вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/4006/16
Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг»
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Стригунова Г.І. (ордер 1684/000032 від 28.08.2018 року);
від відповідача: Антонова Н.В. (ордер № 084520від 13.09.2019 року);
від третьої особи1: не з'явився;
від третьої особи2: не з'явився;
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області на новому розгляді знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2017 року у справі № 911/4006/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 року у справі № 911/4006/16, позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постановою Верховного суду від 17.07.2018 року у справі № 911/4006/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 року та рішення Господарського суду Киїсвької області від 23.03.2017 року у справі № 911/4006/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/4006/16 визначено суддю Карпечкіна Т.П.
15.12.2017 року набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2018 року справу № 911/4006/16 прийнято до провадження в порядку нового розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд справи № 911/4006/16 в підготовчому засіданні призначено на 29.08.2018 року.
22.08.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, яким останній проти позову заперечує з підстав пропуску позивачем позовної давності.
29.08.2018 року позивачем до канцелярії суду подано клопотання про призначення у справі №911/4006/16 судової почеркознавчої експертизи підписів позивача на видатковому касовому ордері від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі товариства, заяві ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.07.2011 року та наказі Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 380/1-К від 01.07.2011 про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника Генерального директора, підписи на яких, як стверджує позивач, виконані іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 . Окрім того, в зазначеному клопотанні позивач також зазначає, що грошові кошти в сумі 45 000,00 грн. в якості оплати його частки в статутному капіталі відповідача йому не виплачувались, заступником директора відповідача останній ніколи не працював і заробітну плату не отримував.
Треті особи в судове засідання 29.08.2018 року не з'явилися, у зв'язку з чим та з огляду на необхідність розгляду клопотання про призначення у справі судової експертизи, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2018 року підготовче засідання у справі 911/4006/16 відкладалось до 03.10.2018 року, що відображено в протоколі відповідного судового засідання, про дату, час та місце наступного судового засідання присутніх представників сторін повідомлено під розписку, третіх осіб викликано в наступне судове засідання ухвалою від 29.08.2018 року.
20.09.2018 року представником позивача повторно подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
03.10.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій позивач спростовує твердження відповідача щодо пропуску ним строку позовної давності.
Треті особи, в судове засідання 03.10.2018 року не з'явились, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили.
Зважаючи на необхідність вирішення питань щодо витребування у сторін додаткових доказів, достатніх для призначення судової експертизи, про яку клопотав позивач та вказано в постанові Верховного суду від 17.07.2018 року про направлення справи № 911/4006/16 на новий розгляд, суд 03.10.2018 року постановив ухвалу про перерву в судовому засіданні на 22.10.2018 року та продовжив строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.
Розглянувши в підготовчому судовому засіданні 22.10.2018 року клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, про необхідність проведення якої вказав Верховний суд в постанові від 17.07.2018 року про направлення справи № 911/4006/16 на новий розгляд, судом встановлено наступне.
Позивач в позові оскаржує рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», що оформлені протоколом №12 від 01.06.2011 року про затвердження рішення учасника товариства ОСОБА_1 про відступлення належної йому частки у Статутному капіталі товариства розміром 45% Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» за ціною 45000,00 (сорок п'ять тисяч) гривень; затвердження договору про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» №б/н, укладений 01.06.2011 року між ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Агрохолдинг» (покупець) про продаж 45 % статутного капіталу; про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» та частки учасників в статутному капіталі товариства в частині, що частка у розмірі 9225,00 грн., що складає 45% статутного капіталу Товариства належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» і повина бути реалізована іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року і протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах проводяться без урахування частки придбаної товариством; затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в новій редакції з урахуванням змін, визначених протоколом №12 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» та проведення їх реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За наслідками попереднього розгляду спору, зокрема, перегляду рішення суду у справі № 911/4006/16 касаційною інстанцією, підтверджено обставини, які є підставою для задоволення позовних вимог. Рішення суду у справі № 911/4006/16 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права щодо дослідження та застосування строків позовної давності, що впливає на результат вирішення спору.
Як визначено ч.ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності позивач зазначає про необізнаність зі спірними рішеннями загальних зборів, що заперечується відповідачем. Зокрема, відповідач стверджує про своєчасну обізнаність позивача зі спірними рішеннями загальних зборів, про що свідчить факт підписання позивачем: видаткового касового ордеру від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 (отримання ОСОБА_1 ) частки в статутному капіталі товариства, заяви ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.07.2011 року та наказу Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 380/1-К від 01.07.2011 про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника Генерального директора.
Таким чином, під час нового розгляду справи № 911/4006/16 суду необхідно дослідити обставини щодо застосування до позовних вимог заявленого відповідачем строку позовної давності, пропущення якого позивачем відповідач обґрунтовує вищенаведеними документами, достовірність яких заперечується відповідачем і може бути перевірена за лише допомогою спеціальних знань шляхом призначення почеркознавчої експертизи, про необхідність проведення якої під час нового розгляду справи № 911/4006/16 вказано також Верховним судом в постанові від 17.07.2018 року.
Згідно зі ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З огляду на вказівки постанови Верховного суду від 17.07.2018 року у справі № 911/4006/16 та враховуючи необхідність встановлення достовірності наданих відповідачем доказів в обґрунтування факту пропуску позовної давності, під час нового розгляду з метою дослідження обставини щодо застосування заявлених відповідачем строків давності, суд дійшов висновку про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки господарський суд не володіє спеціальними знаннями які дозволяють встановлювати справжність підписів позивача на документах.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2018 року у справі № 911/4006/16 призначено судову почеркознавчу експертизу підписів ОСОБА_1 , проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі № 911/4006/16 зупинено до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експертів. Матеріали справи № 911/4006/16 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити питання: Чи належить підпис на видатковому касовому ордері від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в графі отримувача ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_1 ? Якщо підпис не належить ОСОБА_1 , встановити спосіб його виконання, а саме з наслідуванням чи без наслідування підпису ОСОБА_1 ; Чи належить підпис на заяві ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.07.2011 року ОСОБА_1 ? Якщо підпис не належить ОСОБА_1 , встановити спосіб його виконання, а саме з наслідуванням чи без наслідування підпису ОСОБА_1 .
Питання про підпис ОСОБА_1 на наказі Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 380/1-К від 01.07.2011 про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника Генерального директора, не ставилось на вирішення експертизи, оскільки на навному в матеріалах справи оригіналі відповідного наказу підпис ОСОБА_1 відсутній.
08.08.2019 року через канцелярію суду надійшов супровідний лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1905/1906/19-32/1969/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року з доданими до нього матеріалами справи № 911/4006/16 та висновком експерта № 1905/1906/19-32/1969/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року.
Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 12.08.2019 року поновлено провадження у справі № 911/4006/16, підготовче засідання призначено на 04.09.2019 року.
02.09.2019 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням висновку експерта.
04.09.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав викладених у поданому клопотанні.
Позивач та треті особи в судове засідання 04.09.2019 року не з'явилися, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 12.08.2019 року не виконали. У зв'язку з чим розгляд справи відкладався на 16.09.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2019 року підготовче засідання у справі 911/4006/16 відкладалось до 07.10.2018 року, що відображено в протоколі відповідного судового засідання та ухвалою від 16.09.2019 року викликано третіх осіб в наступне судове засідання.
Треті особи в судове засідання 07.10.2019 року не з'явилися, про причини неможливості прибуття до суду не повідомили, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 12.08.2019 року не виконали.
У зв'язку з запереченнями позивача проти висновку експерта та наведеними ним зауваженнями, в тому числі за клопотанням відповідача про виклик експерта, яким він просив викликати в судове засідання експерта Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Шкарівську Н.І. для отримання відповідей на наступні питання:
- чи повинен бути підпис на експерта Шкарівської Н.І. на 13 сторінці висновку експертів Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року;
- чи є технічною помилкою відсутність підпису експерта Шкарівської Н.І. на 13 сторінці висновку експертів Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року;
- якщо відсутність підпису експерта Шкарівської Н.І. на 13 сторінці висновку експертів Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року є технічною помилкою, чи можливо цю помилку виправити безпосереднь в судовому засіданні шляхом проставлення такого підпису безпосередньо експертом Шкарівської Н.І. на 13 сторінці висновку експертів, у присутності суду та учасників справи.
Суд дійшов висновку про виклик в судове засідання експерта Київського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Шкарівської Н.І. для надання пояснень щодо висновку експертів № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року.
Таким чином, з метою з'ясування всіх питань щодо висновку експертів № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року, суд дійшов висновку про необхідність виклику експерта на підставі ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України для надання роз'яснень.
У зв'язку з необхідністю надання пояснень щодо висновку експертів № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року підготовче засідання у справі відкладалось на 23.10.2019 року ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2019 року. Окрім того, вказаною ухвалою в судове засідання 23.10.2019 року викликався експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Шкарівська Н.І. для надання пояснень щодо висновку експертів № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року.
В судове засідання 23.10.2019 року треті особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні 23.10.2019 року судом заслухано експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Шкарівську Н.І., якою було надано роз'яснення щодо висновку експертів № 1905/1906/19-32/19696/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року.
Окрім того, в судовому засіданні 23.10.2019 року було розглянуто клопотання представника позивача про призначення у справі комплексної судової експертизи, подане 07.10.2019 року, в задоволенні якого судом було відмовлено з підстав необґрунтованості.
В судовому засіданні 23.10.2019 року представник позивача зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує в повному обсязі, Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.10.2019 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та запереченнях поданих в ході розгляду спору. Зазначили, що докази на які вони посилаються у відзиві додані до нього.
Також зазначив і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.11.2019 року.
У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному судове засідання 11.11.2019 року не відбулося та ухвалою від 14.11.2019 року було перенесено на 25.11.2019 року.
В судовому засіданні 25.11.2019 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував, треті особи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 25.11.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено і підтверджено за наслідками попереднього розглдяду спору у справі № 911/4006/16, у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.06.2011 року, оформленого протоколом № 12 від 01.06.2011 року, в тому числі про затвердження рішення учасника товариства ОСОБА_1 про відступлення належної йому частки у статутному капіталі товариства розміром 45 % Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» за ціною 45000,00 грн. та затвердження договору про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» б/н, укладеного 01.06.2011 року між ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (покупець); про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг»; про затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в новій редакції з урахуванням змін, визначених протоколом № 12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» та проведення їх реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення було прийнято на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроходинг», проведених за відсутності необхідного кворуму та з порушенням процедури скликання та проведення зборів, а саме: позивача як учасника товариства з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 45% не було повідомлено про проведення 01.06.2011 року загальних зборів, участі у зборах він не приймав, протокол загальних зборів та договір про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» не підписував.
Під час поперднього розгляду справи № 911/4006/16 рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 року, позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» були порушені вимоги чинного законодавства та установчих документів товариства, оскільки відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача у порядку, встановленому законом та статутом товариства, про скликання і проведення 01.06.2011 року загальних зборів учасників товариства та не надав доказів реєстрації позивача як учасника товариства на загальних зборах учасників товариства.
За висновком судів, загальні збори 01.06.2011 року були неповноваженими та неправомочними, оскільки позивач участі у загальних зборах і у прийнятті рішень на загальних зборах не приймав, протокол загальних зборів та спірний договір не підписував, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками експертів, зробленими у кримінальному провадженні, на збори з'явились учасники товариства, частка яких разом складає 55%, що свідчить про відсутність кворуму на загальних зборах та є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах. Крім того, суди дійшли висновку, що позов у цій справі був пред'явлений з дотриманням строку позовної давності, перебіг якого розпочався від дня, коли позивач дізнався про обставини проведення 01.06.2011 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» та про прийняті на зборах спірні рішення, а саме: з моменту отримання ним листа відповідача № 98 від 27.07.2016 року та за наслідками отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1001337362 та № 1001336274 від 31.08.2016, а доказів, які б підтверджували інший момент та факт обізнаності позивача про обставини відчуження належної йому частки у статутному капіталі товариства та про обставини проведення спірних загальних зборів учасників товариства, відповідачем не надано.
Суди під час попереднього розгляду спору виходили з того, що позивач - ОСОБА_1 станом на 01.06.2011 року - на дату прийняття спірних рішень загальних зборів учасників товариства був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 9225,00 грн., що складає 45,00 % статутного капіталу товариства. Крім того, учасниками товариства станом на 01.06.2011 також були:
- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 9225,00 грн., що складає 45,00 % статутного капіталу товариства;
- ОСОБА_3, з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 2050,00 грн., що складає 10,00 % статутного капіталу товариства.
01.06.2011 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в особі Генерального директора Завгороднюка С.Б., як покупцем, було укладено договір про відступлення частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого продавець продав, а покупець купив належну продавцю частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», розмір якої становить 45 %. Вартість належної продавцю частки статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» становить 9225,00 грн.
Пунктом 2.1. договору визначено ціну продажу частки продавця в статутному капіталі товариства в розмірі 45000,00 грн. та зазначено, що зазначені кошти продавець повністю отримав від покупця до підписання даного договору.
Згідно з пунктом 3.1. договору право власності на відчужувану частку статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», яка є предметом даного договору, переходить до покупця з моменту підписання сторонами цього договору.
Відповідно до пункту 6.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
01.06.2011 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг». Відповідно до протоколу загальних зборів учасників товариства № 12 від 01.06.2011 року на зборах були присутні всі учасники товариства: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
За результатами голосування по питанням, включених до порядку денного, були прийняті наступні рішення, оформлені зазначеним протоколом № 12 від 01.06.2011 року, про :
1) затвердження рішення учасника товариства - ОСОБА_1 про відступлення належної йому частки в статутному капіталі товариства розміром 45 % Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» за ціною 45000,00 грн. та затвердження договору про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» б/н, укладеного 01.06.2011 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» як покупцем про продаж 45 % статутного капіталу.
2) розподіл часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» наступним чином:
- учаснику товариства ОСОБА_2 належить частка в розмірі 9225,00 грн., що складає 45 % статутного капіталу товариства;
- учаснику товариства ОСОБА_3 належить частка в розмірі 2050,00 грн., що складає 10 % статутного капіталу товариства;
- частка в розмірі 9225,00 грн., що складає 45 % статутного капіталу товариства належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» і повинна бути реалізована іншим учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року, протягом якого розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах учасників провадяться без урахування частки, придбаної товариством;
3) затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в новій редакції з урахуванням змін, визначених цим протоколом № 12 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», та проведення їх реєстрацію у встановленому законодавством порядку. Доручено провести реєстрацію змін до установчих документах товариства юристу товариства ОСОБА_6 .
Протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 12 від 01.06.2011 року підписано головою, секретарем загальних зборів та присутніми на зборах учасниками товариства.
06.06.2011 року державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради на підставі поданих відповідачем документів за наслідками прийнятих загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» рішень, оформлених протоколом № 12 від 01.06.2011 року, було зареєстровано нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 01.06.2011 року, оформленим протоколом № 12 від 01.06.2011 року.
Позивач як учасник товариства, звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.06.2011 року, оформленого протоколом № 12 від 01.06.2011 року, посилаючись на порушення порядку їх скликання і проведення та прийняття рішень загальними зборами за відсутності необхідного кворуму.
Згідно з частинами 1, 5 статті 98 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про господарські товариства» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. (частина 2 статті 97 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 145 Цивільного кодексу України в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, частини 1 статті 58 Закону України «Про господарські товариства» та пункту 7.1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в редакції, чинній на дату прийняття загальними зборами учасників спірних рішень, загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з частиною 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Пунктом 7.1.14. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в редакції, чинній станом на 01.06.2011 року - дату проведення загальних зборів учасників товариства, визначено, що про проведення зборів учасників товариства учасники повідомляються шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про отримання або особисто шляхом вручення повідомлення під розписку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до дня проведення зборів.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач - ОСОБА_1 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» не був повідомлений про проведення 01.06.2011 року загальних зборів учасників товариства. Учасники справи не надали суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини повідомлення позивача у встановлені законом та статутом відповідача порядку та строки про проведення 01.06.2011 року загальних зборів учасників товариства, про дату, час, місце їх проведення та порядок денний. Відсутні в матеріалах справи і докази реєстрації учасника товариства - ОСОБА_1 на загальних зборах учасників товариства, що відбулись 01.06.2011 року.
Разом з цим судами встановлено, що в протоколі № 12 від 01.06.2011 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» зазначено про присутність на загальних зборах всіх учасників товариства, а саме: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і сам протокол № 12 від 01.06.2011 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» був складений та підписаний головою та секретарем зборів, а також присутніми учасниками товариства.
Разом з цим, суди попередніх інстанцій, врахувавши як докази по справі наявні в матеріалах справи висновки трьох почеркознавчих експертиз № 1387/тдд від 23.11.2016 року, № 157/тдд від 03.01.2017 року та № 15302/15303/17-32 від 11.08.2017 року, проведених в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110040003355 від 06.10.2016 року, на їх підставі встановили, що позивач участі у загальних зборах 01.06.2011 року і у прийнятті рішень на зазначених загальних зборах не приймав. Зазначеними висновками експертів встановлено обставини того, що підпис від імені учасника товариства ОСОБА_1 , наявний в протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 12 від 01.06.2011 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про те, що ОСОБА_1 , який станом на 01.06.2011 року - дату прийняття спірних рішень був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 9225,00 грн., що становило 45 % статутного капіталу товариства, участі у загальних зборах учасників товариства, що відбулись 01.06.2011 року, і у прийнятті рішень на зборах не приймав, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» 01.06.2011 року були проведені з порушенням порядку повідомлення учасників товариства про скликання та проведення зборів.
Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» в редакції, чинній на момент проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», на яких були прийняті спірні рішення, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Аналогічні положення закріплені в пункті 7.1.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг».
Частиною 3 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій та було зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації учасника товариства - ОСОБА_1 для участі у загальних зборах учасників товариства, що відбулись 01.06.2011 року, а встановлені в протоколі загальних зборів учасників товариства № 12 від 01.06.2011 року обставини присутності ОСОБА_1 на зборах та його участі у прийнятті спірних рішень не підтверджуються матеріалами справи. Врахувавши наведене, суди встановили, що на загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», що відбулись 01.06.2011 року, з'явились учасники товариства - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , частка яких разом складає 55%. Встановивши наведене, суди дійшли правильного висновку про те, що такі обставини свідчать про відсутність кворуму на загальних зборах, неповноважність таких зборів, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.
Колегія суддів Верховного суду погодилась з висновками судів про те, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», що відбулись 01.06.2011 року, були неповноважними і неправомочними, і відповідно всі прийняті на зборах рішення, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 12 від 01.06.2011 року, є недійсними, порушують права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим правильно визнали позовну вимогу обґрунтованою.
Однак, колегія суддів не погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом у цій справі, про застосування якої було заявлено відповідачем, та вважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 261 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 57/314-6/526-2012.
Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з'ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов'язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.
Однак, суди попередніх інстанцій не врахували наведеного та прийняли до уваги лише обставини, пов'язані з моментом, коли позивач довідався про порушення свого права та залишили поза увагою обставини, пов'язані з моментом, коли позивач, який вважає себе учасником товариства, міг (мав можливість) дізнатися про порушення свого права, про що правильно зазначив відповідач в касаційній скарзі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 61 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.
Аналогічні положення щодо періодичності обовязкового скликання загальних зборів учасників товариства містяться і в пунктах 7.1.10., 7.1.11. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг».
Однак, суди не врахували визначену законом та статутом відповідача періодичність скликання зборів та не надали оцінку тій обставини, що учасник товариства, який відповідно до вимог закону обов'язково повідомляється про проведення, про дату, час та місце проведення загальних зборів, однак не отримує протягом тривалого періоду повідомлень від товариства про проведення загальних зборів та іншої інформації, міг за таких обставин проявити звичайну обачність, зацікавитися станом своїх корпоративних прав та довідатись про порушення свого права.
Поза увагою судів залишились і наявні в матеріалах справи докази, надані відповідачем в підтвердження обставин того, що позивач був обізнаний про наявність спірних рішень, а саме: видатковий касовий ордер від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі товариства, заява ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.07.2011 та наказ Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» № 380/1-К від 01.07.2011 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника Генерального директора. Суди не надали належної оцінки зазначеним доказам на предмет їх відповідності оригіналам таких документів та достовірності обставин, які зазначені докази підтверджують.
З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції дійшла зазначила, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що позов у цій справі був пред'явлений в межах строку позовної давності, є передчасними, зроблений з неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм 261 Цивільного кодексу України щодо перебігу строку позовної давності, про що правильно зазначено відповідачем в касаційній скарзі, тобто не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом.
З огляду на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати вищевикладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин щодо наявності підстав для застосування строку позовної давності, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін у зв'язку із застосування строку позовної давності, дати їм належну юридичну оцінку, встановити обставини, пов'язані з початком перебігу позовної давності, а також у разі встановлення обставин пропуску позивачем строку позовної давності, дослідити обставини поважності причин пропуску такого строку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Згідно зі ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З огляду на вказівки постанови Верховного суду від 17.07.2018 року у справі № 911/4006/16 та враховуючи необхідність встановлення достовірності наданих відповідачем доказів в обґрунтування факту пропуску позовної давності, під час нового розгляду з метою дослідження обставини щодо застосування заявлених відповідачем строків давності, судом призначалась у справі судова почеркознавча експертиза підписів ОСОБА_1 , на вирішення експертизи були поставлені питання:
- Чи належить підпис на видатковому касовому ордері від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в графі отримувача ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_1 ? Якщо підпис не належить ОСОБА_1 , встановити спосіб його виконання, а саме з наслідуванням чи без наслідування підпису ОСОБА_1 .
- Чи належить підпис на заяві ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.07.2011 року ОСОБА_1 ? Якщо підпис не належить ОСОБА_1 , встановити спосіб його виконання, а саме з наслідуванням чи без наслідування підпису ОСОБА_1 .
08.08.2019 року через канцелярію суду надійшов супровідний лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1905/1906/19-32/1969/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року з доданими до нього матеріалами справи № 911/4006/16 та висновком експерта № 1905/1906/19-32/1969/19-32/19753/19-32 від 31.07.2019 року.
З наведеного висновку вбачається, що за результатами проведеного експертного дослідження встановлено, що підпис на видатковому касовому ордері від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в графі отримувача ( ОСОБА_1 ) належить ОСОБА_1 . Підпис на заяві ОСОБА_1 про прийняття його на посаду заступника Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.07.2011 року ймовірно належить ОСОБА_1 .
Таким чином, наявність підпису ОСОБА_1 на Видатковому касовому ордері від 01.06.2011 року № 941 про отримання 45000 грн. розрахунку за частку, що відповідає умові п. 2.1. Договору про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року, що підтверджено експертним дослідженням, свідчить про його волевиявлення щодо вчинення правочину, за Договором про відступлення частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.06.2011 року.
При цьому, підставою вибуття частки з власності позивача є саме Договір про відступлення частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» від 01.06.2011 року, який не потребував додаткового погодження загальними зборами і з огляду на зміст спірного рішення загальних зборів затверджувався після його укладення.
Тому, не залежно від чинності спірного рішення загальних зборів, підставою для вибуття з власності позивача його частки та припинення відповідних корпоративних відносин позивача в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» є саме Договір про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року.
Суду не надано доказів недійсності Договору про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року, відповідної вимоги не заявлено в позові. З наданих позивачем пояснень вбачається суперечливість твердження про не укладення такого Договору (що не підтверджено належними доказами) та про нікчемність такого Договору у зв'язку з недотриманнм його форми. Також суд враховує, що в ході попереднього розгляду, у справі № 911/4006/16 призначалась експертиза підписів ОСОБА_1 на Договорі про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року, яка не була проведена з причин неможливості виконання.
В спростування визначеної ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину позивач не надав суду належних та допустимих доказів недійсності Договору про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року, факт його укладення не спростував.
01.06.2011 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в особі Генерального директора Завгороднюка С.Б., як покупцем, було укладено договір про відступлення частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого продавець продав, а покупець купив належну продавцю частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», розмір якої становить 45%. Вартість належної продавцю частки статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» становить 9225,00 грн.
Пунктом 2.1. Договору визначено ціну продажу частки продавця в статутному капіталі товариства в розмірі 45000,00 грн. та зазначено, що зазначені кошти продавець повністю отримав від покупця до підписання даного договору.
Згідно з пунктом 3.1. Договору право власності на відчужувану частку статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», яка є предметом даного договору, переходить до покупця з моменту підписання сторонами цього договору.
Відповідно до пункту 6.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
На спірних загальних зборах від 01.06.2011 року розглядалось питання про затвердження Договору про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» б/н, укладеного 01.06.2011 року між ОСОБА_1 , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» як покупцем про продаж 45 % статутного капіталу.
Наведене положення протоколу спірних загальних зборів свідчить, що на відповідних загальних зборах затверджувався вже укладений Договір про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» б/н від 01.06.2011 року, що мало наслідком подальше вирішення питання про перерозподіл чаток між рештою учасників та самим Товариством.
Наведені обставини спірних загальних зборів свідчать, що такі збори відбувались після укладення Договору, саме який і був підставою для вирішення питань порядку денного відповідних загальних зборів.
Крім того, на спірних загальних зборах саме затверджувалось, а не погоджувалось рішення учасника товариства - ОСОБА_1 про відступлення належної йому частки в статутному капіталі товариства розміром 45% Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» за ціною 45000,00 грн.
Наведені обставини в сукупності з умовами п.п. 2.1., 3.1. та 6.1.1 Договору відчуження частки, свідчать про те, що на момент проведення спірних зхагальних зборів ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 45000,00 грн. за відчужену ним частку та в момент підписання Договору право власності на відчужувану частку статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», яка є предметом даного договору, перейшло до покупця.
Тобто, затвердження відповідного Договору на спірних загальних зборах відбувалось як наслідок його укладення і право на частку вже було таким, що перейшло від продавця - ОСОБА_1 до покупця - Товариства.
Крім того, відчуження позивачем своєї частки є безумовним правом учасника, яке не потребує попереднього погодження загальних зборів. Твердження позивача, покдаені в основу позовних вимог також створюють суперечність умов Договору з відповідним правилом ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», оскільки в момент укладення Договору право на частку перейшло до покуця, що припиняє право відповідного учасника з момент у переходу права на частку. Наведене виключає можливість та необхідність дотримання по відношенню до позивача порядку скликання загальних зборів товариства, права учасника якого вже припинились.
Як визначено п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», закон не пов'язує момент виникнення права участі у ТОВ або ТДВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ або ТДВ.
Також, згідно з п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.
Таким чином, підставою вибуття частки з власності позивача та припинення корпоративних прав є саме Договір про відступлення частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» б/н від 01.06.2011 року, який не потребував додаткового погодження загальними зборами і з огляду на зміст спірного рішення загальних зборів затверджуваввся після його укладення.
Тому, не залежно від чинності спірного рішення загальних зборів, підставою для вибуття з власності позивача його частки та припинення відповідних корпоративних відносин позивача в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» є саме Договір про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року.
Крім того, про виконання Договору, від так і засвідчення свого волевиявлення свідчить підпис позивача на Видатковому касовому ордері від 01.06.2011 року № 941 про отримання 45000 грн. розрахунку за частку, що відповідає умові п. 2.1. Договору, підпис позивача підтверджено експертним дослідженням.
Щодо заперечень позивача на Висновок експертизи, відповідні заперечення з'ясовані та спростовані поясненнями експерта Шкарівської Н.І. в судовому засіданні, що кожний з експертів підписував фактично виконану ним частину експертизи.
Щодо оплати експертизи, Київським науово-дослідним інститутом судових експертиз в листі від 23.09.2019 року № 11/01-13/13052-19 надано пояснення.
Як визначено п. 6.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа.
Згідно із п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Таким чином, рішення загальних зборів, на яких затверджувався вже укладений Договір про відступлення частки в статутному капіталі від 01.06.2011 року, не впливає на обсяг корпоративних прав позивача, тому відсутні підстави для висновку про можливість порушення таким рішенням корпоративних прав позивача.
Крім того, як визначено п. 5.13 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» в редакції, яка діла на момент проведення спірних загальних зборів, частка учасника Товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов'язане передати її іншим Учасникам або третім особам у строк, що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадиться без урахування частки, придбаної Товариством.
Аналогічне правило було також закріплено в ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній у спірний період), зокрема, ч. 5 визначено, що у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.
Аналогічне положення містить і спірне рішення загальних зборів, зокрема, що протягом періоду до визначення Товариством долі придбаної у позивача частки, розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах учасників провадяться без урахування частки, придбаної товариством.
Відповідно, за наявності вчиненого правочину віджуження частки, питання, які розглядались на спірних загальних зоах не стосувались прав позивача.
З приводу заяви відповідача про застосування позовної давності з врахуванням вказівок касаційної інстанції, суд зазначає, що позивач міг і повинен був знати про відчуження ним частки в момент підписання Видаткового касового ордера від 01.06.2011 року про виплату ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (що засвідчує передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, існування в особи певних зобов'язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні обставини) і саме з вчиненням відповідного правочину відчуження частки пов'язується втрата позивачем корпоративних прав. Тому не залежно від обізнаності з проведенням загальних зборів, порушення при їх проведенні не впливають на обсяг корпоративних прав позивача. Самі по собі порушення у вигляді підробки протоколу загальних зборів свідчать лише про фальсифікацію і підлягають дослідженню у відповідному кримінальному провадженні, при цьому не впливають на корпоративні права позивача.
За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки за наслідками розгляду спору встановлено факт волевиявлення позивача на відчуження своїх корпоративних прав 01.06.2011 року (за Договором від 01.06.2011 року та прийняття розрахунку в той же день 01.06.2011 року за відповідним касовим ордером), що також підтверджує обізнаність позивача з відповідним фактом, тому порушення, допущені під час скликання та проведення спірних загальних зборів не впливають на корпоративні права позивача.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 05.12.2019 р.
Суддя Т.П. Карпечкін