Справа № 127/31051/19
Провадження № 1-кп/127/975/19
10.12.2019 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 19.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010001560, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 18.04.2018 року приблизно о 17 год. 00 хв. зайшов до магазину «Продукти», що за адресою: м. Вінниця, вул. Вишнева 17. У цей час ОСОБА_4 , побачив малознайомого йому ОСОБА_5 , який знаходився біля прилавку магазину, де купував продукти харчування. Після цього у ОСОБА_4 виник прямий умисел на вчинення хуліганських дій.
Реалізуючи який, ОСОБА_4 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, нахабно виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, підійшов до ОСОБА_5 та на очах у продавця магазину ОСОБА_6 , без усяких пояснень та причин на те, почав наносити удари ОСОБА_5 в область обличчя, голови та тулубу.
ОСОБА_5 намагався вибігти з магазину, але всупереч його волі, ОСОБА_4 схопив за футболку потерпілого та потягнув до себе, в результаті чого, ОСОБА_5 впав на підлогу, де ОСОБА_4 , продовжуючи хуліганські дії почав наносити йому удари в область голови ногою. В цей час в приміщенні магазину «Продукти», знаходився продавець ОСОБА_6 , яка будучи свідком даної події, кричала та вимагала від ОСОБА_4 , щоб він припинив наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5 .
Після того, як ОСОБА_5 почав лежати на підлозі в нерухомому стані, ОСОБА_4 припинив наносити удари та покинув місце вчинення злочину, заподіявши, згідно з висновку судово-медичної експертизи № 569 від 18.05.2018 року, ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді рани та садна волосяної частини голови в середнє-тім'яній ділянці.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав повністю та суду повідомив, що одного разу його побили коли він перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Хто його побив, він не знає, проте за чутками, які йому переказували знайомі, це був ОСОБА_5 . Він ОСОБА_5 до подій 18.04.2018 року не знав. Одного разу йому показали в обличчя ОСОБА_5 , як особу, що вихваляється його побиттям та 18.04.2018 року він побачивши ОСОБА_5 , прослідкував за ним та побачив як той йде до магазину. Він зайшов до продуктового магазину, що знаходиться по вул. Вишневій за потерпілим та почав бити ОСОБА_5 , а саме наніс біля п'яти ударів по голові. Після того як останній впав, він перестав наносити удари та пішов додому. Двома він зрозумів, що наробив та вирішив повернутись і порозумітись з потерпілим. Проте, там вже були працівники поліції, яким він все повідомив. Зазначив, що відшкодував потерпілому 5000,00 гривень на лікування.
З досліджених доказів, що надані прокурором вбачається, що ОСОБА_5 18.04.2018 року звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив прийняти міри до невідомої особи, яка 18.04.2018 року приблизно о 17:00 год. перебуваючи в приміщені продуктового магазину по вул. Вишнева, 17А, м. Вінниця, нанесла йому тілесні ушкодження в область голови.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 19.04.2018 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно висновку судово-медичного експерта від № 569 від 18.05.2018 року, у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани та садна волосяної частини голови в середнє-тім'яній ділянці отримані від впливу твердого тупого предмету, в термін спричинення, можливо 18.04.2018 року, та належать до легких тілесних ушкоджень.
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
З'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ними не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Досліджені докази у кримінальному провадженні свідчать, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 є доведеною, оскільки підтверджується показаннями обвинуваченого в судовому засіданні. Так, обвинуваченим повідомлено суду всі обставини злочину, час, місце та спосіб його вчинення. Показання обвинуваченого є добровільними та достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 повідомив про вчинення злочину у громадському місці - приміщенні магазину, зазначив про безпричиність своїх дій, а саме нанесенням тілесних ушкоджень потерпілому, якого він до вказаного не знав, у жодних відносинах не перебував, а використав для його побиття малозначний привід - чутки від знайомих, вчинення вказаного в робочий час у магазині, на очах у сторонніх людей. Такі показання обвинуваченого дають підстави суду стверджувати, що ОСОБА_4 грубо порушив громадський порядок, діяв з мотивів явної неповаги до суспільства, а його дії супроводжувались особливою зухвалістю, що полягала у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
На підставі вказаних доказів у справі, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно довідки ВОПНЛ ім. Ющенка №20/2331 від 14.05.2018 року ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 1233 від 04.05.2018 року ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у вказаному закладі не перебуває.
З довідки асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці комітету мікрорайону «Сабарів» № 485 від 25.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , з дружиною та донькою 2011 року народження.
Відповідно до характеристики, виданої комітетом мікрорайону «Сабарів» від 25.05.2018 року ОСОБА_4 проживає за адресою АДРЕСА_1 з 1985 року. Характеризується задовільно. Скарг від рідних чи сусідів в комітет мікрорайону на нього не надходило. Алкоголем не зловживає.
Відповідно до вимоги про судимість від 16.05.2018 року та копій вироків, ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в силу ст. 89 КК України не судимий, вчинив умисний злочин, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, офіційно не працює, має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, вчинив умисний злочин, вину визнав, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Разом з тим, наявність пом'якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з застосуванням положень ст. 76 КК України.
Керуючись ст. 65-67,296 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки.
На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: