Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2019 р. Справа № 922/2933/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання
розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд", м. Харків
про стягнення 10998,70 грн.
за участю :
прокурора - Маматова М.О., посв.№ 053711 від 03.09.2019 року;
позивача - Ткаченко Л.М., довіреність №2855/05/14-18 від 28.12.2018 року;
відповідача - не з'явився,
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" (відповідача) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами у сумі 10998,70 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2019 року на 11:30 год.
03.10.2019 року відповідач подав відзив (вх.№ 23764), який досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 16.12.2019 року, підготовче засідання відкладено на 20.11.2019 року на 10:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.12.2019 року на 12:00 год.
У судове засідання 09.12.2019 року з'явились представники прокуратури та позивача.
Разом з цим, при вивченні матеріалів даної справи судом з'ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16.10.2019 року на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 року справу №912/2385/18 прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За положеннями п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки, як у справі №922/2933/19, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, суд з метою дотримання єдності судової практики, з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №922/2933/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №912/2385/18.
До аналогічних висновків щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав за позовами прокурора дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, зокрема у справі № 920/1037/18.
За таких обставин, керуючись статтями 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі 922/2933/19 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" про стягнення 10998,70 грн., зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
2. Зобов'язати сторони повідомити Господарський суд Харківської області про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Повний текст ухвали складено 09.12.2019 року.
Суддя О.В. Смірнова