ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
10.12.2019Справа № 910/16216/19
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ"
вул. Архипа Куїнджі, буд. 14, м. Краматорськ, Донецька область, 84333
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС"
вул. Лейпзицька, буд. 15, м. Київ, 01015
про стягнення 552 497,56 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" про стягнення 552 497,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що відповідачем частково виконані свої грошові зобов'язання за Договором про переведення боргу за №КС/089-196 від 21.05.2019.
Ухвалою суду від 22.11.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Зазначена ухвала суду від 22.11.2019 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103052124410 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ", зазначену в позовній заяві: вул. Архипа Куїнджі, буд. 14, м. Краматорськ, Донецька область, 84333.
Суд відзначає, що відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 22.11.2019 вручена представнику особисто за довіреністю 29.11.2019.
Відповідно до положень ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За таких підстав, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви за поштовим відправленням за №0103052124410 - 04.12.2019.
06.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" надійшла до суду заява про збільшення розміру позовних вимог.
Проте, зі змісту зазначеної заяви вбачається, що заявником вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 у справі повному обсязі виконані не були. Зокрема, судом в ухвалі від 22.11.2019 з посиланням на нормативно-правові акти було зазначено про необхідність надання обґрунтованого розрахунку суми заявленої до стягнення заборгованості за договором про переведення боргу за №КС/089-196 від 21.05.2019 з посиланням на первинні документи.
Суд відзначає, що єдиним документом, що надано позивачем на підтвердження розрахунку суми основного боргу є акт звірки взаємних розрахунків, що підписаний лише позивачем.
Надаючи правову оцінку вказаному акту судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.19. у справі № 910/1389/18, яка полягає в наступному.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з тим, з поданої до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що позивач не виконав вимоги ухвали суду в частині визначення суми основного боргу.
Судом зазначається, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 судом, з посиланням на нормативно-правові акти, було роз'яснено позивачу необхідність виконання певних вимог, які є необхідними для прийняття позовної заяви до розгляду. Проте, позивачем всупереч вищенаведеному, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі виконано не було.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подана заява про збільшення розміру позовних вимог, не може вважатися усуненням недоліків позовної заяви.
Судом встановлено, що станом на 10.12.2019 від позивача не надходило заяв про усунення недоліків поданого у даній справі позову, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом.
Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду від 22.11.2019 щодо усунення недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, позивачем не усунуто недоліків позовної заяви у строк встановлений судом, а отже, відповідно до приписів ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із зазначеною заявою.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Положеннями ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовну заяву (з доданими до неї документами) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЙУКОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" про стягнення 552 497,56 грн. вважати неподаною та повернути заявникові без розгляду.
2. Звернути увагу заявника, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя М.О. Лиськов