ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.12.2019Справа № 905/1724/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат «Азовсталь"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 31 371,86 грн.
Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат «Азовсталь" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення збитків у розмірі 31 371, 86 грн., що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.
Позов обґрунтовано тим, що під час перевезення вантажу, останній був частково втрачений.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат «Азовсталь" передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №905/1724/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
До Господарського суду міста Києва 28.10.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує наявність збитків у відповідача і просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправник) 05.02.2019 було укладено договір перевезення вантажу (кокс доменний) оформленого накладною № 48196364, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався доставити довірений їй вантаж позивачу на станцію Сартана Донецької залізниці.
Згідно з накладною № 48196364 від 05.02.2019 маса коксу доменного нетто у вагоні № 56275530 становила 47 360 кг., у вагоні № 52585544 - 44 000 кг.
Відповідно до частини другої статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Судом встановлено, що договір перевезення вантажу оформленого накладною № 48196364 від 05.02.2019 було укладено відповідно до норм законодавства.
Згідно з умовами накладної № 48196364 від 05.02.2019 відповідачем було здійснено перевезення вантажу на станцію Сартана Донецької залізниці.
На станції Сартана Донецької залізниці було здійснено комісійне переваження вагонів № 52585544, № 56275530, за результатами якого було складено комерційні акти, які свідчать про недостачу вантажу, про що в зазначених актах були зроблені відповідні відмітки.
В комерційному акті № 484809/26 від 08.02.2019 до вагону № 52585544 вказано, що за документом значиться: вантаж - кокс доменний. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара з брусу - 23 200 кг, нетто - 44 000 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 64 950 кг, тара з брусу - 23 200 кг, нетто - 41 750 кг, що менше від ваги відправлення на 2250 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм., «шапка». Поверхня вантажу маркована вапном по центру вагону повздовжньою смугою шириною 400-600 мм. По ходу потягу над 1-7 люками є виїмка розміром 600 см, завширшки 170 см., 60-80 см. в глибині вагону. В районі виямки порушено маркування. Вагон прибув у технічному стані справний, просипання вантажу немає.
В комерційному акті №484809/27 від 08.02.2019 до вагону № 56275530 вказано, що за документом значиться: вантаж - кокс доменний. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара з брусу - 22 240 кг, нетто - 47 360 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 67 150 кг, тара з брусу - 22 240 кг, нетто - 44 910 кг, що менше від ваги відправлення на 2450 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження в вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм., «шапка». Поверхня вантажу маркована вапном по центру вагону повздовжньою смугою шириною 400-600 мм. По ходу потягу над 1-4 люками є виїмка розміром 600 см, завширшки 170 см., 60-80 см. в глибині вагону. В районі виямки порушено маркування. Вагон прибув у технічному стані справний, просипання вантажу немає.
При цьому, доказів наявності у відповідача заперечень щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування відсутні.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що кількість фактичної недостачі визначена ним з урахуванням норми природної втрати, в зв'язку з чим у відповідності до вартості коксу доменного, вказаного у рахунку вантажовідправника №92405641 від 05.02.2019, вартість недостачі склала 31 371,86 грн.
Згідно з частиною другою статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Частиною першої статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; завдання шкоди у результаті такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Частиною другої статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України та статей 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за збереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість.
В матеріалах справи наявний рахунок вантажовідправника № 92405641 від 05.02.2019 відповідно до якого вартість 1 тони вантажу у вагоні № 56275530 та вагоні № 52585544 складає 10 920, 31 грн. в т.ч. ПДВ.
Згідно із статтею 27 Правил видачі вантажів, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми природньої втрати відповідно до Правил перевезення вантажів. Таким чином, суд погоджується із наданим розрахунком збитків (вартості недостачі вантажу) у розмірі 31 371, 86 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що рахунок вантажовідправника № 92405641 від 05.02.2019 р. містить два розділи ваги - "вага фактична" та "вага наведена". При цьому вартість вантажу визначена по наведеній вазі. Різниця між фактичною та наведеною вагою складає 11520 кг. З наведеного комерційного акту та розрахунку позивача вбачається, що загальна вага втраченого вантажу складає 4700кг., а вага втраченого вантажу з урахуванням норми природної втрати - 2872,8 кг. Різниця між фактичною і наведеною вагою складає 11520 кг., а вага втраченого вантажу складає 2872 ,8 кг. Відтак, зазначені обставини спростовують факт завдання збитку позивачу.
Проте, суд зазначає, що згідно статті 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а)невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відповідачем у накладній, засвідчено - комерційними актами.
Відповідачем не спростовано відсутності його вини у незабезпеченні схоронності переданого йому вантажу.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (стаття 114 Статуту залізниць).
З урахуванням вищевикладеного, зазначені доводи відповідача відхиляються судом.
Як встановлено статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу україни передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В порядку, передбаченому статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 371, 86 грн. збитків доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця привокзальна, будинок 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1, ідентифікаційний код 00191158) 31 371 (тридцять одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 86 коп.- збитків та 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк