Справа № 146/1551/19
"09" грудня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Слободянюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який 31 травня 2007 року Томашпільським районним судом був розірваний.
Від шлюбу у сторін є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні позивача.
На даний час дочка навчається в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса м. Вінниця та потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи наведене, позивач просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку доходів відповідача, але не менше 50% для дитини відповідного віку до закінчення навчання або до досягнення нею 23 років.
Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, від якого у них народилася дочка ОСОБА_4 03 серпня 2001 року (а.с. 5).
Згідно довідки Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області № 588 від 31 липня 2019 року дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходяться на утриманні матері (а.с.7).
Як видно з довідки № 606 від 30.07.2019 року Донецького національного університету імені Василя Стуса, виданої ОСОБА_4 про те, що вона дійсно є студенткою другого курсу, денної форми навчання за контрактом, спеціальності «Міжнародні відносини» історичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса. Початок навчання 01.09.2018 року. Закінчує навчання 30.06.2022 року (а.с. 4).
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 і стягувати з відповідача на утримання повнолітньої доньки аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 30 жовтня 2019 року і до закінчення навчання або до досягнення 23 років.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 30 жовтня 2019 року.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави 768,40 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статями 182, 191, 199, 200 СК України, статями 2, 4, 13, 76, 81, 263-265, 430 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 30 жовтня 2019 року до закінчення ОСОБА_4 навчання у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, тобто до 30 червня 2022 року або до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 в дохід держави 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: І. В. Скаковська