125/2388/18
2/125/1144/2018
05.12.2019 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
за участі секретаря Ходи Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно за законом, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно за законом
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно за законом, який обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 . На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається із права на земельну частку (пай) площею 2,35 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області. ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за законом, прийняла спадщину, але не може оформити спадкові права в нотаріальній конторі через недоведеність факту родинних відносин зі спадкодавцем. А тому, звернулася до суду з даним позовом та просить ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем та визнати за нею право власності на спадкове майно.
Третя особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно за законом, який обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 . На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається із права на земельну частку (пай) площею 2,35 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області. Він є спадкоємцем майна за законом, прийняв спадщину, але не може оформити спадкові права в нотаріальній конторі через недоведеність факту родинних відносин зі спадкодавцем. А тому просив суд встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем та визнати за ним право власності на спадкове майно.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Піпко А.М. позовні вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні. Позов ОСОБА_2 не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні третя особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 та його представник адвокат Мазур О.А. свої позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на їх задоволенні. Позов не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Представник відповідача по справі Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області Демова Н.С. у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що позов ОСОБА_1 визнає частково, вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на спадщину в рівних частках. Просила справу розглянути без її участі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що знає ОСОБА_1 , оскільки вони були односельчанами. Матір'ю ОСОБА_1 була ОСОБА_5 , а бабою - ОСОБА_3 . ОСОБА_5 померла раніше, а баба ОСОБА_3 у 1998 році. Постійним місцем проживання ОСОБА_3 було село Мар'янівка Барського району Вінницької області. Останні роки життя вона проживала у м. Києві в дочки. ОСОБА_1 доглядала за житловим будинком та земельною ділянкою, проводила ремонті роботи. ОСОБА_2 є також внуком ОСОБА_3 по материнській лінії після.
Свідок ОСОБА_6 надав покази про те, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 та внучкою ОСОБА_3 . ОСОБА_1 доглядала за спадковим майном померлої ОСОБА_3 . Також свідок підтвердив, що внуком ОСОБА_3 є ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що знав ОСОБА_3 . Її внуком був по лінії матері ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_5 він перебував на утриманні свого батька ОСОБА_8 та мачухи ОСОБА_9 . Після смерті баби ОСОБА_3 ОСОБА_2 навідувався у с. Мар'янівку, доглядав за будинком та користувався земельною ділянкою.
Свідок ОСОБА_10 повідомив, що ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_5 та внуком ОСОБА_3 . Після смерті останньої він приїжджав до будинку спадкодавця та обробляв земельну ділянку.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов ОСОБА_1 доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. Позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенні. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача та відповідача за первісним ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть.
Останнім місцем реєстрації спадкодавця та місцем відкриття спадщини відповідно до вимог ст. 526 ЦК УРСР 1963 року є с. Мар'янівка Барського району Вінницької області, що підтверджується довідкою Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області № 154 від 15.03.2018 року.
На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю) площею 2,35 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області по КСП ім. Кірова (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0091145).
Відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Дочка спадкодавця ОСОБА_3 а мати сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до смерті своєї матері.
У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року зі змінами і доповненнями, вказано, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у графі мати записана « ОСОБА_5 ». Свідоцтво про народження ОСОБА_5 не збереглося. При зверненні до Барського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області їй повідомлено, що в архівах відділу відсутній актовий запис про народження ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про шлюб мати позивача одружилась із ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті бабки ОСОБА_3 шляхом фактичного управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою виконкому Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області № 153 від 15.03.2018 року.
Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу, а саме сертифікату серії ВН 009145. Оголошення про втрату сертифікату було опубліковано у газеті «Подільський край».
Згідно ст. 548 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 25.10.2018 року за №823/02-31 приватного нотаріуса Барського районного нотаріального округу Мельника О.М., видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку не виявляється можливим, оскільки позивачем не було надано документа, який би підтверджував право власності на ім'я ОСОБА_3 , що свідчило б про належність даного майна померлому та роз'яснено, що дане питання може бути вирішено у судовому порядку.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В п. 23 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі № 24-753/0/4-1316.05.2013 року вказано наступне. Вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати таке. Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК).
ОСОБА_2 не надав до суду постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки не звертався до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .
З оглянутої у судовому засіданні спадкової справи № 322/2018 вбачається, що до приватного нотаріуса Барського районного нотаріального округу Мельника О.М. звернулася ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Інші спадкоємці відсутні.
Надана ОСОБА_2 як доказ прийняття спадщини довідка Володієвецької сільської ради № 447 від 03.12.2018 про те, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, спростовується тим, що спадкодавець померла в с. Дубечна Вишкогодського району Київської області та на час відкриття спадщини ОСОБА_2 з нею не проживав і не вчинив жодних дій щодо вступу у володіння та управління спадковим майном. Крім того, згідно довідки Володієвецької сільської ради № 153 від 15.03.2018 року ОСОБА_1 прийняла спадщину після бабусі ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме ремонтом житлового будинку, доглядом за присадибною ділянкою, зберіганням речей померлого.
Під фактичним вступом у володіння спадковим майном розуміються дії спадкоємця з управління, розпорядження і використання майна, підтримання його в належному стані, сплати податків, страхових внесків, інших платежів, здійснення за рахунок спадкового майна витрат, погашення боргів спадкодавця та інше.
ОСОБА_2 не надав належних доказів фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом шести місяців після її смерті, тому факту прийняття ним спадщини не доведено.
За ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 315 ЦПК України, ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року,-
В И Р I Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є бабою по материнській лінії ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) площею 2,35 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області по КСП ім. Кірова (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0091145) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є бабою по материнській лінії ОСОБА_2 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та Володієвецької сільської ради Барського району Вінницької області в рівних частинах на користь ОСОБА_1 1057,20 грн. понесених судових витрат при сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 352,40 грн. понесених судових витрат при сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя:
Повне судове рішення складено 10.12.2019.