28 листопада 2019 р.Справа № 621/430/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Біленський О.О., м. Харків) від 13.06.2019 року по справі № 621/430/19
за позовом ОСОБА_1
до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області
про визнання незаконним та скасування рішень, відшкодування моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення ХLVI сесії VII скликання від 22.11.2018 року № 822-VII Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області; cтягнути з Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в серпні 2015 року позивач, користуючись своїм правом передбаченим п.б) ч.1 ст.121 Земельного Кодексу України, звернувся до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області з заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1), орієнтовною площею 1.8088 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Комсомольської селищної ради від 24.09.2015 року № 1427- VI "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі в межах населеного пункту, угіддя - рілля, для ведення особистого селянського господарства з правом подальшої приватизації, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1), орієнтовною площею 1,8088 га. Частиною 2 та 3 вказаного рішення позивач був зобов'язаний Комсомольською селищною радою розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та після розробки проекту відведення надати матеріали на розгляд га затвердження черговою сесією в установленому порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: смт. Слобожанське (Комсомольське) ( АДРЕСА_1), загальною площею 1,8088 га було виготовлено, на замовлення позивача, приватним підприємцем сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_2 , 18.12.2015року проект землеустрою було погоджено Відділом Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області - висновок № 28-20.20-0.3-509\2 15. 01.02.2017 року проект землеустрою було погоджено Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Змїівської районної державної адміністрації - висновок № 01-20/14. Після виготовлення проекту землеустрою та погодження його в відповідних органах позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження проекту. Разом з проектом надав витяг з Державного земельного кадастру про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру 6321755600:01:006:0063. Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області неодноразово розглядалась заява позивача про затвердження вказаного проекту землеустрою, однак заява ОСОБА_1 не була задоволена, відповідне рішення не прийняте. 22.11.2018 року на XLVI сесії VII скликання Комсомольської селищної ради, на виконання Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року по справі №621/1349/17, було прийнято рішення № 822- VII, яким було двічі відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03). розташованої за адресою: АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району, орієнтовною площею 1.8088 га (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063) та відмовлено ОСОБА_1 , у наданні у власність зазначеної земельної ділянки. Позивач вважає, що в Комсомольській селищній раді Харківської області відбувається дискримінація прав позивача, що виражається в прийнятті чисельних незаконних рішень, метою яких є ненадання позивачу у власність спірної земельної ділянки. Позивач вважає, що рішення Комсомольської селищної ради № 822-VII від 22.11.2018 року прийняте на ХLVI сесії VII скликання не відповідає чинному законодавству України, є невмотивованим та необґрунтованим, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.02.2019 р. адміністративну справу № 621/430/19 направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року по справі № 621/430/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LXXXIX сесії VІ скликання № 1427-VІ від 24.09.2015 р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі в межах населеного пункту, угіддя - рілля, для ведення особистого селянського господарства з правом подальшої приватизації, яка розташована за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1), орієнтовною площею 1,8088 га. Цим рішенням приписано ОСОБА_1 замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі в межах населеного пункту, угіддя - рілля, для ведення особистого селянського господарства з правом подальшої приватизації, яка розташована за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1), в організаціях та установах, що мають відповідні ліцензії. Після розробки проекту відведення надати матеріали на розгляд та затвердження черговою сесією в установленому законом порядку.
На виконання вказаного рішення Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LXXXIX сесії VІ скликання №1427-VІ від 24.09.2015, на підставі договору на виконання робіт від 15.10.2015 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останньою виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03) розташованої за адресою: смт . Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.
Висновком Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області № 28-20.20-0.3-509/2-15 від 08.12.2015 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою: смт . Комсомольське ( АДРЕСА_1 ) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, при дотриманні наступних умов: використовувати земельну ділянку з дотриманням вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій", містобудівних та інших вимог і правил; до освоєння земельної ділянки за цільовим використанням приступити після затвердження проекту землеустрою щодо відведення, державної реєстрації права власності на земельну ділянку в установленому законом порядку. У разі невиконання умов погодження висновок вважається не дійсним.
Висновком Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зміївської районної державної адміністрації Харківської області № 01-20/14 від 01.02.2017 щодо додержання містобудівних вимог та наявність обмеженого права користування на земельну ділянку погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою: смт . Слобожанське ( Комсомольське ) ( АДРЕСА_1) за умови: додержання всіх вимог чинного законодавства що діють в сфері містобудування та архітектури; розробки та затвердження в установленому чинним законодавством порядку детального плану території, та відповідності йому даного проекту відведення; в разі виявлення підземних інженерних мереж встановити сервітути чи обмеження на використання земельної ділянки в їх охоронних зонах згідно вимог чинного законодавства; здійснити заходи щодо впорядкування вулично-дорожньої мережі з метою забезпечення під'їзду та підходу до суміжних землекористувачів (за наявності); перед початком будівництва отримати у відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Зміївської райдержадміністрацїї містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (за наявності намірів). В разі невиконання вимог даного висновку він вважається недійсним.
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302277412015 від 09.12.2015 та додатку до витягу, кадастровий номер земельної ділянки 6321755600:01:006:0063, місце розташування: Харківська область, Зміївський район, смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради, комунальна власність, площа земельної ділянки - 1,8088 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Водночас, рішенням ХХІV сесії VІІ скликання від 08.06.2017 р. доручено виконавчому комітету Комсомольської селищної ради підготувати на наступну сесію ради проект рішення щодо припинення дії рішення або скасування рішення щодо дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 в подальшому, рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області ХХV сесії VІІ скликання № 485-VІІ від 12.07.2017 р. припинено дію рішення LХХХІХ сесії Комсомольської селищної ради VI скликання від 24.09.2015 р. № 1427-VI "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ". Контроль за виконанням цього рішення покладено на комісію з питань промисловості, будівництва, агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства, земельних відносин та екології (голова комісії Білевіч О.В.).
Крім того, на засіданні Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області ХІV сесії VІІ скликання № 314-VІІ від 03.11.2016 р. вирішено: 1. Надати дозвіл Комсомольській селищній раді на виготовлення детального плану території (АДРЕСА_1) на земельній ділянці в межах населеного пункту смт Слобожанське. 2. Комсомольській селищній раді замовити виготовлення детального плану території (АДРЕСА_1) в організаціях, установах які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати, ліцензії на виготовлення містобудівної документації. 3. Комсомольській селищній раді розроблений та погоджений детальний план території (АДРЕСА_1) подати на розгляд до архітектурно-містобудівної ради. 4. Комсомольській селищній раді після виготовлення детального плану території (АДРЕСА_1) провести громадські слухання щодо врахування інтересів громадськості. 5 Погоджений детальний план території (АДРЕСА_1) с протоколом громадських слухань подати на розгляд чергової сесії. 6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань промисловості, будівництва, агропромислового комплексу житлово-комунального господарства, земельних відносин та екології (голова комісії Білевіч О. В.).
На підставі договору від 10.03.2017 р. між Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області та ТОВ "Компанія ГІСАПР", останнім у 2017 році виготовлено детальний план території (АДРЕСА_1) обмежений вул. Лермонтова, вул. Ціолковського та залізничною колією в смт Слобожанське Зміївського району Харківської області, який, згідно висновку Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11-20-6-16744/0/19-17 від 11.12.2017 р. в цілому не суперечить вимогам чинного земельного законодавства, при умові подальшої розробки документації із землеустрою, у порядку визначеному земельним законодавством; був схвалений рішенням архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури обласної державної адміністрації від 21.12.2017 р. (протокол №5); а також розглянутий та схвалений на громадських слуханнях Комсомольської селищної територіальної громади 23.01.2018 р.
Рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області ХХХІІІ сесії VІІ скликання № 598-VІІ від 28.02.2018 затверджено детальний план території АДРЕСА_1 обмежений вул. Лермонтова, вул. Ціолковського та залізничною колією в смт Слобожанське Зміївського району Харківської області, контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань промисловості, будівництва, агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства, земельних відносин та екології (голова комісії Білевіч О. В.).
Оскільки Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства не була задоволена, рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства" не прийняте, стверджуючи про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 06.07.2018 р. по справі № 621/1349/17 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківської області було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 06.07.2018 по справі № 621/1349/17 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними дій та бездіяльності органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконними та скасування рішень, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, що полягає у неприйнятті у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, що перебуває в межах населеного пункту, угіддя - рілля, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: смт Слобожанське ( Комсомольське ) ( АДРЕСА_1), загальною площею 1,8088 га. Зобов'язано Комсомольську селищну раду Зміївського району Харківської області розглянути на черговій сесії клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, що перебуває в межах населеного пункту, угіддя - рілля, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: смт Слобожанське ( Комсомольське ) ( АДРЕСА_1), загальною площею 1,8088 га та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України. Визнано незаконним та скасовано рішення XXV сесії VII скликання від 12.07.2017 № 485-VII Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області "Про припинення дії рішення Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області від 24.09.2015 № 1427-VI "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення ХXXІІІ сесії VII скликання від 08.02.2018 року № 598-VII Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області "Про затвердження детального плану території АДРЕСА_1 обмежений вул. Лермонтова, вул. Ціолковського та залізничною колією в смт Слобожанське Зміївського району Харківської області" та стягнення моральної шкоди відмовлено.
На виконання вищезазначеної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року по справі № 621/1349/17 відповідачем було прийнято оскаржуване рішення Комсомольської селищної ради ХLVI сесії VII скликання від 22.11.2018р. № 822- VII «Про розгляд клопотань гр. ОСОБА_1. », яким вирішено:
1. відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності сільського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-1.3), розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063) - за клопотанням від 17.03.2017 року;
2. відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності сільського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03), розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063) - за клопотанням від 20.04.2017 року;
3. відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: смт Комсомольське ( АДРЕСА_1 ) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063).
Не погодившись з винесеним відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовним вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що при прийнятті рішення ХLVI сесії VII скликання від 22.11.2018 р. № 822-VII Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні.
Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Приписами ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Положеннями ч. 9 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).
Як було правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області LXXXIX сесії VІ скликання № 1427-VІ від 24.09.2015 р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, землі сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі в межах населеного пункту, угіддя - рілля, для ведення особистого селянського господарства з правом подальшої приватизації, яка розташована за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1), орієнтовною площею 1,8088 га. На виконання вказаного рішення був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. Після цього, висновком Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області № 28-20.20-0.3-509/2-15 від 08.12.2015 р. погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.
Отже, відповідач після отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен був прийняти одне з двох рішень, зокрема затвердити або відмовити у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Рішенням Комсомольської селищної ради ХLVI сесії VII скликання від 22.11.2018р. № 822- VII «Про розгляд клопотань гр. ОСОБА_1 » відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності сільського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-1.3), розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063) - за клопотанням від 17.03.2017 р. та від 20.04.2017 р., а також відмовлено у наданні у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В мотивувальній частині спірного рішення, прийнятого відповідачем, правовою підставою вказано про невідповідність проекту землеустрою вимогам чинного законодавства, а саме: статей 111, 112, 121, 134 Земельного кодексу України, статей 16, 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Колегія суддів зазначає, що право органів місцевого самоврядування видавати акти (приймати рішення) є однією з найважливіших гарантій їх діяльності та формою реалізації принципу правової автономії місцевого самоврядування. Вони є основною юридичною формою реалізації завдань і функцій органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Шляхом видання акта орган місцевого самоврядування вирішує те чи інше питання (загальне чи індивідуальне), що виникає в процесі його діяльності, в інтересах реалізації завдань та функцій територіальних громад. Акт може створювати юридичну основу для виникнення, зміни чи припинення адміністративно-правових відносин або є юридичним фактом, що безпосередньо створює умови для виникнення, зміни чи припинення певних правових відносин.
Разом з тим, у мотивувальній частині спірного рішення відповідачем вказується лише перелік статей Земельного кодексу України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і в цьому рішенні не вказується, якій саме частині (пункту частини) не відповідає наданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який попередньо був розроблений та погоджений компетентними органами (особами), що перешкоджає суду перевірити обґрунтованість відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у власність.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».
Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
На підставі вище викладеного, колегія суддів вважає, що спірне рішення прийнято без дотримання принципу «належного урядування», оскільки відповідачем неконкретизовано, в чому саме полягає невідповідність проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якій конкретно нормі ЗК України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" він не відповідає), а тому таке рішення не сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах, а тому суд вважає, що спірне рішення Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області від 22.11.2018 року № 822-VII підлягає скасуванню.
В той же час, колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування рішення ХLVI сесії VII скликання від 22.11.2018 року № 822-VII Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, але суд вважає, що задоволення цієї вимоги сприятиме лише частковому відновленню порушеного права позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В межах спірних правовідносин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність виходу за межі заявлених вимог та вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності сільського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03), розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063), оскільки саме такий спосіб захисту в повній мірі сприятиме відновленню порушеного права позивача та буде ефективним. При цьому, судом не вбачається необхідність зобов'язувати відповідача повторно розглянути також і заяву ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності сільського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03), розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063), оскільки ця заява за своєю суттю, змістом та з приводу одного і того ж питання є ідентичною тій, що вже була подана 17.03.2017 р. Оскільки заява від 17.03.2017 р. подана раніше, суд вважає, що саме ця заява підлягає повторному розгляду.
Що стосується вимоги про cтягнення з Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 гривень, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 р. по справі № 804/2252/14, від 21.02.2019 р. по справі № 670/499/16-а, від 28.02.2019 р. по справі № 804/7085/16.
В обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди позивач послався на те, що порушення його прав призвели до моральних страждань і вимагають від нього додаткових зусиль, оскільки він витрачає особистий час та додаткові кошти на судовий захист. Вважає, що сума у розмірі 100000,00 грн. відповідає ступеню і глибині його моральних страждань.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не було надано до суду належних доказів, які підтверджують завдання йому моральної шкоди та не доведено причинно-наслідковий зв'язок з предметом позову.
В контексті зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на приписи ст. 6 КАС України, за якими суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Положеннями ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із зазначеного слідує, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
Поняття доказів наведено у ст. 72 КАС України, відповідно до якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 КАС України, надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений ст. 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
Із врахування вищезазначених правових норм, колегія суддів зазначає, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в цьому випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо. В свою чергу, позивач не обґрунтував належним чином взаємозв'язок (ступінь і глибину моральних страждань) з відмовою затвердити проект землеустрою та надати земельну ділянку у власність. При цьому, часткове задоволення позовних вимог, зокрема і щодо скасування спірного рішення, не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року по справі № 621/430/19 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року по справі № 621/430/19 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 року по справі № 621/430/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області від 22.11.2018 року № 822-VII .
Зобов'язати Комсомольську селищну раду Зміївського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу комунальної власності сільського призначення для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ-01.03), розташованої за адресою: смт Комсомольське (АДРЕСА_1) на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області (кадастровий номер 6321755600:01:006:0063).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 09.12.2019 року