ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2019Справа № 910/12495/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШИНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС"
про стягнення 1 464545,38 грн.
представники учасників справи:
від позивача: Чорноткач Н.З.
від відповідача: Борисенко Д.В.
Акціонерне товариство "ЕЛЕКТРОМАШИНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" про стягнення 1 464595,38 грн., з яких 1311 483,60 грн. основного боргу, 140885,01 грн. пені, 12 226,77 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №КС/072-18 від 01.01.2018, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12495/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 15.10.2019.
07.10.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у відзиві позивач заперечує щодо задоволення позовної заяви та зазначає, що платіжним дорученням від 30.09.2019 №27264 сплатив позивачу 50000,00 грн., а тому сума заборгованості, яку заявляє позивач не відповідає дійсності.
Крім цього, у прохальній частині відзиву міститься клопотання про продовження терміну підготовчого провадження у зв'язку з необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами.
15.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (про зменшення позовних вимог).
У вказаній заяві позивач у зв'язку із сплатою відповідачем частини боргу, а саме 50000,00 грн., зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача: 1311433,60 грн. суму основного боргу, 140885,01 грн. пені, 12226,77 грн. 3% річних.
В судове засідання 15.10.2019 з'явився представник позивача та надав пояснення по справі.
Представник відповідача в судове 15.10.2019 засідання не з'явився.
Протокольною ухвалою від 15.10.2019 відкладено розгляд клопотання відповідача про продовження підготовчого провадження (яке міститься у прохальній частині відзиву), відкладено підготовче засідання на 07.11.2019.
28.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про продовження підготовчого провадження.
28.10.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, позивач зазначає, що відповідач заперечує проти наведених позивачем доводів, однак, доказів в підтвердження не наводить, а тільки посилається на часткову сплату боргу вже після відкриття провадження у справі.
В судове засідання 07.11.2019 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.
Протокольною ухвалою від 07.11.2019 відмовлено в клопотанні відповідача про продовження підготовчого провадження (міститься у прохальній частині відзиву) та задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оголошено у підготовчому судовому засіданні перерву до 12.11.2019
12.11.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Протокольною ухвалою від 12.11.2019 задоволено клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по суті на 26.11.2019.
26.11.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог, у якому відповідач зазначив, що сума основного боргу після сплати 50000,00 грн. становить1261483,60 грн., також, відповідач не погоджується з розрахунком пені та 3% позивача.
В судове засідання 26.11.2019 з'явився представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
В судове засідання 26.11.2019 з'явився представник відповідача заперечив позовні вимоги, просив суд у позові відмовити повністю.
У судовому засіданні 26.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
01.01.2018 між Акціонерним товариством «ЕКТРОМАШИНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» укладений договір № КС / 072-18 (далі договір) з протоколом розбіжностей від 27.01.2018.
Відповідно до п.1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Номенклатура товару, його кількість, ціна, терміни виготовлення і/або поставки, гарантійний термін, вимоги до маркуванню та упаковки товару, сторони обумовлюють в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Орієнтовна загальна вартість (ціна) цього договору, на дату його укладення, становить 4500000,00 (чотири мільйони п'ятсот тисяч) гривень з ПДВ. Фактична загальна вартість (ціна) цього договору визначається виходячи із загальної суми товару, зазначеного в специфікаціях до договору, поставленого продавцем і прийнятого покупцем згідно з витратними (товарно-транспортним) накладним, в період дії цього договору (відповідно до п 3.1 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору від 27.01.2018 ).
Згідно з п 3.3 договору, вартість замовленої партії товару узгоджується сторонами в специфікаціях до договору.
Відповідно до п.4.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору від 27.01.2018), порядок оплати: передоплата 50% протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, остаточний розрахунок проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретної партії товару, зазначеної у відповідній специфікації до договору. Сторони здійснюють звірку взаємних розрахунків не рідше одного разу на місяць і достроково з ініціативи однієї зі сторін або у випадках, передбачених законодавством. Сторона, яка отримала документ про звірку розрахунків, зобов'язується протягом 15 календарних днів з моменту отримання документа про звірку розрахунків підтвердити дані, що містяться в зазначеному документі, або заявити свої заперечення.
Поставка товару здійснюється відповідно до специфікацій підписаними сторонами (п. 7.1 договору).
Відповідно до п 10.1 договору, у разі порушення термінів оплати вартості товару, передбачені цим договором, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з п 12.3 договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2019 року, а в частині виконання зобовязань - до повного і належного виконання цих зобов'язань (в редакції додаткової угоди до договору №2 від 21.11.2018).
За твердженням позивача, відповідач, платіжними дорученнями №6483 від 07.03.2019, №6581 від 07.03.2019 сплатив передоплату за товар 50% в сумі 1311483,60 грн.
На виконання умов договору та специфікацій до договору №2 та №3 від 28.02.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 622 967,20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №20079 від 01.04.2019 на суму 643420,80 грн., №20080 від 01.04.2019 на суму 289396,80 грн., №20094 від 18.04.2019 на суму 192931,20 грн., №20095 від 18.04.2019 на суму 183639,60 грн., №20098 від 23.04.2019 на суму 816451,20 грн., №20107 від 26.04.2019 на суму 497127,60 грн.
Вказаний товар прийнятий відповідачем без зауважень та заперечень уповноваженою особою, що підтверджується підписами на вказаних накладних та долученими до матеріалів справи довіреностями на отримання цінностей.
Таким чином, за розрахунком позивача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) неоплаченим є товар на суму 1311433,60 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач несвоєчасно здійснював оплату за поставлений позивачем товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 1311433,60 грн., також 140 885,01 грн. пені, 12226,77 грн. 3% річних.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.
На виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 622 967,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №20079 від 01.04.2019 на суму 643420,80 грн., №20080 від 01.04.2019 на суму 289396,80 грн., №20094 від 18.04.2019 на суму 192931,20 грн., №20095 від 18.04.2019 на суму 183639,60 грн., №20098 від 23.04.2019 на суму 816451,20 грн., №20107 від 26.04.2019 на суму 497127,60 грн.
Факт прийняття товару за вказаними накладними не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у договорі погоджено, що передоплата 50% протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, остаточний розрахунок проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретної партії товару, зазначеної у відповідній специфікації до договору.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на суму 1311433,60 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
В той же час, як встановлено судом, під час розгляду справи, відповідач згідно із платіжним дорученням №27264 від 30.09.2019 частково сплатив заборгованість за поставлений товар у розмірі 50000,00 грн.
Враховуючи, що відповідач частково сплатив заборгованість за договором, позивач 15.10.2019 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій фактично зменшив суму основного боргу на 50,00 грн. з 1311 483,60 грн. на 1311433,60 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 50000,00 грн. сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, а також те, що позивач у зв'язку із частковою сплатою заборгованості зменшив позовні вимоги на 50,00 грн., суд закриває провадження у справі №910/12495/19 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 49950 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи вищевикладене, суд позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 1311433,60 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) задовольняє частково, а саме: у сумі 1261483,30 грн. (1311433,60 грн. - 49950,00 грн.).
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 140885,01 грн. пені та 12226,77 грн. 3% річних.
В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п 10.1 договору, у разі порушення термінів оплати вартості товару, передбачені цим договором, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення
Перевіривши розрахунок пені, викладений позивачем у позовній заяві, суд встановив, що він є арифметично невірним. За перерахунком суду, в межах періодів, який був заявлений позивачем, розмір пені становить 139713,61 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Перевіривши розрахунок 3% річних, викладений позивачем у позовній заяві, суд встановив, що він є арифметично невірним. За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 12126,36 грн.
Твердження відповідача у відзиві на заяву про зменшення позовних вимог, про те, що сплата 1311483,60 грн. не є передоплатою 50% за договором, а є оплатою за видатковими накладними №20080 від 01.04.2019 у сумі 289396,80 грн., №20094 від 18.04.2019 на суму 192931,20 грн., №20098 від 23.04.2019 на суму 167061,60 грн., №20079 від 01.04.2019 на суму 643420,80 грн., №20107 від 26.04.2019 на суму 18673,2 грн., а отже розрахунок пені та 3% не відповідає дійсності, судом не береться до уваги враховуючи наступне.
Відповідно до п.4.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору від 27.01.2018), порядок оплати: передоплата 50% протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, остаточний розрахунок проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки кожної конкретної партії товару, зазначеної у відповідній специфікації до договору.
Поставка товару здійснюється відповідно до специфікацій підписаними сторонами (п. 7.1 договору).
Судом встановлено, що 28.02.2019 сторонами були підписані специфікації №2 на суму 1324188,00 грн. та №3 на суму 1298779,20 грн.
07.03.2019 відповідач перерахував на рахунок позивача 1311483,60 грн. (платіжними доручення №6483 на суму 649389,60 грн. та №6581 на суму 662094,00)
Враховуючи, що сума 1311483,60 грн. є 50% від загальної суми специфікацій №2 та №3, а також те, що сплата відповідачем відбулась до поставки та підписання видаткових накладних №20080 від 01.04.2019, №20094 від 18.04.2019, №20098 від 23.04.2019, №20079 від 01.04.2019, №20107 від 26.04.2019, суд погоджується з твердженням позивача, що сплата відповідачем 1311483,60 грн. є передоплата відповідно до п. 4.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору від 27.01.2018 ).
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" (01015, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 15, ідентифікаційний код 37903071) на користь Акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМАШИНА" (61016, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ОЗЕРЯНСЬКА, будинок 106, ідентифікаційний код 00214868) 1261483,60 грн. основного боргу, 139713,61 грн. пені, 12126,36 грн. 3% річних та 21199,85 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі №910/12495/19 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 49950,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019
Суддя С.О. Турчин