ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2019Справа № 910/13527/19
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
простягнення 111605,64 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 111605,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладених між сторонами договору підряду №ДОН/В-16997/ню від 30.12.2016 та договору на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням №ДОН/В-16976/ню від 30.12.2016, власні вантажні вагони направлялись відповідачем в ремонт в кількості та в строки, не передбачені календарним планом та без попереднього погодження із позивачем, і, як наслідок, 17.05.2018 на підставі накопичувальної картки форми ФДУ-92 №17050390 з рахунку структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця", відкритому в Єдиному розрахунковому центрі залізничних перевезень, були списані кошти за знаходження вагонів власності відповідача, що надходили в ремонт, на коліях станції Лиман регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" та збір за їх зберігання на загальну суму 111605,64 грн з ПДВ. Як стверджує позивач, відповідачу були направлені рахунки на сплату вказаної заборгованості, однак, останній до теперішнього часу оплата не здійснена.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13527/19; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
23.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив про те, що здійснював оплату усіх рахунків, які були виставлені Акціонерним товариством "Українська залізниця", а позивач помилково стверджує про відсутність у відповідача передплати.
Крім того, за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", позивачем не надано суду пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23, на підставі яких складаються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, доказів оплати нарахованої позивачу плати за користування вагонами, а також не наведено причин, з яких Акціонерне товариство "Українська залізниця" не мало можливості прийняти вагони відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
30.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (зміна найменування на Акціонерне товариство "Українська залізниця"), як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", як замовником, укладено договір підряду №ДОН/В-16997/ню (договір підряду).
Відповідно до умов договору підряду підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням замовника виконати деповський ремонт вантажних вагонів напіввагонів (надалі - вагони) замовника (надалі - роботи) силами та на базі структурного підрозділу підрядника "Краснолиманське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - "ВЧД"), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1), кількість вагонів замовника, графік їх надання підряднику для виконання робіт та номери визначаються у погодженому сторонами календарному плані проходження деповського ремонту (додаток №1 до цього договору), який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2).
Замовник надає вагони підряднику для виконання робіт за цим договором, на коліях залізничної станції Красний Лиман Донецької залізниці, згідно із календарним планом проходження деповського ремонту (додаток №1 до цього договору), в кількості, необхідній підряднику для виконання робіт протягом трьох діб. При надаванні вагонів для виконання робіт замовник (або уповноважена особа замовника) відправляє вагони, після надання підрядником письмового підтвердження про готовність прийняття в ремонт (телеграма, лист тощо), із зазначенням у залізничній накладній в графі - "найменування вантажу": "вагон залізничний, порожній на власних осях в плановий ремонт". В разі надання замовником вагонів без письмового підтвердження підрядником про готовність прийняття в ремонт в кількості, яка перевищує кількість, необхідну підряднику для виконання робіт протягом трьох діб, не здійснення замовником передоплати або надання вагонів яким неможливо проведення робіт за їх технічним станом (надалі - "не ремонтопридатні вагони"), та якщо через затримку таких вагонів на станційних коліях структурному підрозділу підрядника нараховується відповідна плата, то замовник сплачує підряднику 100 відсотків плати за користування вагонами за весь час знаходження (простою) таких вагонів замовника на коліях залізничної станції або на підходах до неї. Розмір плати за користування вагонами визначається тарифним керівництвом (за змістом п.2.1 договору підряду).
Підрядник зобов'язується за рахунок замовника самостійно здійснити подачу вагонів до ВЧД, виконати передбачені цим договором роботи, оформити перевізні документи для відправки вагонів з ВЧД і відправити вагони за реквізитами, зазначеними у заявці замовника, протягом двох робочих днів з моменту надання замовником заявки та перерахуванням замовником коштів на поточний рахунок структурного підрозділу підрядника в порядку, передбаченому п.п.4.5, 4.6 цього договору. Замовник несе відповідальність за достовірність реквізитів, які зазначені в його заявці. В кожному окремому випадку сторони вправі письмово погодити інші строки виконання конкретного виду робіт. Підрядник залишає за собою право змінити календарний план випуску вагонів замовника з ремонту у разі збільшення плану випуску вагонів ПАТ "Укрзалізниця", направивши замовнику для підписання змінений календарний план. Замовник, протягом 1 робочого дня з моменту отримання зміненого календарного плану, повинен підписати його та направити підряднику. Якщо підрядник протягом 1 робочого дня з моменту отримання зміненого календарного плану замовником, не отримав підписаний змінений календарний план (засобами факсимільного зв'язку з подальшим направленням оригіналу поштою), підрядник вважає змінений календарний план підписаним та виконує роботи відповідно до зміненого календарного плану. На момент отримання замовником зміненого календарного плану, вже заадресовані на адресу ВЧД вагони, приймаються підрядником в ремонт відповідно до попереднього календарного плану. Вагони, які випущені з деповського ремонту, можуть знаходитися на коліях структурного підрозділу підрядника протягом доби, в очікуванні інструкції для відправлення даних вагонів без нарахування плати за користування. Вагони, які випущені з деповського ремонту з подовженням строку служби, можуть знаходитися на коліях структурного підрозділу підрядника протягом п'яти діб, в очікуванні затвердження технічного рішення без нарахування плати за користування. Зазначені у пунктах 2.1, 2.2 договору витрати підрядника з оформлення перевізних документів, подачі, простою, відправки вагонів оплачуються замовником, на підставі окремого рахунку підрядника, протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником (п.2.2 договору підряду).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та проставляння печаток сторін і діє до 31.12.2017, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 договору підряду).
Також 30.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (зміна найменування на Акціонерне товариство "Українська залізниця") як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" як замовником укладено договір №Дон/В-16976/НЮ на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням (договір на технічне обслуговування).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору підрядник зобов'язується на свій ризик та завданням замовника виконувати технічне обслуговування з відчепленням вагонів замовника (надалі - послуги): ТОв-1 (технічне обслуговування порожніх вантажних вагонів з відчепленням при підготовці їх до перевезень) та ТОв-2 (технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням їх від поїздів) силами та на базі структурних підрозділів підрядника - вагонних депо (зазначені в п.4.7 цього договору), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Одним із таких підрозділів є структурний підрозділ "Краснолиманське вагонне депо" філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (перейменоване на "Лиманське вагонне депо").
У випадку одночасного надання підряднику вагонів у більшій кількості, ніж погоджено сторонами, не здійснення замовником передоплати або надання вагонів яким неможливо надання послуг за їх технічним станом (надалі - "не ремонтопридатні вагони"), та якщо через затримку таких вагонів на станційних коліях структурному підрозділу підрядника - вагонному депо нараховується відповідна плата, то замовник сплачує підряднику 50 відсотків плати за користування вагонами за весь час знаходження (простою) таких вагонів замовника на коліях залізничної станції примикання ВРП або на підходах до неї. Розмір плати за користування вагонами визначається тарифним керівництвом (за змістом п.2.1 договору на технічне обслуговування).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та проставляння печаток сторін і діє до 31.12.2017, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 договору на технічне обслуговування).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вагони, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", що потребували технічного обслуговування з відчепленням були спрямовані на адресу структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в рамках дії договору підряду №ДОН/В-16997/ню від 30.12.2016 та договору на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням №ДОН/В-16976/ню від 30.12.2016.
При цьому, за твердженнями позивача, власні вантажні вагони направлялись відповідачем в ремонт в кількості та в строки, не передбачені календарним планом та без попереднього погодження із позивачем, а 17.05.2018 на підставі накопичувальної картки форми ФДУ-92 №17050390 з рахунку структурного підрозділу "Лиманське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця", відкритому в Єдиному розрахунковому центрі залізничних перевезень, були списані кошти за знаходження вагонів власності відповідача, що надходили в ремонт, на коліях станції Лиман регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" та збір за їх зберігання на загальну суму 111605,64 грн з ПДВ.
Таким чином, витрати залізниці в розмірі 111605,64 грн з ПДВ виникли 17.05.2018 за фактом стягнення коштів за накопичувальною карткою ФДУ-92 №17050390, в тому числі, сума за користування вагонами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" - 108101,52 грн та 3504,12 грн за зберігання вантажів.
Структурним підрозділом "Лиманське вагонне депо" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" виставлено рахунок №666/726 від 31.05.2018 на сплату сум, стягнених за користування та зберігання вагонів на загальну суму 111605,64 грн з ПДВ. Вказаний рахунок відповідачем не був сплачений.
Оскільки відповідачем не здійснено оплату заборгованості за договором підряду №ДОН/В-16997/ню від 30.12.2016 та договором на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням №ДОН/В-16976/ню від 30.12.2016 за користування та зберігання вагонів у загальному розмірі 111605,64 грн, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України та ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частиною 5 ст.307 Господарського суду України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначаються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457.
Статтею 2 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць) передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць.
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Згідно зі ст.119 Статуту, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.
Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.
Пунктом 2.1 договору підряду визначено, що замовник надає вагони підряднику для виконання робіт за цим договором, на коліях залізничної станції Красний Лиман Донецької залізниці, згідно із календарним планом проходження деповського ремонту (додаток №1 до цього договору), в кількості, необхідній підряднику для виконання робіт протягом трьох діб. При наданні вагонів для виконання робіт замовник (або уповноважена особа замовника) відправляє вагони, після надання підрядником письмового підтвердження про готовність прийняття в ремонт (телеграма, лист тощо), із зазначенням у залізничній накладній в графі - "найменування вантажу": "вагон залізничний, порожній на власних осях в плановий ремонт". В разі надання замовником вагонів без письмового підтвердження підрядником про готовність прийняття в ремонт в кількості, яка перевищує кількість, необхідну підряднику для виконання робіт протягом трьох діб, не здійснення замовником передоплати або надання вагонів яким неможливо проведення робіт за їх технічним станом (надалі - "не ремонтопридатні вагони"), та якщо через затримку таких вагонів на станційних коліях структурному підрозділу підрядника нараховується відповідна плата, то замовник сплачує підряднику 100 відсотків плати за користування вагонами за весь час знаходження (простою) таких вагонів замовника на коліях залізничної станції або на підходах до неї. Розмір плати за користування вагонами визначається тарифним керівництвом (за змістом п.2.1).
Відповідно до п.2.1 договору на технічне обслуговування у випадку одночасного надання підряднику вагонів у більшій кількості, ніж погоджено сторонами, не здійснення замовником передоплати або надання вагонів яким неможливо надання послуг за їх технічним станом (надалі - "не ремонтопридатні вагони"), та якщо через затримку таких вагонів на станційних коліях структурному підрозділу підрядника - вагонному депо нараховується відповідна плата, то замовник сплачує підряднику 50 відсотків плати за користування вагонами за весь час знаходження (простою) таких вагонів замовника на коліях залізничної станції примикання ВРП або на підходах до неї. Розмір плати за користування вагонами визначається тарифним керівництвом.
Як вбачається з накопичувальної картки форми ФДУ-92 №17050390 від 17.05.2018, внаслідок проведеної перевірки окремих питань діяльності станції Лиман регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" була встановлена сума недоборів по оплаті за користування вагонами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" та, як стверджує позивач, за зберігання вагонів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" на загальну суму 111605,64 грн, а отже, за висновками суду, встановлені за результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності станції Лиман регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" факти щодо господарської діяльності філії позивача підлягають доказуванню останнім та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23.
Згідно п.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за №113 відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за №113 загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
У відповідності до п.8 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за №113 визначено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюються Правилами.
Згідно п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Акти повинні складатися у день вивантаження або в день видачі вантажу вантажоодержувачу, а на вантаж, який перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню актами, але не пізніше наступної доби вказаного строку.
Натомість матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, на підставі яких складаються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46.
Крім того позивачем не надано актів загальної форми ГУ-23, на підставі яких було здійснено коригування в відомостях плати за користування вагонами та в яких вказана конкретна причина затримки вагонів.
З огляду на вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір в розмірі 1921,00 грн покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Ю.М. Смирнова