Рішення від 09.12.2019 по справі 910/14620/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/14620/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Осіпчук І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТРАНС КИЇВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД"

про стягнення 3 007,26 грн.

представники учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТРАНС КИЇВ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД" про стягнення 3 007,26 грн., з яких 2760,00 грн. основного боргу, 227,30 грн. пені, 19,96 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором транспортного експедирування № 2008 від 02.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14620/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, засідання призначено на 19.11.2019.

В судове засідання 19.11.2019 представники сторін не з'явились.

Протокольною ухвалою від 19.11.2019 відкладено судове засідання на 03.12.2019.

03.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі, у поясненнях позивач зазначає, що за весь період співпраці між сторонами жодного разу не було дотримано положення п. 2.2 договору та для зручності послуги замовлялися по телефону.

В судове засідання 03.12.2019 представники сторін не з'явились , про час та місце розгляду справи повідомилися ухвалами суду.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019 між ТОВ «САНТРАНС КИЇВ» (експедитор) та ТОВ «Броварський алюмінієвий завод» (замовник) було укладено договір транспортного експедирування № 2008 (надалі - договір), за яким замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок замовника організувати та/або здійснити перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом в межах території України (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, експедирування включає у себе комплекс послуг, в межах цього договору, щодо організації перевезення вантажу замовника, відповідного супроводження оформлення такого перевезення, забезпечення відправки вантажу із пункту відправлення (навантаження) і одержання вантажу у пункті призначення (розвантаження) уповноваженою замовником особою (вантажоодержувачем), розробка оптимального і економічно вигідного маршруту з урахуванням інтересів замовника.

Згідно з п. 2.1 договору, транспортно-експедиційні послуги надаються експедитором на підставі заявок замовника, зразок якої є додатком №1 до цього договору.

Терміни подачі під завантаження автотранспортних засобів, терміни доставки, адреси, а також обсяги і найменування вантажів, що підлягають перевезенню, встановлюються шляхом подачі письмової заявки за узгодженою формою (за допомогою факсимільного зв'язку, або в сканованому вигляді по електронній пошті, з наявністю відбитку печатки та підпису замовника). заявки, що надіслані засобами факсимільного зв'язку та/або електронною поштою, вважаються такими, що мають юридичну силу оригіналу (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору, найменування та кількісні характеристики вантажу за цим договором зазначаються в товарно-транспортних накладних (далі за текстом договору - ТТН), які оформлюються при передачі вантажу на експедирування. Замовник зобов'язується організувати забезпечення експедитора ТТН у кількості 4 (чотирьох) штук.

Загальна сума договору складається з сум усіх актів наданих послуг за період дії цього договору. Вартість послуг встановлюється в національній валюті України - гривня, і залежить від виду, обсягу та характеристики вантажу, умов його перевезення та інших факторів. Вартість послуг визначається експедитором в заявці, яка погоджується між сторонами (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, за виконання транспортно-експедиторського обслуговування Замовник зобов'язаний перерахувати кошти на поточний рахунок експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отриманого по електронній пошті рахунку на оплату. Датою оплати вважається дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок експедитора. В разі порушення замовником терміну оплати за надані експедитором послуги, Експедитор вправі зупинити послідуюче надання послуг, до моменту повного погашення замовником заборгованості за надані послуги.

Акт надання послуг надсилається експедитором через електронні системи документообігу. Якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів, після надсилання такого акту, замовник не висуває письмової претензії до наданих послуг, акт вважається таким, що узгоджений сторонами, а послуги прийняті замовником (п. 4.5 договору).

Відповідно до п. 7.9 договору, в разі несвоєчасної оплати Замовник сплачує Експедитору штраф у розмірі 10% від суми Замовлення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за увесь період прострочення від суми заборгованості.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2019 року. Сторони згодні з тим, що термін дії договору продовжується на один наступний рік, і далі так само щороку, якщо жодна з сторін не надіслала письмове повідомлення про намір розірвання цього правочину за 30 календарних днів до закінчення кінцевого терміну дії даного договору (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.3 договору, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

За твердженням позивача, на підставі усної заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД", позивач надав послуги транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту Київська обл., м. Бровари, що підтверджується актом надання послуг №32991 від 27.06.2019 на суму 2760,00 грн. та рахунком на оплату №10734 від 27.06.2019 на суму 2760,00 грн.

