Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"03" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/1038/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сичов Д.В. - ордер серія ЖТ №070902;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Будівельне підприємство" Ліфтналадка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія" Полісся"
про стягнення 78 153,24 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства" Будівельне підприємство" Ліфтналадка" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю" Управляюча компанія" Полісся" 78153,24грн за технічне обслуговування ліфтів.
Ухвалою суду від 11.10.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.11.2019.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа 11.11.2019 в судове засідання не вносилась.
Згідно ухвали суду від 18.11.2019, судове засідання у справі №1038/19 призначено на 03.12.2019.
11.11.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач повідомив, що в ході розгляду справи у відповідача збільшилася сума боргових зобов'язань, а саме: у вересні та жовтні 2019 було виконано роботи на суму 78428,36грн, внаслідок чого сума заборгованості змінилася та становить 168912,91грн. Додатково позивач заявив до стягнення з відповідача 667,62грн інфляційних, 1034,05грн 3% річних та 11752,56грн пені.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що не підтримує заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.11.2019. Первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до позовної заяви та Договір доручення №25/07/2019 про надання правової допомоги від 25.07.2019, копію якого просив долучити до матеріалів справи.
За вказаного, заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.11.2019 суд не розглядає. При цьому, суд роз'яснив представнику позивача, що судовий збір, сплачений за вказаною завою у розмірі 786,37грн підлягає поверненню за його клопотанням за ухвалою суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, що вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 53).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а надання письмового відзиву, відповідно до вимог ст. 178 ГПК України, є правом відповідача а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи. Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
10.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія" Полісся" (замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Будівельне підприємство" Ліфтналадка" (виконавець, позивач) укладено Підрядний договір на повне технічне обслуговування ліфтів №13 (надалі Договір (а.с. 12-13)), згідно п.п. 1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах замовника згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Матеріали справи містять підписані сторонами Додаток №1 та Додаток №2 до Договору №13, якими сторони погодили вартість технічного обслуговування ліфтів ТОВ УК "Полісся", встановлену рішеннями виконкому ЖМР від 01.04.2015 №167 (а.с.14-15).
У п. 3.2. Договору обумовлено, що сума вартості технічного обслуговування ліфтів може бути змінена відповідно нових законодавчих та нормативних актів, рівня мінімальної заробітної плати, урахування інфляції, інших факторів які впливають на вартість технічного обслуговування та ремонту ліфтів, внесення змін в обсяг і склад робіт та при прийнятті відповідного Рішення виконкому Житомирської міської ради.
Позивач вказує, що належним чином виконав свої зобов'язання по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах замовника. Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем за липень та серпень 2019 року склала 78153,24грн.
Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків за виконані роботи стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Підрядного договору №13 на повне обслуговування ліфтів від 10.06.2018 з Додатком №1 та №2 до нього (а.с. 12-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами п. 4.2.15 Договору, замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги і виконані роботи.
У п. 6.1 Договору сторони погодили, що в кінці поточного місяця виконавець надає замовнику акти виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів.
Замовник не пізніше як за 2 (два) дні підписує акт, засвідчує підпис печаткою і повертає один екземпляр акту виконавцю (п. 6.2 Договору).
Приписами п. 6.3 Договору визначено, що на підставі підписаних актів, замовник самостійно без додаткових рахунків оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця.
Платежі зараховуються в порядку черговості - в першу чергу погашається заборгованість, яка за терміном настала першою (п. 6.4 Договору).
Матеріали справи містять підписані стонами Акти виконаних робіт за липень 2019 на суму 39137,24грн та серпень 2019 на суму 39016,00грн (а.с. 16, 16 (зворотній бік)). Заборгованість відповідача, з урахуванням заявлених до стягнення сум, також погоджена сторонами в підписаному ними Акті звірки станом на 07.10.2019 (а.с.49).
Отже, позивач довів достатніми доказами наявність у відповідача грошового зобов'язання у розмірі 78153,24грн за виконані роботи по технічному обслуговуванню ліфтів за липень - серпень 2019 року. Вказана сума боргу також підтверджена стонами в підписаному ними акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 49).
Відповідач на дату судового засідання доказів додатково проведених оплат по вказаній заборгованості не надав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 78153,24грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню на суму 78153,24грн.
За вказаного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 8000,00грн витрат на професійну правничу допомогу суд, враховує таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Матеріали справи містять Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане Сичову Денису Володимировичу (а.с. 10).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно приписів ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що клопотання про їх зменшення відповідачем не заявлялося, тому приписи ч.4 - 6 ст. 126 ГПК України, у даному випадку, не застосовуються.
Натомість, для визначення розміру витрат на надання професійної правничої допомоги, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує їх пов'язаність з розглядом справи та необхідність. При цьому суд керується приписами ч.3 цієї статті.
Так, надання адвокатом Сичовим Д.В. відповідачу адвокатських послуг при розгляді справи № 906/1038/19 підтверджується, договором-дорученням №25/07/2019 про надання правничої допомоги від 25.07.2019 (а.с. 55-56), описом наданих послуг згідно Договору-доручення №25/07/2019 від 25.07.2019, копією платіжного доручення про перерахунок ПП "БП"Ліфтналадка" ФОП Сичову Д.В. 8000,00грн за послуги, згідно договору-доручення №25/07/2019 по справі №906/1038/19 (а.с. 35-36).
Згідно опису наданих послуг згідно договору-доручення №25/07/2019 від 25.07.2019 у справі №906/1038/19:
- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин коштує 1500,00грн;
- складання претензії - 1500,00грн;
- складання позовної заяви - 2000,00грн;
- представництво інтересів в судовому засіданні - 1500,00грн.
Однак, надані документи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в частині попередньої консультації. Зазначене унеможливлює здійснення судом детального аналізу таких послуг, їх пов'язаності з розглядом справи та необхідності, а відповідно і відшкодування за рахунок відповідача.
Крім того, враховуючи, що за умовами п. 6.3. Договору, відповідач зобов'язався на підставі підписаних атів замовника самостійно без додаткових рахунків оплачувати виконані роботи не пізніше 10 числі наступного місяця, суд дійшов висновку, що така послуги як складання претензії не є обов'язковою та не пов'язана ні з підготовкою справи до розгляду, ні з її розглядом.
За вказаного, на думку суду, обґрунтовано заявленими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00грн (2000,00грн складання позовної заяви + 1500,00грн участь адвоката у одному судовому засіданні).
У ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Оскільки позов задоволено, витрати позивача, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 3500,00грн покладаються на відповідача.
Водночас суд звертає увагу, що судовий збір у розмірі 786,37грн, сплачений при поданні заяви про збільшення позовних вимог, зважаючи на те, що остання не розглядалася судом, зігдно п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", підлягає поверненню за ухвалою суду, на підставі клопотання позивача, як надмірно сплачений.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Ліфтналадка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Полісся" задовольнити.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Полісся" (10024, Житомирська обл., м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, буд. 15, ід. код 40682529) на користь Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Ліфтналадка" (10024, Житомирська обл., м. Житомир, проїзд Академіка Тутковського, буд. 15, ід. код ):
- 78153, 24 грн заборгованості;
- 1921,00 грн судового збору;
- 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 09.12.19
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
2 - позивачу (представнику на ел. адресу) - 10024, проїзд академіка Тутковського, буд. 15 (рек. з пов.);
3 - відповідачу - ( 10024, м. Житомир, проїзд академіка Тутковського, буд. 15) - рек. з пов.