Справа № 483/1865/19
Провадження № 2/483/705/2019
09 грудня 2019 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Куцарова В.І.,
за участю секретаря Шилінскас О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Очаківська філія Південної товарної біржі, про визнання угоди дійсною,
15 жовтня 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 . В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 11 серпня 2000 року між ними та відповідачем було укладено договір міни цілого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Ця угода була посвідчена Південною товарною біржею за № 0521. Обидві сторони виконали всі умови договору - ОСОБА_4 передав їм у власність квартиру, а вони його прийняли та передали ОСОБА_4 вказану вище квартиру. У теперішній час вони не можуть зареєструвати за собою право власності на це нерухоме майно, оскільки нотаріус вимагає нотаріально посвідченого договору міни, а зазначений вище договір вважає недійсним. Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили визнати дійсним договір міни.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також за останнім відомим місцем проживання у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Представник третьої особи - Південної товарної біржі - в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивачів і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов наступного.
11 серпня 2000 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з однієї сторони, та ОСОБА_4 з другої сторони, було укладено договір міни цілого житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчено Очаківською філією Південної товарної біржі за № 0521, що підтверджується цим письмовим договором (а. с. 13). Під час укладення угоди сторони дійшли згоди про всі істотні умови цього договору та виконали всі зобов'язання, а саме відповідач передав у власність позивачам квартиру, а вони її прийняли та передали відповідачу вищевказаний житловий будинок, що також підтверджується зазначеним вище договором.
21 серпня 2000 року за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на підставі вказаного договору Миколаївськім міжміським бюро технічної інвентаризації в особі його Очаківської міської філії зареєстроване право приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням. (а. с. 14).
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року №1956-XII (що застосовувався до даних правовідносин на момент укладення договору), угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Згідно зі ст. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 та зареєстрованої 07 липня 1994 року за № 152/361, що діяла на час спірних правовідносин, правовстановлюючим документом міг бути договір, зареєстрований на біржі.
Згідно зі ст. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 року за № 152/361, яка діяла на час спірних правовідносин, правовстановлюючим документом на будинок міг бути договір міни, зареєстрований на біржі.
Зазначена норма закону протирічила діючій на той час ст. 227 ЦК України (1963 р.), згідно з якою договір міни повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання цього права.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що на час укладання угоди мала місце суперечність законодавства, та приймаючи до уваги той факт, що підстав нікчемності правочину судом не виявлено, права та інтереси сторін укладений правочин не порушував, а навпаки, сторони після набуття прав на нерухоме майно, в повному обсязі не можуть користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, це є підставою для визнання угоди дійсною.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати суд відносить на рахунок позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265 ЦПК України, суд -
Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Очаківська філія Південної товарної біржі, про визнання угоди дійсною - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір міни квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на цілий житловий будинок з господарськими приміщеннями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 11 серпня 2000 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з однієї сторони, та ОСОБА_4 з другої сторони, зареєстрований Південною товарною біржею за № 0521.
Судові витрати віднести на рахунок позивачів.
Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий