04 грудня 2019 р.Справа № 520/4577/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 11.07.19 року по справі № 520/4577/19
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації , Міністерства охорони здоров'я України
про визнання протиправними та скасування висновків, стягнення судових витрат та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров'я України про: 1) визнання протиправним та скасування висновку КЕО від 05.04.2017 року КЕК Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації з приводу надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків"; 2) визнання протиправним та скасування висновку КЕО від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України, щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків"; 3) стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 (позивача) судові витрати у розмірі 1536,80 грн. у рівних частинах між відповідачами; 4) стягнення з відповідача - МОЗ України, на користь ОСОБА_1 відшкодовану суму за нанесену моральну шкоду у розмірі 21.000,0 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. позов - задоволено частково.
Зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України в особі Клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості надання ТОВ "Он Клінік Харків" медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог п.2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №69 від 05.02.2016р.) та п.7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 28.09.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2012р. за №1996/22308).
У решті вимог позов - залишено без задоволення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (місце знаходження АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я України (місце знаходження - вул.М.Грушевського, 7, м. Київ, код ЄДРПОУ - 00012925) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що причиною виникнення даного спору є його незгода з Висновками КЕО, які були складені з порушенням процедури проведення КЕО КЕК, з порушенням законодавства та незгодою по суті. Суд першої інстанції помилково вважає, що предметом судового контролю у порядку адміністративного судочинства є саме відповідність вимогам чинного законодавства контрольно-управлінської діяльності, котра передувала складанню Висновку. Висновок КЕО - це індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень (МОЗ України та Департаменту охорони здоров'я Харківської ОДА), який може бути скасований на підставі п.2 ч. 1 ст.5 КАС України та ст.55 Конституції України. При цьому, суд першої інстанції встановив, що при складанні Висновку №2 від 19.02.2019 року при проведенні клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ України, владний суб'єкт не забезпечив дотримання вимог 4.2 ст.19 Конституції України, Висновок КЕО складено з порушенням, своїм рішенням призначає повторний розгляд питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги, але не скасовує попередній Висновок КЕО, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України: визнання протиправним та скасування індивідуального акта. Також, суд першої інстанції не помітив свавільне порушення строків проведення КЕО КЕК МОЗ України. Так, згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 №752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги» та Наказу МОЗ України від 05.02.2016 №69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів. Згідно п.15 розділ IV Наказу МОЗ України від 05.02.2016 №69 строк роботи експерта визначається у кожному випадку окремо головою КЕК МОЗ та не повинен перевищувати десяти робочих днів. Фактично, КЕО КЕК МОЗ України проводилась біля 2 років. Заява-скарга на проведення КЕО КЕК МОЗ України була від 26.04.2017, КЕО КЕК МОЗ України проведено 19.02.2019, що є свавільним порушенням строків проведення (встановлені строки проведення 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної особи). Наказ МОЗ України про проведення КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретним випадком датований 15.02.2019 №14-Адм (є у відзиві), тому до 15.02.2019 всі дії МОЗ щодо надання медичної документації (приватної інформації) експертам та третім особам, якщо таки були, є незаконними. Обґрунтовуючи підстави щодо визнання Висновку КЕО від 05.04.2017 КЕК Департаменту охорони здоров'я ХОДА протиправним та скасування його, позивач зазначає, що було порушено процедуру проведення засідання КЕК, висновок ґрунтується на припущеннях, відсутній аналіз щодо додержання стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів, документальні докази позивача (листи ДП «Харківстандартметрологія» та висновки інших ЗОЗ) щодо неякісної медичної допомоги та обслуговування у ТОВ «Он Клінік Харків» не враховано. Обґрунтовуючи підстави щодо визнання Висновку КЕО від 19.02.2019 КЕК МОЗ України протиправним та скасування його, позивач зазначає, що він є свавільним, незаконним, протиправним, необ'єктивним, необґрунтованим та некваліфікованим, який проведено з порушенням законодавства та процедури проведення КЕК. Загалом, Висновки КЕО складено з порушенням законодавства, а саме: ч. 2 ст. 19 Конституції України; ч.2 