідання Фролова А. О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в cмт Дворічна цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 64596,11 грн, а також судових витрат, пов'язаних зі зверненням до суду в розмірі 1921,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.08.2017 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, а саме автомобіля марки «Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 . 17.08.2017 о 17-15 год по вул. Академіка Павлова, буд. 130-А у м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «210934-20», д. н. з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із застрахованим автомобілем марки «Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Московського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 у справі № 643/11048/17 встановлено, що ДТП відбулася внаслідок порушення відповідачем п.п. 12.1, 13.1, 2.10(а), 2.4 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим останнього було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП. Окрім того, постановою Московського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 у справі № 643/11050/17 встановлено, що відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме керував ТЗ в стані алкогольного сп'яніння.
18.08.2017 позивач отримав від страхувальника ОСОБА_2 повідомлення № 14977 про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву на виплату страхового відшкодування. На підставі звіту № 278/2017 від 09.09.2017 було складено страховий акт за № 1214-2105/17-021001 від 26.09.2017 та розрахунок до нього, згідно з яким сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування склала 59314,25 грн. На підставі цих документів вказана сума 26.09.2017 позивачем була перерахована на вказаний страхувальником рахунок згідно з платіжного доручення № 2808. На підставі заяви страхувальника про виплату доплати, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» 07.11.2017 здійснило виплату ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 5281,86 грн згідно з платіжного доручення № 3881. Таким чином, загальна сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику ОСОБА_2 , за договором добровільного страхування складає 64596,11 грн.
05 листопада 2019 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 14 год 30 хв 25 листопада 2019 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Представник позивача Наливайко О. Р. в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив суд справу розглянути в його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, не повідомив про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, яку він отримав через уповноважену особу - свого дядька 30.11.2019. При цьому від ОСОБА_1 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, клопотання про відкладення судового розгляду не заявлялося, причини неявки до суду не повідомлялися.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
02.08.2017 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінст Україна» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 021001-2105-0000037, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску (а. с. 7).
Відповідно до вищевказаного договору страхувальнику виданий поліс № АК/7269742 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діє з 12.08.2017 по 11.08.2018 включно (а. с. 8).
Згідно з довідкою № 3017230445164373 про дорожньо-транспортну пригоду 17.08.2017 о 17-15 год по вул. Академіка Павлова, буд. 130-А у м. Харкові відбулася ДТП за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «210934-20», д. н. з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із застрахованим автомобілем марки «Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а. с. 19).
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 у справі № 643/11048/17 встановлено, що ДТП відбулася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п. 12.1, 13.1, 2.10(а), 2.4 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з чим останнього було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а. с. 9-10).
Окрім того, постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 у справі № 643/11050/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності (а. с. 11-12).
Вказані постанови набрали законної сили 24.10.2017.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
18 серпня 2017 року, тобто на наступний день після настання ДТП, ОСОБА_2 надала ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомлення № 14977 про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву на виплату страхового відшкодування (а. с. 13).
Відповідно до звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 278/2017 від 09.09.2017 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 67402,01 гривні (а. с. 20-30).
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором добровільного страхування, на підставі страхового акту № 1214-2105/17-021001 від 26.09.2017, страхового акту № 1214.1-2105/17-021001 від 07.11.2017, відповідних розрахунків сум страхового відшкодування, а також інших документів, наданих страхувальником, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування на загальну суму в 64596,11 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а. с. 41-42).
З огляду на вищезазначене, у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого страховиком страхового відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування, окрім іншого, можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Страховий випадком відповідно до ч. 2 ст. 8 вищевказаного Закону є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
З вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України вбачається, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
На момент ДТП автомобіль марки «Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 , був застрахований в ПрАТ «СК «Євроінс Україна». В судовому засіданні було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є винним у скоєнні ДТП, між його діями та шкодою, завданою власнику автомобіля ««Nissan» моделі «Qashqai», д. н. з. НОМЕР_1 , є безпосередній зв'язок, така шкода була відшкодована ПрАТ «СК «Євроінс Україна», а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування, виплачена власнику автомобіля «Nissan Qashqai» у розмірі 64596,11 грн, як з водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Станом на день розгляду справи жодної письмової відповіді чи коштів від відповідача до позивача не надійшло.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.
Відповідачем, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.
За таких обставин справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280 - 289, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресузадовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , 1979 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, 64596 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість) гривень 11 (одинадцять) копійок у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» 1921,00 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню судового збору.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є. О. Бунін