04 грудня 2019 р.Справа № 440/4485/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року (постановлену суддею Ясиновським І.Г.) по справі № 440/4485/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (в подальшому - ГУПФУ в Полтавській області), в якому просив: визнати незаконними дії відповідача при проведенні перерахунку і виплати пенсії за вислугу років з 01.01.2018 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки управління Служби безпеки України в Полтавській області щодо зменшення показника загального розміру пенсії з 83 процентів суми грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зобов'язати відповідача провести з 01.01.2018 р. позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з встановленням показника загального розміру пенсії 83 проценти суми грошового забезпечення за відповідною посадою; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконанн рішення суду, відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 р. визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення до 70% при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2018 р.; зобов'язано відповідача перерахувати з 01.01.2018 р. та виплатити позивачу пенсію в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат та стягнуто на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 р. апеляційну скаргу ГУПФУ в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 р. по справі № 440/4485/18 дії повернуто апелянту.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив встановити судовий контроль шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 р. заяву про встановлення судового контролю залишено без задоволення.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 р. та задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, з вказаного вище слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 р., "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р., "Шаренок проти України" від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Згідно із ч. 6 ст. 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено в ст. 382 КАС України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 383 КАС України).
Зазначені норми кореспондуються з положенням ч. 6 ст. 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Аналіз вищезазначених норм вказує, що КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовим розглядом встановлено, що позивач в його позовній заяві до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просив, зокрема, встановити судовий контроль шляхом подання відповідачем звіту про виконання судового рішення.
Відповідно до змісту мотивувальної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 р. по справі 440/4485/18, вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду розглянуто і вирішено судом першої інстанції та зазначено, що відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Тобто, питання про подання відповідачем звіту про виконання рішення суду в межах розгляду цієї справи судом першої інстанції розглянуто та вирішено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області зроблений перерахунок пенсії позивача, тобто, відповідач вживає заходи для виконання судового рішення.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 р. по справі 440/4485/18 необґрунтована та в її задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Керуючись ст. ст. 229, 242 243, 248, 250, 313, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року по справі № 440/4485/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 09.12.2019 року