ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2019Справа № 910/10655/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА"
про стягнення 4 734,08 грн.
без виклику учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" про стягнення 4 734,08 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за договорами про надання послуг мобільного зв'язку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що станом на дату подання позовної заяви відповідач не оплатив отримані ним послуги зв'язку ані самостійно, ані на підставі надісланих на його адресу рахунків, виставлених у період з 31.08.2016 по 31.01.2018.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову (в тому числі контррозрахунку позовних вимог).
Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050874986 на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41.
Повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050874986 підтверджується, що відповідач отримав вищезазначену ухвалу Господарського суду міста Києва. Крім того, 22.10.2019 відповідач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, тоді як 01.11.2019 представник відповідача безпосередньо ознайомився та зробив фотокопії матеріалів справи, проте, станом на поточну дату від сторони не надійшло відзиву, письмових пояснень або будь-яких інших клопотань по справі.
Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, не заявив жодних клопотань по суті спору, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У зв'язку з перебуванням судді Приходько І.В. у відпустці та на лікарняному, завершальний розгляд справи здійснювався 09.12.2019.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Між Приватним акціонерним товариством "МТС Україна", яке згідно із п. 1.2. Статуту перейменоване у Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (позивач, оператор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" (відповідач, абонент) були укладені договори про надання послуг мобільного зв'язку: № 6069651 від 21.12.2012, № 5634874 від 06.12.2011, № 5634872 від 06.12.2011, № 5634869 від 06.12.2011, № 5634866 від 06.12.2011, № 2559589 від 22.03.2002, № 5680069 від 18.07.2000, відповідно до умов яких Оператор надає замовлені Абонентом послуги мобільного зв'язку в межах України згідно відповідної ліцензії щодо надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку.
Загальні умови та порядок надання послуг встановлюється згідно з законодавством, регламентується Умовами користування, які є невід'ємною частиною Договорів та розміщені на сайті www.mts.сom.ua (п. 1.2 Договорів).
Згідно з п. 6.1 Договорів надання замовлених Абонентом послуг здійснюється на умовах попередньої (авансової) оплати та/або наступної оплати (кредит) згідно з тарифами Оператора, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів.
З метою нарахування тривалості та тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок № 5.30024.12, який у зв'язку з переходом Оператора на нову білінгову систему було замінено на 295380268238.
Відповідно до умов Договорів відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі мобільного зв'язку оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку, своєчасно поповнювати свій особовий рахунок авансовими платежами у відповідності з діючими Тарифами на послуги, систематично перевіряти інформацію, розміщену на сайті www.mts.сom.ua, перед замовленням і використанням послуг Оператора, а також Контент-послуг ознайомитися з тарифами, а також іншою інформацією Оператора та Контент-провайдера.
Також умовами Договорів передбачено, що розрахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує будь-яким доступним способом відповідно до законодавства. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.
Облік переліку та обсягу споживання послуг ведеться автоматично за допомогою програмних засобів. При цьому, фактичне використання Абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір про надання телекомунікаційних послуг № СА-60000143/072012 від 17.07.2012, відповідно до умов якого абонент замовляє та оплачує, а оператор надає на тарифній основі телекомунікаційні послуги згідно відповідної ліцензії.
Також між сторонами було підписано заяви про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку № 5839322 від 19.06.2012, № 4818140 від 30.09.2009, № 5635931 від 07.12.2011, № 6355576 від 25.07.2013, № 6114486 від 19.01.2013, № 5856572 від 27.06.2012, № 5857804 від 27.06.2012, б/н від 08.07.2015.
Позивач зазначає, що підставою виникнення заборгованості є користування відповідачем послугами мобільного зв'язку з присвоєнням йому єдиного особового рахунку - 295380268238. При цьому, абоненту щомісячно виставлявся єдиний рахунок по усіх укладених договорах, закріплених за вказаним особовим рахунком. Оплата за надані послуги також мала надходити на єдиний рахунок в цілому без розмежування на платежів за конкретними договорами. Разом з цим, загальна сума заборгованості, яка залишилася неоплаченою відповідачем (без урахування суми штрафу) за фактичне користування послугами склала 4 734,08 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено ч. 1 ст. 68 Закону України "Про телекомунікації", розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Відповідно до норм ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 38, ст. 66 Закону України "Про телекомунікації" оператори, провайдери телекомунікацій мають право самостійно установлювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону.
При цьому згідно із п. 14 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про телекомунікації" на оператора телекомунікацій покладається обов'язок оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.
Пунктом 59 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, визначено, що Оператор, провайдер у разі зміни тарифів, тарифних планів, які він встановлює самостійно, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх зміни зобов'язаний:
оприлюднити змінені тарифи, тарифні плани у засобах масової інформації та/або на своєму веб-сайті (за його наявності);
повідомити абонентові про зміну тарифів, тарифних планів на послуги, що йому надаються.
Спосіб та порядок повідомлення абонентів про зміну тарифів вищенаведеними Правилами не встановлений.
Вказаний обов'язок оператора деталізований у п. 3.1 Договорів, відповідно до якого Оператор зобов'язаний повідомляти Абонента шляхом оприлюднення про змінені тарифи, тарифні плани у ЗМІ або на сайті www.mts.сom.ua не пізніше ніж за сім днів до їх зміни.
Згідно із п.п. 5.5, 5.8 Договорів на Абонента покладено обов'язок перед замовленням і використанням послуг Оператора, а також Контент-послуг ознайомитися з тарифами, а також іншою інформацією Оператора та Контент-Провайдера та систематично перевіряти інформацію, розміщену на сайті www.mts.сom.ua.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно із рахунками за серпень-вересень 2016 року та Звіту по історії балансу по особовому рахунку 295380268238 позивачем були надані відповідачеві телекомунікаційні послуги на загальну суму 4 734,08 грн., доказів повної або часткової оплати яких відповідачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не оплатив фактично отримані ним телекомунікаційні послуги, які були надані позивачем за Договорами згідно із виставленими рахунками з деталізованою інформацією про надані послуги на загальну суму 4 734,08 грн.
При цьому судом враховано, що позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 834,42 грн. (сума основного боргу, а також нарахованого штрафу) у зв'язку з чим Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ від 28.11.2018 по справі № 910/15838/18. Разом з цим, відповідачем було ініційовано скасування зазначеного наказу шляхом подання відповідної заяви, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути виключно суму основного боргу, який підтверджено належними та допустимими доказами.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 4 734,08 грн. основного боргу за надані позивачем послуги, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС "АРКТИКА" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 41, ідентифікаційний код 37075024) на користь Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15; ідентифікаційний код 14333937) 4 734,08 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019.
Суддя І.В. Приходько