про залишення зустрічної позовної заяви без руху
"09" грудня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/667/19
Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,
розглянувши матеріали
зустрічного позову Рахівської міської ради, м. Рахів
до закритого акціонерного товариства «Євроцентр», м. Рахів
про вилучення земельної ділянки з права постійного користування до комунальної власності територіальної громади міста Рахів та про скасування державного акта на право постійного користування серії ІІ 3К№ 000149 від 05.12.1996 року зареєстрований в книзі реєстрів за № 146 виданий АТ «ЕВРОЦЕНТР» у даній справі
за позовом закритого акціонерного товариства «Євроцентр» м. Рахів
до Рахівської міської ради, м. Рахів
про визнання недійсним та скасування рішення Рахівської міської ради № 518 «Про припинення права постійного користування на земельну ділянку» від 14.09.18 та про визнання права постійного користування земельною ділянкою,
Ухвалою суду від 12.11.2019р. прийнято позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Євроцентр» до Рахівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Рахівської міської ради від 14.09.18 № 518 «Про припинення права постійного користування на земельну ділянку» та про визнання права постійного користування земельною ділянкою до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
06.12.2019р. через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна з вимогами про вилучення земельної ділянки з права постійного користування до комунальної власності територіальної громади міста Рахів та про скасування виданого АТ «ЄВРОЦЕНТР» державного акта на право постійного користування серії ІІ 3К№ 000149 від 05.12.1996р. зареєстрованого в книзі реєстрів за № 146.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що така містить наступні недоліки.
Відповідно до ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ст. 4 зазначеного Закону із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму (1921,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму (672 350,00 грн.).
Із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму (1921,00 грн.) для працездатних осіб.
У зустрічному позові заявлено дві вимоги немайнового характеру. Таким чином, розмір судового збору за подання даного зустрічного позову за двома вимогами немайнового характеру в загальному розмірі становить 3842,00 грн (1 921,00 грн *2).
Позивач же за зустрічним позовом, як доказ сплати судового збору, надав квитанцію від 28.11.2019р. № 1440 на суму 3010,50 грн., що є меншим від необхідного. Таким чином, заявником сплачено судовий збір у розмірі меншому, ніж встановленому Законом України "Про судовий збір".
Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення ( ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Відповідно до «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно пунктам 59, 61 зазначених Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
У даному випадку позивачем долучено тільки оригінал фіскального чеку - без опису вкладення у цінний лист, що суд не може прийняти як належний доказ надіслання відповідачеві копії позовної заяви та долучених до неї документів.
За таких обставин, не можуть вважатися виконаними позивачем приписи вищенаведеної норми ч. 1 ст. 164 ГПК України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПКУ суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 20, 27, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Зустрічну позовну заяву залишено без руху.
2. Встановити позивачу за зустрічною позовною заявою строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали.
3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ст.ст. 235, 255 ГПКУ).
Суддя Ушак І.Г.