Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/2809/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши, при підготовці справи до судового розгляду по суті, матеріали справи
за позовом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області
до Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська" , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качалової Олександри Миколаївни
про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису, зобов'язання повернути земельну ділянк
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/2809/19 за позовом Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, до відповідачів, Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська", державного реєстратора прав на нерухоме майно Лозівської районної державної адміністрації Харківської області Качалової Олександри Миколаївни, в якій прокурор просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 10 жовтня 2018 року № 364-VII; скасувати запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно № 29077363; зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Берестівська" повернути земельну ділянку к.н. 6320681001:01:000:0237 площею 0.9533 га на користь Берестівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.
Протокольною ухвалою від 26 листопада 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 грудня 2019 року об 11 год. 00 хв. (присічний строк, встановлений ст.ст. 177, 195 ГПК України, припав на 07 грудня 2019 року (07 та 08 грудня 2019 року - вихідні дні), відповідно, 09 грудня 2019 року (включно) - строк на підготовче провадження, а 10 грудня 2019 року - на відкриття судового засідання по розгляду справи по суті, водночас суд, з урахуванням позиції сторін, призначив справу до розгляду по суті на 10 грудня 2019 року).
При підготовці справи до судового розгляду по суті, суддею встановлено ухвалення Великою палатою Верховного суду ухвали від 07 листопада 2019 року у справі № 912/2385/19. Згідно з офіційно опублікованими відомостями з Реєстру судом встановлено, що Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду постановив у господарській справі № 912/2385/18, провадження у якій було відкрито за позовом прокурора, ухвалу про передачу справи разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на те, що дана справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Так, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передаючи на розгляд Великої палати Верховного Суду вище зазначену справу, обґрунтувала свій висновок доводами про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, зокрема, вказавши на правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, за позицією Верховного Суду, існує також інше питання, що потребує правового висновку - які правові наслідки, в разі, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Спір у справі № 922/2809/19 пов'язаний з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема щодо представництва інтересів держави в суді.
Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження. Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно приписів статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За ст. 195 Господарського процесуального кодексу України - суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. За ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
При цьому, повадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Тобто, ст. 195 Господарського процесуального кодексу України містить заборону зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті з інших підстав ніж передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Як з'ясовано судом при підготовці справи до судового розгляду по суті, Великою Палатою Верховного суду розглядається у справі № 912/2385/18 питання щодо наявності підстав у прокурора, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на звернення з позовом до суду.
Оскільки питання, пов'язані з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", є ключовими в даній справі, і на даний час існує виключна правова проблема щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині підстав та випадків представництва інтересів держави прокуратури в суді, яка окреслена касаційним господарським судом при передачі справи до розгляду Великої Палати Верховного суду у справі № 912/2385/18, з огляду на те, що суд не відкрив станом на 10 грудня 2019 року судове засідання по розгляду справи по суті, а за приписами господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі можливо здійснити лише на стадії підготовчого провадження, суд вважає за необхідне повернутись до розгляду справи у підготовчому провадженні.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 14, 42, 53, 177, 181, 182, 232-235 ГПК України, суд,-
Повернутися до розгляду справи № 922/2809/19 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання.
Призначити підготовче засідання по справі № 922/2809/19 на 10 грудня 2019 об 11 год. 00 хв.
Ухвала набирає чинності негайно після її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 10 грудня 2019 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2809/19