Проте, відповідач за наданні послуги не розрахувався, внаслідок чого за Товариством обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД" утворилась заборгованість у розмірі 2760,00 грн., у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2760,00 грн., пені у розмірі 227,30 грн. та 3% річних у розмірі 19,96 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості від 26.07.2019, яка за твердженням позивача залишилась без задоволення.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За твердженням позивача, на підставі усної заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРСЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ ЗАВОД", позивач надав послуги транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту Київська обл., м. Бровари на суму 2760,00 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №10734 від 27.06.2019 на суму 2760,00 грн. та складено акт надання послуг №32991 від 27.06.2019.

Судом встановлено, що рахунок на оплату №10734 від 27.06.2019 на суму 2760,00 грн. та акт надання послуг №32991 від 27.06.2019 на суму 2760,00 грн. не підписанні відповідачем.

Вказані вище документи були направленні на електронну адресу відповідача та залишились без відповіді останнього.

Відповідно до 2.1 договору, транспортно-експедиційні послуги надаються експедитором на підставі заявок замовника, зразок якої є додатком №1 до цього договору.

Терміни подачі під завантаження автотранспортних засобів, терміни доставки, адреси, а також обсяги і найменування вантажів, що підлягають перевезенню, встановлюються шляхом подачі письмової заявки за узгодженою формою (за допомогою факсимільного зв'язку, або в сканованому вигляді по електронній пошті, з наявністю відбитку печатки та підпису замовника). заявки, що надіслані засобами факсимільного зв'язку та/або електронною поштою, вважаються такими, що мають юридичну силу оригіналу (п. 2.2 договору).

Матеріали справи не містять заявки замовника у формі додатку №1 до договору.

Щодо твердження позивача, що за весь період співпраці між сторонами жодного разу не було дотримано положення п. 2.2 договору та для зручності послуги замовлялися по телефону, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони погодили у пунктах 2.1, 2.2 договору, що транспортно-експедиційні послуги надаються експедитором на підставі заявок замовника за узгодженою формою.

Враховуючи, що рахунок на оплату №10734 від 27.06.2019 та акт надання послуг №32991 від 27.06.2019 не містять підпису відповідача, без заявки у формі передбаченої договором, суд позбавлений можливості встановити: вартість перевезення, кількість товару наданого для перевезення, адресу завантаження/розвантаження, дату завантаження/розвантаження.

Крім цього, відповідно до п. 2.4 договору, найменування та кількісні характеристики вантажу за цим договором зазначаються в товарно-транспортних накладних (далі за текстом договору - ТТН), які оформлюються при передачі вантажу на експедирування. Замовник зобов'язується організувати забезпечення експедитора ТТН у кількості 4 (чотирьох) штук.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять товарно-транспортних накладних до договору.

Враховуючи викладене вище, оскільки, надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування по маршруту Київська обл., м. Бровари не підтверджується матеріалами справи, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "САНТРАНС КИЇВ" у позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2760,00 грн.,

Оскільки вимоги про стягнення пені у розмірі 227,30 грн. та 3% річних у розмірі 19,96 грн. є похідними від вимоги про стягнення 2760,00 грн. основного боргу, у якій позивачу відмовлено, то вимоги про стягнення 227,30 грн. пені та 19,96 грн. 3% річних також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "САНТРАНС КИЇВ" у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019.

Суддя С.О. Турчин

Попередній документ
86208691
Наступний документ
86208693
Інформація про рішення:
№ рішення: 86208692
№ справи: 910/14620/19
Дата рішення: 09.12.2019
Дата публікації: 11.12.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення: