Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2019 р. Справа № 922/3498/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Джерелій В.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури, м. Дергачі, Харківська обл. в інтересах держави, в особі Золочівської селищної ради, смт. Золочів, Харківська обл.
до 1) Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, смт. Золочів, Харківська обл.; , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп", м. Київ
про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання природного газу та стягнення 362539,08грн
за участю представників сторін та прокуратури:
прокуратури - Перегонцева Н.С. (службове посвідчення № 044395 від 04.10.2016);
позивача - не з'явився;
1-го відповідача - Наговіцина В.О. (начальник відділу);
2-го відповідача - не з'явився.
Керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради з позовною заявою до 1) Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп", в якій просить суд:
1) визнати додаткову угоду № 2 від 24.01.2019 до договору постачання природного газу № 0119-5 від 14.01.2019, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" недійсною;
2) визнати додаткову угоду № 3 від 29.01.2019 до договору постачання природного газу № 0119-5 від 14.01.2019, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" недійсною;
3) визнати додаткову угоду № 4 від 05.02.2019 до договору постачання природного газу № 0119-5 від 14.01.2019, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" недійсною;
4) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" необгрунтовано отримані кошти у розмірі 362539,08 грн. на користь Золочівської селищної ради.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2019 зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.12.2019.
Протокольною ухвалою від 02.12.2019 підготовче судове засідання відкладено на 09.12.2019.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.
Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, ст. ст. 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008, від 20.12.2017 № 2-р/2017, від 05.06.2019 року № 4-р(II)/2019, від 20.06.2019 № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи №587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво у суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.
Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Суд зазначає про те, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Як свідчать матеріали даної справи, керівник Дергачівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради у порядку статті 131-1 Конституції України, ст. ст. 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає те, що Золочівською селищною радою, як уповноваженим органом місцевого самоврядування до компетенції якого належить в т.ч. розпорядження бюджетними коштами та забезпечення їх раціонального та ефективного використання, не вжито заходів спрямованих на усунення необгрунтованого підвищення ціни на газове паливо з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп", і зменшення обсягів запланованого для поставки газового палива. Прокурор вважає, що зазначені обставини, з урахуванням вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави з метою їх захисту, та його звернення з позовом в межах даної справи в особі Золочівської селищної ради.
З урахуванням необхідності виконання завдань господарського судочинства, повного всебічного та об'єктивного розгляду матеріалів справи та приняття законного та обгрунтованого рішення за наслідками такого розгляду, ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у справі та у зв'язку з тим, що результат розгляду справи № 922/3498/19 безпосередньо пов'язаний з результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 227, 234-235 ГПК України, суд -
1. Провадження у справі 922/3498/19 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
2. Зобов'язати прокурора та сторони у справі невідкладно повідомити суд про результати розгляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Суддя О.І. Байбак