Справа № 127/31879/19
Провадження № 1-в/127/720/19
09 грудня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що він засуджений до смертної кари вироком Хмельницького обласного суду від 08.05.1998 року. Ухвалою Хмельницького обласного суду від 21.06.2000 смертну кару йому замінено на довічне позбавлення волі. Однак нормами українського законодавства не передбачено механізму перегляду призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі та дострокового звільнення осіб, які відбувають такий вид покарання як довічне позбавлення волі, тому звертаючись до міжнародної судової практики та Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», вважає це порушенням положень cт. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, норм cт. 28 Конституції України. Також зазначив, що особа довічно позбавлена волі, має право знати, за яких умов може бути переглянутий строк її покарання, включаючи дату, коли такий перегляд може відбутись.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в письмовому клопотанні.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 клопотання свого підзахисного підтримала, просила його задовільнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_6 з мотивів відсутності правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 , враховуючи думку захисника ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Згідно ч. 3 ст.74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленого санкцією нового закону. У разі, якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною 1 статті 72 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 засуджено вироком Хмельницького обласного суду від 08.05.1998 року до смертної кари - розстрілу, з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Верховного суду України від 21.07.1998 року вирок Хмельницького обласного суду від 08.05.1998 відносно покарання ОСОБА_4 залишено без змін
Ухвалою Хмельницького обласного суду від 08.05.1998 року покарання у виді смертної кари ОСОБА_4 замінено на довічне позбавлення волі.
Згідно повідомлення Апеляційного суду Хмельницької області від 14.10.2002 року зазначено, що строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 04.11.1997 року, тобто з дня його затримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Призначене вироком Хмельницького обласного суду від 08.05.1998 року відносно ОСОБА_4 покарання у вигляді у виді смертної кари - розстрілу, яке ухвалою Хмельницького обласного суду від 21.06.2000 року замінено на довічне позбавлення волі відповідає положенням та нормам КК України, які діяли на момент вчинення ним злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може застосовуватись до осіб на підставі ч.1 ст. 81 КК України може застосовуватись до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Статтею 51 КК України передбачені види покарань до осіб визнаних винними у вчиненні злочину, зокрема, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.
При розгляді клопотання засудженого суд виходить з вимог ч. 1 ст. 81 КК України, якою передбачена лише можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, покарання у виді позбавлення волі призначеного на певний строк. Така заміна до призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі не передбачена.
За таких обставин суд вважає, що підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від покарання немає.
Посилання засудженого ОСОБА_4 на порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке розтлумачене в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пєтухов проти України №2» де зазначається, що відсутність реальної перспективи на звільнення розцінено Судом як катування, суд вважає необґрунтованим.
Оскільки, законодавство України про кримінальну відповідальність передбачає механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом помилування.
Положенням ч. 1 ст. 87 КК України передбачено можливість здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ч. 2 ст. 87 КК України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
Детальний механізм помилування визначений Положенням «Про порядок здійснення помилування», затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.
Таким чином, нормами Кримінального Кодексу України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та практиці Європейського суду з прав людини.
Такою можливістю вправі скористатися і ОСОБА_4 .
За даних обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 87 КК України, ст. ст. 152 КВК України, ст. ст. 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від покарання - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: