Справа № 128/571/15-ц
10 грудня 2019 р. місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого-судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, -
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2019 року, ухваленому в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту вирішено:
«Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати недійсним заповіт, вчинений ОСОБА_3 10 лютого 2014 року на користь ОСОБА_2 , посвідчений секретарем Вінницько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі за №44.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в даній справі на 10 грудня 2019 року на 14 год. 15 хв. в залі судових засідань Вінницького районного суду Вінницької області.
Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до 10.12.2019 року».
На виконання ст. 141 ЦПК України та рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Куций Р.А. подав клопотання про долучення доказів на підтвердження судових витрат та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 19300 грн. 40 коп., зокрема, судовий збір при подачі вказаного позову до суду в розмірі 243 грн. 60 коп., судовий збір за подачу заяви про забезпечення доказів в розмірі 121 грн. 80 коп., витрати на винагороду за послуги експерта в розмірі 3335 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 грн. 00 коп.
Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явились, що відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши письмові докази, додані до заяви про відшкодування судових витрат, суд дійшов висновку про часткове її задоволення.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При розгляді вказаної справи позивач ОСОБА_1 поніс судові витрати, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, при зверненні до суду з даним позовом ним сплачено судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. (т.1 а.с.1, ) та сплачено судовий збір за подачу заяви про забезпечення доказів в розмірі 121 грн. 80 коп. (т.1 а.с. 74).
Також, під час розгляду вказаної справи, судом було призначено посмертну судово - психологічну експертизу, витрати на винагороду за послуги експерта покладено на позивача ОСОБА_1 , в зв'язку з чим останнім було сплачено 3335 грн. про що суду надано рахунок для сплати вказаних витрат та квитанцію про сплату зазначеної суми на рахунок експертної установи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи повне задоволення вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 365 грн. 40 коп. (243,6+121,8) та витрати, понесені на винагороду послуг експерта в розмірі 3335 грн. 00 коп., а всього:3700 грн. 40 коп.
Визначаючись щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.
На підтвердження судових витрат позивача за надання професійної правничої допомоги, представником позивача надано: акт про надані послуги на професійну правничу допомогу адвоката від 03.12.2019 року та квитанцію від 03.12.2019 року про виплату гонорару адвокатові ОСОБА_4 в розмірі 15500 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги по справі №128/571/15-ц.
Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутністю таких доказів, сторона має право подати їх до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.
Надана суду квитанція від 03.12.2019 року про виплату позивачем гонорару адвокатові ОСОБА_4 в розмірі 15500 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги по справі №128/571/15-ц, а також акт про надані послуги на професійну правничу допомогу адвоката від 03.12.2019 року не є фінансовими документами, оскільки визначення поняття розрахункового документа наведено у ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, розрахунковий документ - документ встановленої форм та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Згідно п. 6 ст. 9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Отже, виходячи з вказаних норм Закону розрахунковим документом за надані послуги може бути розрахункова квитанція заповнена вручну, проте цей документ має бути встановленої форми та змісту.
Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму і зміст розрахункових документів, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за № 220/28350. Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3). Серед вимог до розрахункової квитанції, що визначені розділом ІV цього Положення, міститься вимога про зазначення серії (чотири літери) та номеру (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції.
Вказана вимога при видачі квитанції від 03.12.2019 року про виплату позивачем гонорару адвокатові в розмірі 15500 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги по справі №128/571/15-ц, а також акт про надані послуги на професійну правничу допомогу адвоката від 03.12.2019 року, адвокатом Куцим Р.А. не була додержана, а тому такі документи не прийматимуться як розрахункові, в зв'язку з чим витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають по причині недоведеності.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15, 133, 135, 137, 141, 142, 270 ЦПК України,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Куцого Р.А. - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 365 грн. 40 коп. та витрати, понесені на винагороду послуг експерта в розмірі 3335 грн. 00 коп., а всього: 3700 грн. 40 коп.
В задоволенні вимоги про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повне додаткове судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення.
Повний текст рішення складено 10.12.2019 року.
Суддя О.І. Бондаренко