ст.2 КАС України; ст 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII; Наказу МОЗ України від 28.09.2012 №752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за №1996/22308; Наказу МОЗ України від 05.02.2016 №69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 за №285/28415. «Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України»; Наказу МОЗ України від 05.02.2016 №69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 за №286/28416. «Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій»; Наказу МОЗ від 22.11.2016 №1270 «Про затвердження персонального складу клініко-експертної комісії МОЗ України» (зі змінами від 25.05.2017 №566, від 21.08.2017 №955, від 07.12.2017 №1556). Щодо відшкодування завданої моральної шкоди позивач зазначає, що МОЗ України своєю бездіяльністю на протязі 2-х років (21 місяць), а саме стільки не проводилась КЕО КЕК, завдало йому моральну шкоду, яка полягає у приниженні честі та гідності, душевних страждань з приводу не проведення КЕО КЕК у встановлені законодавством строк 1 місяць. Наявність шкоди у вигляді приниження честі та гідності внаслідок нерозумного строку - в 21 раз перевищення терміну встановленого законодавством, МОЗ України неналежним чином організовував та проводив КЕО. В результаті чого позивачу доводилось робити чисельні запити та скаржитись до Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до суду, що призвело до втрати часу на складання запитів (документів) та листування, фінансові втрати на послуги поштового зв'язку (Укрпошта), душевні страждання з приводу не отримання у встановлений законодавством строк Висновку КЕО. Не розумний строк проведення КЕО КЕК та складання Висновку КЕО підтримували у позивача відчуття невпевненості, приниження та несправедливості - причинний зв'язок. Моральну шкоду оцінює у розмірі 1000,0 грн. за кожен місяць не проведення КЕО КЕК МОЗ України, усього за 21 місяць - 21000,0 грн. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. в частині відмови у скасуванні висновків КЕО та у відмові у відшкодуванні заподіяної моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Також, до апеляційної скарги позивач додав клопотання про витребування доказів, яке протокольною ухвалою колегії суддів залишено без задоволення, у зв'язку з необґрунтованістю.
Представники Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації та Міністерства охорони здоров'я України подали до суду відзиви на апеляційну скаргу , вважають її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю законним та обґрунтованим. Просять суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. без змін.
Позивач подав до суду відповідь на відзиви, в якій зазначає, що вказані відзиви не містять доказів того, що КЕО проведено без порушень процедури проведення, законодавства та контрольно-управлінської діяльності, яка передувала складанню Висновку. Повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просить вийти за межі позовних вимог щодо протиправної бездіяльності МОЗ України, яка полягає в не проведенні КЕО на протязі 2 років, не надання відповіді на звернення, не надання запрошуваної документації, яка передувала проведенню КЕО, та на підставі якої робився Висновок КЕО.
Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу, починаючи з 2011 року, отримував медичну допомогу та медичне обслуговування в ТОВ "Он Клінік Харків".
Вважаючи лікування неякісним та неефектним, ОСОБА_1 звернувся 07.03.2017р. з відповідною скаргою до Управління охорони здоров'я Харківської ОДА.
Скарга заявника була розглянута по суті, результати вирішення скарги оформлені Висновком Клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії за профілем "хірургічна допомога" Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 05.04.2017 (далі - Висновок №1).
Скаргою від 26.04.2017 року ОСОБА_1 оскаржив зазначений Висновок №1 до Міністерства охорони здоров'я України.
Одночасно, скаргою від 26.04.2017р. заявник оскаржив до Міністерства охорони здоров'я України (далі за текстом - Міністерство) дії Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації.
Відповідь на скаргу з приводу дій була надана листом Міністерства від 16.05.2017 № 17-06/М-6890/5587-зв.
Скаргою від 10.08.2017 року за вх. № М-16572 заявник звертався до Міністерства з приводу перевірки КЕК МОЗ України якості медичного обслуговування ТОВ "Он Клінік Харків" та МЦ "Глорі" ФОП "ОСОБА_2".
Якість та обсяги медичної допомоги від ТОВ "Он Клінік Харків" були предметом звернення ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Міністерством листами від 15.11.2017 року №17-06/М-17753, М-16572/17424-зв для проведення клініко-експертної оцінки від Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації був витребуваний перелік відповідних документів.
У зв'язку з ненаданням документів на запити Управлінням охорони здоров'я Харківської обласної державної від 13.12.2017 року № 02-99/4765 та №02-99/4766, Міністерство власними листами від 07.02.2018 року №17-06/М-17753, М-16572/1924-зв від ТОВ "Он Клінік Харків", ТОВ "Глорі ЛТД", ФОП ОСОБА_2 витребувано документи для проведення клініко-експертної оцінки.
Листом від 04.07.2018 року №17-06/М-7105/8307-зв Міністерство сповістило ОСОБА_1 про поточний стан виконання роботи з оцінки якості наданих медичних послуг. Повідомлено позивача, що у разі надходження від зазначених суб'єктів господарювання копій документів, необхідних для проведення КЕК МОЗ клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги, Міністерство забезпечить експертизу зазначених документів та розгляд звернення заявника на засіданні Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я.
В матеріалах справи наявний Лист від 04.07.2018 року №17-06/М-7105/8306-зв, яким Міністерство витребувало від ТОВ "Медичний центр Он клінік Харків" та ФОП ОСОБА_2 перелік відповідних документів.
Також встановлено, що Міністерство листом від 07.12.2018 року №17-06/М-16359/14718-зв повідомило заявника про розгляд одержаного від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (лист від 07.11.2018 № 21.4/8-М321155.18-4/20-82) звернення стосовно проведення клініко - експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування заявнику в умовах ТОВ "Он Клінік Харків" і ФОП ОСОБА_2 та сповістило, що для надання об'єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у цьому випадку та у зв'язку із залученням до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК МОЗ за декількома напрямками, МОЗ України було вирішено подовжити термін проведення експертизи медичної документації.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.02.2019 року №14-Адм було оформлено рішення про проведення клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги та медичного обслуговування, зокрема і заявникові, та призначено засідання постійно діючої клініко-експертної комісії МОЗ України на 19.02.2019 року.
Результати виконання цього наказу та проведення клініко-експертної оцінки оформлені Висновком від 19.02.2019 року (далі- Висновок №2), відповідно якого надання медичної допомоги та медичного обслуговування заявнику у ТОВ "Он Клінік Харків" відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Вважаючи вищезазначені Висновки № 1, 2 незаконними, протиправними, необґрунтованими, некваліфікованими, складеними без вивчення необхідної документації та з чисельними порушеннями порядку проведення та строків проведення згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016р. №69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування", ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством в особі Клініко-експертної комісії була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів особи відносно Висновку №1 у процедурі оскарження залишилось невиконаним. Оскільки була порушена процедура розгляду скарги, суд дійшов висновку, що при складанні Висновку №2 від 19.02.2019 року при проведенні клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ України, владний суб'єкт не забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України, а належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Міністерство охорони здоров'я України в особі Клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості надання ТОВ "Он Клінік Харків" медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог п.2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №69 від 05.02.2016р.) та п.7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 28.09.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2012р. за №1996/22308). В решті заявлені позовні вимоги є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, звернення особи до суду здійснюється з метою захисту порушених прав, свобод та інтересів такої особи.
В ході розгляду справи встановлено, що причиною виникнення спору є невдоволення громадянином якістю наданих медичних послуг у відносинах між приватними особами, а саме: виконавцями послуг - ТОВ "Он Клінік Харків", та МЦ "Глорі", ФОП "ОСОБА_2" та споживачем послуг - ОСОБА_1 .
Тобто, дійсною причиною виникнення спору є намір заявника захистити право на охорону власного здоров'я, яке підлягає захисту у порядку цивільного судочинства.
Разом із тим, приводом для виникнення даного спору є управлінська діяльність спеціально уповноважених суб'єктів права в особі Клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації (Управління охорони здоров'я ХОДА) та Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України з приводу перевірки якості наданої виконавцем і спожитої громадянином послуги з медичного обслуговування.
У розумінні ст.22 Закону України "Основи законодавства України з питань охорони здоров'я" такій діяльності притаманна функція адміністративного контролю на предмет відповідності нормативам професійної діяльності у сфері охорони здоров'я, додержання стандартів медичного обслуговування.
З огляду на викладене, суд у межах даної судової справи, здійснюючи реалізацію гарантованого ст.ст.8, 19, 55, 124, 129 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, права особи на доступ до суду, проводить виключно перевірку управлінської діяльності органів охорони здоров'я з приводу адміністрування якості наданої медичної допомоги.
При цьому, зміст самої медичної допомоги не є предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства, а тому всі доводи заявника з даного приводу до уваги не приймаються.
В ході розгляду справи встановлено, що заявник протягом тривалого часу, починаючи з 2011 року, отримував медичну допомогу та медичне обслуговування в ТОВ "Он Клінік Харків".
Вважаючи лікування неякісним та неефектним, заявник звернувся 07.03.2017р. з відповідною скаргою до Управління охорони здоров'я Харківської ОДА.
Скарга заявника була розглянута по суті, результати вирішення скарги оформлені Висновком Клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії за профілем "хірургічна допомога" Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 05.04.2017 (далі - Висновок №1).
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на судову практику при розгляді подібних спорів у судах першої та апеляційної інстанцій, оскільки позиція судів першої та апеляційної інстанції не є обов'язковою для врахування судом апеляційної інстанції, а згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Також, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що у зв'язку з неможливістю скасувати Висновок КЕО у судовому порядку, незрозуміло, чому суд першої інстанції відразу не відмовив у відкритті провадження по вказаній справі.
Колегія суддів на вказані доводи вважає за необхідне зауважити, що передбачена законодавством можливість оскарження не виключає підстав для визнання висновку недійсним судом у разі виявлення фактів порушення саме процедури перевірки якості, а Клініко-експертною комісією Міністерства у разі виявлення невідповідності параметрам п.2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України та п.7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 28.09.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2012р. за №1996/22308; далі за текстом - Порядок №752).
Отже, твердження позивача про рівність висновку до наказів та інших розпорядчих документів органів охорони здоров'я є помилковими.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за своїм правовим характером та юридичним змістом Висновок є підсумком вжиття суб'єктом права управлінських дій з приводу контролю за якістю надання медичної допомоги.
Тому, предметом судового контролю у порядку адміністративного судочинства є саме відповідність вимогам чинного законодавства контрольно-управлінської діяльності, яка передувала складанню Висновку.
Так, правовідносини з приводу складання висновку за результатами клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії унормовані приписами Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016р. №69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування" (далі - Наказ № 69) та Порядку №752.
Наказом №69 було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, відповідно до якого Клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров'я).
Рішення про утворення або ліквідацію КЕК, її кількісний та персональний склад затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.
За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі - висновок КЕО).
Таким чином, з положень Наказу №69 вбачається, що управлінська діяльність з приводу розгляду звернень громадян стосовно якості надання медичних послуг за своєю правовою суттю є специфічним проявом вирішення звернень громадян, але не у порядку Закону України "Про звернення громадян", результати якої втілюються не у формі прийняття рішень за скаргою, а у формі Висновків за результатами проведення експертної оцінки запитуваної документації.
Таким чином, посилання позивача на норми Закону України "Про звернення громадян" є помилковими.
Щодо оскаржуваного позивачем Висновку КЕО №1 від 05.04.2017 року Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, колегія суддів зазначає, що з вказаного Висновку встановлено, що при здійсненні клініко-експертної оцінки були опрацюванні наступні матеріали: Копія доручення УОЗ ХОДА від 09.03.2017 р. та заява ОСОБА_1 від 07.03.2017 р. щодо проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ТОВ "Он Клінік Харків" до начальника Управління охорони здоров'я ХОДА; копія Договору "Про надання платних медичних послуг" від 13.01.2012 (урологія); копія Договору "Про надання платних медичних послуг" від 25.06.201 (проктоло гія); копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого (проктологія) від 19.08.2016р.; копія медичної карти амбулаторного хворого №2/8440 (проктологія); копія консультативного висновку від 25.04.2012 р. Інституту здоров'я; копія консультативного висновку №2285 від 16.08..2013 р. Інституту здоров'я; копія виписки з медичної карти амбулаторного хворого ф.№027/о (урологія) від 17.08.2016р.; копія медичної карти амбулаторного хворого №4/8299 (урологія) за 2015 р.; копія виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1412) від 23.02.2016р.; копії результатів досліджень заказ №370 4/8299 від 20.10.2015 р.(з підписом та пе чаткою, та без них), а також заказ №383 4/8299 від 20.10.2015 р. (з підписом та пе чаткою, та без них); копія результатів дослідження №4/8299 від 20.10.2015 р.; копія УЗД ТОВ "Он Клінік Харків" від 19.12.2015 р.; копія УЗД МЛ "Аналітика" від 24.12.2015 р.; копія Свідоцтва про атестацію лабораторії РЬ №143/2010 від 25.06.2010 р.; ліцензія Міністерства охорони здоров'я України (серія АЕ № 638875) на прова дження господарської діяльності суб'єкту господарювання ОСОБА_2 ; Лист заступника директора Департаменту - начальника відділу ліцензування, ак редитації та сертифікації Юридичного Департаменту Міністерства охорони здо ров'я України Солонецького І.І. від 08.06.2015 р. за №1992; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи за № 05.03.02- 04/18372 від 29.04.2015 р., виданий Державною санітарно-епідеміологічною служ бою Міністерства охорони здоров'я України, про встановлення відповідності об'єкту експертизи вимогам санітарних норм щодо приміщень ФОП ОСОБА_2 ; Акредитаційний сертифікат за № 011320 серія М3 Головної акредитаційної комісії при Міністерстві охорони здоров'я України, виданий медичному центру "Глорі" за № 011320, серія М3, строк дії сертифіката з 26.06.2013 р по 26.06.2016 р.; Сертифікат за №3992 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий ФОП ОСОБА_2 , Торгово-промисловою Палатою України.
Колегія суддів зауважує, що перелік обов'язкових для опрацювання матеріалів (документів) під час проведення клініко-експертної оцінки не передбачений ані Наказом №69, ані Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що спростовує доводи апелянта про неповноту документального дослідження при складанні Висновку №1.
Перевіривши зміст Висновку №1 вимогам ч.2 ст.2 КАС України (ч.3 ст.2 КАС України у редакції до 15.12.2017р.), колегія суддів не знаходить явної та очевидної необґрунтованості мотивів владного суб'єкта, оскільки відповіді по суті порушених заявником (скарга від 07.03.2017 (вх. № М-1142) питань надані, строки проведення КЕО дотримані (Висновок складено 05.04.2017 року).
Також, встановлено, що в ході роботи комісії був складений експертний висновок лікаря-проктолога ОСОБА_3 , а також довідка головного позаштатного спеціаліста ДОЗ ХОДА з лабораторної діагностики ОСОБА_6 з відповідями на питання, що були порушені у зверненні від 07.03.2017 (вх. № М-1142), які наявні в матеріалах справи.
З приводу не направлення на адресу скаржника наказу про призначення залучених експертів по даній справі, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , колегія зазначає, що обов'язковість надсилання вказаного наказу ініціатору перевірки Наказом №69 не передбачена.
При цьому, згідно з п.20 розділу IV Наказу № 69 експертні висновки та інші матеріали, що стосуються розгляду відповідних пропозицій, проектів тощо, є службовою інформацією, пов'язаною з процесом прийняття рішення, а тому не надсилаються скаржнику.
В ході розгляду справи встановлено, що з метою проведення клініко - експертної оцінки умов виконання лабораторних досліджень, що були виконані ОСОБА_1 за направленням лікарів ТОВ "ОН Клінік Харків", Головним позаштатним спеціалістом Департаменту охорони здоров'я ХОДА з лабораторної діагностики ОСОБА_6 , 31.03.2017 була проведена перевірка лабораторії "Глорі", за результатами перевірки було складено довідку та встановлено, що наявна ліцензія Міністерства охорони здоров'я України (серія АЕ № 638875) на провадження господарської діяльності суб'єкту господарювання ОСОБА_2 Лабораторія розташована у приміщенні за місцем провадження діяльності АДРЕСА_2 (копія ліцензій наявна в матеріалах справи).
Листом заступника директора Департаменту - начальника відділу ліцензування, акредитації та сертифікації Юридичного Департаменту Міністерства охорони здоров'я України Солонецького І.І. від 08.06.2015 р. за №1992 підтверджується факт того, що Міністерство охорони здоров'я України за результатами розгляду заяви та документів, поданих суб'єктом господарювання з метою отримання дозвільного документу, прийняло рішення про видачу ліцензії ФОП ОСОБА_2 на провадження господарської діяльності у сфері надання медичних послуг.
До матеріалів справи надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи за № 05.03.02-04/18372 від 29.04.2015 р., виданий Державною санітарно- епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України, про встановлення відповідності об'єкту експертизи вимогам санітарних норм щодо приміщень ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 та Акредитаційний сертифікат за № 011320 серія М3 Головної акредитаційної комісії при Міністерстві охорони здоров'я України, виданий медичному центру "Глорі" за № 011320, серія М3, строк дії сертифіката з 26.06.2013 р. по 26.06.2016 р.
Крім того, наданий до матеріалів справи сертифікат за №3992 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий ФОП ОСОБА_2 , Торгово-Промисловою Палатою України.
Виконання бактеріологічних посівів біоматеріалів на мікрофлору із визначенням антибіотикограми виконувалось у ТОВ "Медичний центр "МТМ" на підставі Договору про надання послуг з лабораторних досліджень № 2209/15 від 22.09.2015 між ТОВ "Медичний центр "МТМ" та ФОП ОСОБА_2 . Відповідно до п.1. "Предмет договору" встановлено зобов'язання Сторін щодо виконання лабораторних досліджень та наявності необхідних дозволів згідно діючого законодавства України.
В ході розгляду справи встановлено, що оскільки у зверненні заявника від 07.03.2017 були відсутні скарги на ТОВ "Медичний центр "МТМ", то діяльність зазначеного закладу комісією не перевірялась.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ "Он Клінік Харків" направляло біоматеріали позивача для здійснення лабораторного дослідження до ФОП ОСОБА_2 без його дозволу, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки у договорах від 25.06.2011 та 13.01.2012 "Про надання платних медичних послуг" між ТОВ "Он Клінік Харків" та пацієнтом ОСОБА_1 , що засвідчені його особистим підписом, є пункт, у якому зазначено, що лікар інформує пацієнта про результати обстеження, наявність захворювання, діагноз, прогноз та інше; пацієнт погоджується з тим, що спеціальні види обстеження і/або види лікування будуть проводитись відповідними спеціалістами.
З приводу посилання позивача на порушення порядку проведення засідання клініко-експортної комісії Департаментом охорони здоров'я Харківської ОДА, а саме, не оформлення протоколу, колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи надано протокол засідання Клініко-експертної комісії, що передбачено п. 10 розділу IV Наказу №69, який підписаний секретарем Кулик А.О. та Головою КЕК Смецковим Д.О.
З огляду на обсяг приєднаних до справи документів та зміст і характер доводів заявника, колегія суддів також не знаходить підстав для судження про відсутність секретаря Клініко-експертної комісії Кулик А.О. на засіданні комісії.
Щодо доводів позивача про присутність на засіданні комісії невідомих осіб, колегія суддів зауважує, що участь у засіданні комісії запрошених фахівців не заборонена чинним законодавством, у тому числі і Наказом № 69.
З огляду на викладене, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази порушення Департаментом охорони здоров'я Харківської ОДА процедури проведення перевірки якості наданої медичної допомоги.
Зміст самої медичної допомоги може бути перевірений виключно у межах відповідної цивільної судової справи, як елемент виконання цивільно-правових зобов'язань за вчиненими договорами з медичного обслуговування, а тому всі доводи апелянта з даного приводу відносно суті Висновку №1 колегією суддів не приймаються до уваги.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Висновку № 1 від 05.04.2017 року КЕК Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
При цьому , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Висновку №2 від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України, виходячи з наступного.
Відповідно до норм Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого Наказом № 69, Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК МОЗ. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Разом із тим, з п.9 розділу IV згаданого Положення вбачається, що засідання Клініко-експертної комісії має відбуватись за обов'язкової участі Голови комісії або заступника Голови комісії.
У спірних правовідносинах дана вимога Положення дотримана не була, оскільки на засіданні комісії одночасно були відсутні як Голова комісії, так і заступник Голови Комісії.
Відповідно до п.10 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України секретар комісії замінити перелічених осіб не може.
Таким чином, був порушений порядок розгляду скарги заявника , тому колегія суддів вважає , що такий висновок КЕО від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків" , для належного захисту порушених прав позивача , підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов в цій частині слід задовольнити.
Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування висновку КЕО від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України, щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків" підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині.
Доводи апелянта про не направлення на його адресу оригіналу Висновку №2, копій матеріалів розгляду скарги, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки обов'язковість надсилання оригіналу висновку ініціатору перевірки Наказом №69 не передбачена.
Так, згідно з п. 25 розділу IV Наказу № 69 копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а також до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим або відповідних структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, структурних підрозділів чи комісій МОