Ухвала від 09.12.2019 по справі 910/16960/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/16960/19

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву ДП "КОЛКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ПОЛІССЯ"

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

ДП "КОЛКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ПОЛІССЯ" про стягнення 64565,02 грн заборгованості.

Дослідивши матеріали позовної заяви № 501 від 26.11.2019 (вх. № 16960/19 від 02.12.2019), суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Доказами відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони грунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох договорах, а саме:

- Договорі купівлі-продажу необробленої деревини № 2244/2244/л/2016 від 13.09.2016;

- Договорі купівлі-продажу необробленої деревини № 94/94/л/2017 від 24.01.2017.

При цьому заявлено вимоги про стягнення основного боргу, а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на загальну суму заборгованості по двом договорам.

Однак, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:

- підстави виникнення вимог позивача різні - Договір купівлі-продажу необробленої деревини № 2244/2244/л/2016 від 13.09.2016 та Договір купівлі-продажу необробленої деревини № 94/94/л/2017 від 24.01.2017, тобто в даному випадку існують два самостійні правочини;

- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі Договору купівлі-продажу необробленої деревини № 2244/2244/л/2016 від 13.09.2016 та на підставі Договору купівлі-продажу необробленої деревини № 94/94/л/2017 від 24.01.2017 не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів;

- вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами абз. 2 ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).

За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо. Крім того, у зв'язку з тим, що позивачем заявлено до стягнення за вказаними договорами 3% річних та інфляційні втрати, судом має бути визначено початок перебігу прострочки відповідача та закінчення нарахування за кожним випадком неналежного виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить вирішення спору по суті.

Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в спірному випадку позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, при цьому відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву та додані до неї документи.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.12.2019 та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега

Попередній документ
86208841
Наступний документ
86208843
Інформація про рішення:
№ рішення: 86208842
№ справи: 910/16960/19
Дата рішення: 09.12.2019
Дата публікації: 11.12.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: