Рішення від 10.12.2019 по справі 343/2302/19

Справа №: 343/2302/19

Провадження №: 2/0343/839/19

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 грудня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 всіх його доходів, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з відповідача на її користь витрати на надання правової допомоги.

Свої вимоги мотивує тим, що 08 серпня 2009 року між нею, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який вони зареєстрували у селі Яворів.

За час спільного проживання в шлюбі у них з відповідачем народилось троє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

01.11.2016 року її чоловік змінив прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

Після укладення шлюбу на перших порах у них була нормальна сім'я, але з часом відносини між ними почали погіршуватися. Відповідач періодично приходив додому в стані алкогольного сп'яніння і вчиняв з нею скандали. Це стало причиною подання нею до Долинського районного суду позову про розірвання шлюбу. На даний час справа перебуває на розгляді.

Станом на сьогоднішній день вона не працює, власних доходів не має, а коштів, якими допомагають її батьки, недостатньо для утримання дітей. Відповідач має постійну роботу, працює в НГВУ "Долинанафтогаз", тому допомагати дітям може, але добровільно робити цього не хоче, всі кошти використовує виключно на власні потреби та азартні ігри. Крім того, відповідач понабирав десятки тисяч гривень кредитів у банках і позик в людей, з приводу чого до нього постійно приходять відповідні повідомлення. В минулому році він оформив відпустку по догляду за дитиною, поїхав на заробітки в Польщу на 9 місяців, але не привіз для сім'ї ні копійки.

Їх діти повинні бути забезпечена належним рівнем життя, необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, який не може бути меншим від прожиткового мінімуму. Це дітям повинні забезпечити обоє батьків.

Відповідач, який проживає окремо від них, свідомо самоусунувся від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню дітей.

На момент звернення до суду з цим позовом між ними не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов'язку утримувати неповнолітніх дітей.

Відповідач є молодим, цілком здоровим чоловіком, інших утриманців не має, тому може і зобов'язаний допомагати своїм дітям матеріально .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити. Не заперечила проти заочного розгляду даної справи . Додатково пояснила, що на даний час шлюб між нею та відповідачем - розірвано . Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Допомоги, яку вона отримує від держави, недостатнь для утримання трьох дітей.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчать: оголошення про виклик до суду ОСОБА_2 , на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. ( а.с. 21, 30). Від нього не поступив відзив на позов.

Суд, вислухавши пояснення позивачки , дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов належить до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ст. 181 СК України, передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ч.1 ст. 183 СК України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.79 СК України - аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Про те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і за час спільного проживання у них народилися: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідчать матеріали справи - копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.08.2009р. (а.с.4), копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 15.03.2010 року (а.с.6), копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 24.04.2014 року (а.с.7), копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 01.09.2017 року (а.с.8).

У відповідності до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 (а.с.5) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінив прізвище на « ОСОБА_2 », про що 01.11.2016 року складено відповідний актовий запис №55.

Довідка №368 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб видана Долинською міською радою 30.10.2019 року свідчить про те, що ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . До складу сім?ї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - брат; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - батько; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - мати (а.с.9).

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї, їх діти проживають разом з матір'ю та перебувають на її утриманні.

Позивачка у відповідності до ч.3 ст.181 СК України скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача.

Крім того, Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивачка бажає скористатися такою можливістю.

Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітніх дітей є обов'язком батьків, а відповідач ОСОБА_2 , добровільно не надає в достатній мірі матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов ОСОБА_1 , про стягнення аліментів підлягає до задоволення.

Визначаючи розмір аліментів судом враховується матеріальне становище позивачки ОСОБА_1 , матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , відсутність у нього інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог Закону, а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, та приходить до висновку, що з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», з врахуванням того, що на утриманні позивачки знаходиться троє дітей , з відповідача слід стягувати аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому , суд також бере до уваги, що з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі половини заробітку(доходу) платника аліментів на трьох і більше дітей можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні).

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною

позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано ордер серії ІФ №080949 на надання правової допомоги ОСОБА_1 , адвокатом Кажуком В.Б. від 29.10.2019 (а.с. 14) , акт виконаних робіт від 31.10.2019р., (а.с. 12), відповідно до якого загальна сума витрат становить 1700,00 грн. та квитанція №64 від 29.10.2019р., про сплату гонорару (а.с.13)

Таким чином, сума, витрачена на професійну правову допомогу адвокатом у розмірі 1700,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Окрім цього, позивачка при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 768,40 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 75, 79, 80, 84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 133, 137, 141, 258 , 259, 265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити .

Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 01 листопада 2019 року і проводити до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768,40 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1700,00 грн. витрат за надання правової допомоги згідно квитанції.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_6 виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, 30.10.2009р., РНОКПП НОМЕР_7 , жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , житель АДРЕСА_3 .

Суддя Долинського районного суду В.А.Тураш

Попередній документ
86216376
Наступний документ
86216378
Інформація про рішення:
№ рішення: 86216377
№ справи: 343/2302/19
Дата рішення: 10.12.2019
Дата публікації: 11.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів