Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"10" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/941/17
Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В.,
розглядаючи заяву Ставищенської сільської ради про відвід судді від 06.12.2019, вих. № 573 у справі
за позовом Фермерського господарства "Калина" (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка)
до 1) Брусилівської районної державної адміністрації (смт. Брусилів, Брусилівський район, Житомирська область)
2) Ставищенської сільської ради (с. Ставище, Брусилівський район)
про визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію права власності,
без участі представників сторін
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання протиправними дії реєстраційної служби щодо реєстрації права власності за Ставищанською сільською радою на 2-х поверхове адміністративне приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с. Ставище, вул. Садова, 1 та скасування державної реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою на вказане 2-х поверхове адміністративне приміщення.
Рішенням господарського суду від 31.10.2018, залишеним без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у справі № 906/941/17 (а. с. 44-59 у т. 3), закрито провадження у справі в частині позовної вимоги до Реєстраційної служби Брусилівського РУЮ. Відмовлено в задоволенні позову.
Постановою ВС складі колегії суддів КГС від 23.05.2019 постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та рішення господарського суду від 31.10.2018 у справі скасовано з підстав, у ній викладених (а. с. 166-177 у т. 3); справу №906/941/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 05.07.2019 господарський суд вказану справу прийняв до провадження, визначив форму судового процесу як загальне позовне провадження та стадію розгляду справи - підготовче провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 180,181 у т. 3).
Ухвалою від 31.07.2019 господарський суд, зокрема, замінив первісного відповідача 1) - Реєстраційну службу Брусилівського РУЮ Житомирської області належним відповідачем - Брусилівською РДА Житомирської області (а. с. 221,222 у т.3).
Ухвалою від 30.08.2019 господарський суд, задовольнив заяву позивача вих. № 21, від 27.08.2019 про відмову від позову щодо окремих відповідачів, виключив зі складу відповідачів у справі Центр надання адміністративних послуг Брусилівської РДА; ГТУЮ у Житомирській області; Відділ економічного розвитку і торгівлі Брусилівської РДА, продовжив провадження стосовно інших відповідачів у справі: Брусилівської РДА та Ставищенської сільської ради (а. с. 50, 51 у т. 4).
Ухвалою від 30.08.2019 продовжено термін підготовчого провадження в справі по 03.10.2019 (а. с. 52, 53 у т. 4).
Ухвалою господарського суду від 03.10.2019 закрито підготовче провадження, справу №906/941/17 призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 31.10.2019 господарський суд розгляд справи по суті відклав; постановив витребувати у Брусилівського районного суду для огляду в засіданні суду Житомирської області цивільну справу №2-39/2010, а також оглянути в засіданні суду матеріали господарської справи №12/224-НМ.
08.11.2019 від Брусилівського районного суду надійшов супровідний лист за вих 2-39/2010/8552/2019 від 01.11.2019 з додатком матеріалами цивільної справи №2-39/2010 для огляду в засіданні суду, відповідно до вимог ухвали господарського суду від 31.10.2019 (а. с. 180 у т. 6).
Ухвалою від 21.11.2019 господарський суд розгляд справи по суті відклав, призначив наступне засідання суду на 28.11.2019 о 11:30, витребував у ФГ "Калина" та Ставищенської сільської ради відповідні документи згідно з резолютивною частиною цієї ухвали (а. с. 197,198 у т.6).
Ухвалою від 28.11.2019 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив засідання суду на 21.12.2019 о 11:00, витребував у позивача письмову інформацію щодо обставин укладення договору купівлі продажу майна №2 від 01.11.2007 між ФГ "Калина" та ОСОБА_1 , належні документальні докази, за наявності, щодо повернення ФГ "Калина" ОСОБА_1 249440,30 грн., отриманих згідно з квитанцією від 07.11.2007 за адмінприміщення (а. с. 229 - 230 у т. 6).
09.12.2019 до господарського суду від Ставищенської сільської ради надійшла заява від 06.12.2019, вих. № 573 про відвід судді (а. с. 243 - 247 у т. 6).
Частиною 7 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід (ч. 8 ст. 39 ГПК України).
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Дослідивши заяву від 06.12.2019, вих. № 573 Ставищенської сільської ради про відвід судді, слід зазначити таке.
Заява про відвід судді від 06.12.2019, вих. № 573 обгрунтована посиланням на ст. ст. 74, 80 ГПК України та в ній зазначено таке:
- в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання сторін у справі щодо витребування судом і вивчення матеріалів справи № 2/5007/56/11; невідомо ким було заявлено таке клопотання, коли та на підставі чого було витребувано матеріали справи № 2/5007/56/11; також відсутні будь-які докази того, що сторонами по справі це питання озвучувалося та обговорювалося; вказав, що фактично суд сам, на свій розсуд, з власної ініціативи почав збирати докази по справі; суд не має права відповідно до приписів ГПК України з власної ініціативи збирати докази по справі;
- після оголошення письмових доказів суддя почала надавати консультації позивачу - голові ФГ "Калина"; при цьому заявлено, що у разі надання ОСОБА_1 довідки від банку про повернення йому коштів ФГ "Калина" за придбане ним адміністративне приміщення такий доказ буде свідчити про порушення прав ФГ "Калина" на спірне адміністративне приміщення, а у разі ненадання такої довідки - це буде свідчити про порушення прав ОСОБА_1 на спірне приміщення, тобто суддею Лозинською І.В. не розглянувши справу по суті, не провівши судові дебати по справі, не вийшовши до нарадчої кімнати, наперед в присутності сторін по справі та свідка ОСОБА_2 висловлену думку по справі: ФГ "Калина" купило спірне адміністративне приміщення та порушене право ФГ "Калина" на спірне приміщення;
- в ході судового засідання суддею Лозинською І.В. надано представнику позивача право про подання клопотання на продовження розгляду справи поза межами розумних строків розгляду справи, що не передбачено нормами ГПК України;
- усі ці обставини стали відомі відповідачу 05.12.2019 після ознайомлення з матеріалами справи та протоколом технічного запису судового засідання від 28.11.2019.
З огляду на викладене, вказано, що усі ці обставини свідчать про прихильність судді Лозинської І.В. у вирішенні даної позовної заяви на стороні позивача.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 36 ГПК України спрямована на недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Активність суду в забезпеченні принципу змагальності полягає в тому, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Остаточною метою процесу є висновок не тільки про фактичну сторону справи, а й про суб'єктивні права та обов'язки сторін. Суд повинен мати можливість впливати на хід судового розгляду. Тобто, суд повинен володіти процесуальною активністю вживати процесуальні дії направлені на забезпечення повноти, всебічності і об'єктивності досліджень обставин справи і проголошення справедливого рішення. При цьому, активність суду не повинна підміняти сторони, вона повинна лише доповнювати їх зусилля існувати субсидіарно по відношенню до збирання доказів по справі та в такий спосіб гарантувати винесення справедливого рішення, а також втілювати ефективну реалізацію засади змагальності сторін. Необхідність доповнення зусиль сторін може виникати коли сторони не можуть, не вміють, не бажають використовувати свої змагальні права. Проявляючи активність суд бажає встановити істину у справі для постановлення законного і обґрунтованого рішення.
Відкладення розгляду справи по суті поза межами строку відбулося з посиланням на розумний строк необхідний для справедливого розгляду справи.
Так, у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Критерії оцінювання розумності строку справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (справа Кучерук проти України) (заява 2570/04 рішення Страсбург 06.09.2007).
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 року у справі "Макаренко проти України" суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини однією із складових справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона має знати про всі докази чи подання, які представленні або зроблені в цілях впливу на думку суду і коментувати їх (п.п.23, 31 та 33 рішення у справі "Лобо Мачадо проти Португалії" від 20.02.1996р., п.24 рішення у справі "Нідерост-Губер проти Швейцарії" від 18.02.1997р., п.42 рішення у справі "Кєроярві проти Фінляндії").
Статтею 7 ГПК України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Щодо витребування судом та вивчення матеріалів справи № 2/5007/56/11.
Постановою Верховного Суду від 23.05.2019 касаційну скаргу ФГ "Калина" задоволено частково; постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та рішення господарського суду від 31.10.2018 у справі № 906/941/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначена постанова Верховного Суду мотивована, серед іншого, тим, що:
- для визначення правомірності державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перевірці підлягають факти набуття таких прав для визнання і підтвердження їх державою;
- згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2);
- при цьому судами обох інстанцій не досліджено зібрані у справі докази щодо того, яка конкретно частина спірного приміщення із чітким її визначенням знаходилася у користуванні Ставищенської сільської ради Брусилівського району, а яка передана у користування позивачу, та чи вибула частина спірного приміщення на законних підставах із користування останнього.
На виконання приписів вказаної Постанови Верховного Суду від 23.05.2019 у справі що розглядається, судом за допомогою електронної системи "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) проаналізовано справи Господарського суду Житомирської області за участю ФГ "Калина" щодо права власності на та з'ясовано, що провадження у справі №2/5007/56/11 порушено за позовом ФГ "Калина" до 1) Ставищанської сільської ради та 2) КП "Житомирське обласне міжміське БТІ" Житомирської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішення виконкому сільської ради та свідоцтва про право власності, про визнання права власності, про спонукання до вчинення певних дій, матеріали якої і було оглянуто в засіданні суду 28.11.2019 та копії деяких матеріалів із цієї справи долучено до справи №906/941/17 (а. с. 209 - 224 у т. 6), про що було озвучено в засіданні суду та зазначено у мотивувальній частині ухвали господарського суду від 26.11.2019 у справі що розглядається (а. с. 229, 230 у т. 6).
Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача - Ставищенської сільської ради щодо прихильності судді Лозинської І.В. до позивача при розгляді даної справи являються лише особистим припущенням відповідача.
За таких обставин, заявлений відповідачем відвід є необґрунтованим.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, вирішення питання про відвід судді Лозинської І.В. має бути здійснено суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу №906/941/17, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 39, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -
Питання про відвід судді Лозинської І.В. у справі №906/941/17 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає осарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 10.12.2019.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрук.
1 - в справу
2 - ФГ "Калина" - на адресу адвоката Рябчинського О.Ю. ( АДРЕСА_1 ) (реком. з повідомл.)
3 - Брусилівській РДА (12601, Житомирська область, смт. Брусилів, вул. Небесної сотні, буд. 2) (реком. з повідомл.)
4 - Ставищенській сільській раді (реком. з повідомл.)