Справа № 514/1575/17
05 грудня 2019 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Арциз Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160430000415 від 22.09.2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , росіянина, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-22.09.2003 року Тарутинським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі;
-27.05.2005 року Тарутинським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України до 4 років позбавлення волі;
-06.09.2011 року Тарутинським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 162, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 395 КК України, -
ОСОБА_4 органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 162, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 395 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив відкласти підготовче судове засідання та звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що обвинувачений скоїв тяжкі злочини, перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, оскільки тривалий час перебував у розшуку, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше був неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та вчинив злочин в період непогашеної судимості.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання та пояснив суду, що йому було відомо про розгляд у суді кримінального провадження відносно нього, однак, він до суду не з'являвся, оскільки постійно десь працював та проживав, де саме, він пояснити не може.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 , залучений для проведення окремої процесуальної дії, в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 був незаконно затриманий.
В підготовче судове засідання потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представник потерпілого - ПАТ «Укрпошта» не з'явились, звернулись до суду з заявами про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 КПК України. Вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Розглянувши клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи з наступного.
В інформаційному листі «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив щодо обрання або продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого провадження судам під час застосування положень ч. 3 ст. 315 КПК необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним «автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Чанєв проти України» Європейський суд, серед іншого, звернув увагу на те, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України (у редакції 2012 року), чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Європейський суд зазначив, що частиною 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу передбачено, що суд першої інстанції має двомісячний строк для вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, навіть якщо вже закінчився строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою, постановленої слідчим суддею. У зв'язку з цим, Європейський суд дійшов висновку, що чинне законодавство дозволяє продовження тримання підозрюваного під вартою без судового рішення протягом періоду тривалістю до двох місяців та констатував порушення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому суду у разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-3167/0/4-16 від 30 грудня 2016 року, при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування. Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні. Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно врахувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог Глави 18 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. Тобто, запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із приписом п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Зокрема, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine) від 21 квітня 2011р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтована матеріалами провадження, а саме обвинувальним актом, протоколами огляду місця події, показаннями потерпілих, протоколами допитів свідків.
З матеріалів кримінального провадження випливає, що обвинувачений раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, і знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину, який вчинив в період непогашеної судимості, посилання прокурора на наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є обґрунтованим.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання прокурора, при вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 суд з врахуванням наведених вище вимог закону, доводів учасників судового провадження, виходячи з конкретних обставин справи, характеру інкримінованих останньому діянь, з врахуванням і того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років; з врахуванням того, що судовий розгляд справи не розпочато, з врахуванням і соціальних зв'язків ОСОБА_4 , який виявляє низьку соціальну адаптацію, оскільки до затримання не був працевлаштований, не мав стабільного доходу для існування та стійких соціальних зв'язків, тривалий час перебував у розшуку, з врахуванням того, що ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, що свідчить про його стійку асоціальну позицію, суд вважає, що продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, переховування обвинуваченого від суду зважаючи на тяжкість санкцій статтей за пред'явленим йому обвинуваченням; вчинення іншого кримінального правопорушення, тиск на потерпілих та свідків. Зазначені обставини свідчать також про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження кримінальної протиправної поведінки обвинуваченим, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність.
Встановлені судом ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, з врахуванням вимог ст. 183 КПК України щодо винятковості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з врахуванням вищенаведеного, суд на даний час розгляду справи, в судовому засіданні не вбачає підстав для обрання відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою і вважає що слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , строком на 60 діб, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
За переконанням суду застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку і уникнення ризиків наведених вище, перешкоджання і завершення розгляду кримінального провадження в суді.
За станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З матеріалів справи випливає, що обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні.
Відповідно до припису п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», з 01 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш м'які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 29 Конституції України, главою 18, ст. ст. 314 - 317, 369 - 372 КПК України, суд -
Підготовче судове засідання відкласти та призначити його проведення на 17 грудня 2019 року о 16 годині 00 хвилин.
В підготовче судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора Білгород Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 162, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 395 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», з 04 грудня 2019 року до 01 лютого 2020 року з визначенням застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 96 050 (дев'яносто шість тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.
У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на ОСОБА_4 строком на 60 діб наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибути за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця мешкання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою закінчується 01 лютого 2020 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії ухвали, через Арцизький районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення для виконання.
Повний текст ухвали суду складений 10 грудня 2019 року.
Арцизького районного суду ОСОБА_1
Одеської області