Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
05 грудня 2019 року Справа № 912/729/18
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) в інтересах держави в особі: Міської ради м. Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022)
до Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" (вул. Героїв України, 26-а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25031)
про зобов'язання повернути земельну ділянку
секретар судового засідання Безчасна Н.Г.
Представники:
від прокуратури - Петрікеєва О.І., прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури, посвідчення № 052675 від 18.04.19;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - Глинський М.Я. директор;
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Міської ради м. Кропивницького до Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" про зобов'язання повернути шляхом звільнення зайняту земельну ділянку загальною площею 0,3067 га нормативною грошовою оцінкою 1 850 757,22 грн, розташовану за адресою: вул. Героїв України, 26-а у м. Кропивницький, розміщену між земельною ділянкою площею 0,2222 га та земельною ділянкою площею 0,2328 га, які на підставі права постійного користування перебувають у відповідача відповідно до державного акта на право постійного користування серії КР 00000575 від 07.12.1995 № 505 за вказаною адресою, державі в особі Міської ради м. Кропивницького.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на факт самовільного використання відповідачем вказаної земельної ділянки в порушення вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 02.04.2018 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, допущених прокурором, позивачем. 17.04.2018 на адресу господарського суду надійшла заява Кіровоградської місцевої прокуратури № [12-86]3211вих-18 від 16.04.18 про усунення недоліків позову в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 17.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14:00 10.05.2018.
Ухвалою від 24.05.2018 частково задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі до завершення розгляду справи № 405/2207/18 Кіровським районним судом м. Кіровограда та набранням постановою у даній справі законної сили. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі в іншій частині відмовлено. Зобов'язано учасників судового процесу після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів. У задоволенні клопотання прокурора № 05/2-3740-18 від 24.05.2018 про виклик свідків відмовлено.
10.04.2019 на адресу господарського суду надійшло клопотання Кіровоградської місцевої прокуратури про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 15.04.2019 клопотання Кіровоградської місцевої прокуратури від 10.04.2019 про поновлення провадження у справі задоволено. Поновлено провадження у справі. Продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів. Підготовче засідання призначено на 20.05.2019 об 11:00.
Ухвалою від 20.05.2019 підготовче засідання у справі відкладено до 29.05.2019 об 11:00.
В судовому засіданні 29.05.2019 судом задоволено заяву головуючого судді Макаренко Т.В. про самовідвід у справі.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019 справу призначено головуючому судді (судді-доповідачу) Глушкову М.С.
З огляду на викладені обставини, ухвалою від 03.06.2019 справу прийнято суддею Глушковим М.С. до свого провадження та призначено підготовче засідання у даній справі на 02.07.2019 о 14:30.
02.07.2019 суд розпочав підготовче засідання.
Ухвалою від 02.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.08.2019 о 15:00. Керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури було встановлено строк до 13.08.2019 для надання суду письмових пояснень з відповідними доказами та можливістю перевірки їх судом щодо причин, які перешкоджали здійснити захист інтересів держави належним суб'єктом - позивачем, які є підставою для звернення прокурора до суду.
Підготовче засідання у справі 15.08.2019 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Глушкова М.С. з 09.08.2019 до 30.08.2019.
Ухвалою від 30.08.2019 призначено підготовче засідання на 02.09.2019 о 14:30.
Ухвалою від 02.09.2019 зупинено провадження у справі № 912/729/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц та зобов'язано учасників судового процесу після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.
Ухвалою від 08.11.2019 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.11.2019 о 14:30.
Ухвалою від 08.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2019 о 15:00 год.
08.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2019 до 15:30.
26.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2019 о 12:00.
Представник позивача в судовому засіданні участі не брав. Про час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою.
Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п.27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N42454/02, п.35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).
У поданій позовній заяві, Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури обґрунтував наявність порушення "інтересів держави" у зв'язку з користуванням без достатньої правової підстави Кіровоградським приватним малим підприємством по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" земельної ділянки територіальної громади м. Кропивницького.
Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Оскільки мова йде про повернення земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Міської ради м. Кропивницького, то саме вказана юридична особа має право звернутись із даним позовом про витребування такого майна. Прокурор стверджує, що Міською радою м. Кропивницького не вчинено належних заходів для витребування такого майна, у зв'язку з чим прокурор подає даний позов в інтересах Міської ради м. Кропивницького.
Проте, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо.
Всупереч вказаному прокурором не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Міською радою м. Кропивницького, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади тощо. Сама по собі обставина незвернення позивачем з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Листом Кіровоградської місцевої прокуратури від 26.03.2018 № (12-86) 2569 вих-18 доведено до відома Міської ради м. Кропивницького про намір прокуратури подати до суду позов. Тобто, фактично прокуратурою самостійно ініційовано питання пред'явлення позову без з'ясування підстав та причин щодо неподання такого позову Міською радою м. Кропивницького.
Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.
Господарський суд зазначає, що саме лише посилання прокурора, що Міською радою м. Кропивницького не вжито належних заходів до усунення виявлених порушень, що виявляється, зокрема, в усвідомленій пасивній поведінці, не є достатнім свідченням про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави. В даному випадку є необхіднім врахування обсягу повноважень вказаних органів та їх обов'язків діяти певним чином в конкретній ситуації.
З урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважені органи, в інтересах яких він звернувся з позовом у даній справі, не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів держави, при цьому прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб'єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган, господарський суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.
Керуючись ст. 53, 185, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Міської ради м. Кропивницький до Кіровоградського приватного малого підприємства по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" про зобов'язання повернути земельну ділянку залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у встановленому законом порядку до Центрального апеляційного господарського суду .
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області
Примірники ухвали надіслати Керівнику Кіровоградської місцевої прокуратури (м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11); Прокуратурі Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул. В.Пермська, 4), Міській раді м. Кропивницький (м. Кропивницький, вул. В.Перспективна, 41), Кіровоградському приватному малому підприємству по промисловому виробництву та торгівлі меблями "Фірма "Кіровоградпромторгмеблі" (25031, м. Кропивницький, вул. Героїв України, 26-а).
Повний текст ухвали складено 10.12.2019.
Суддя М.С. Глушков
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.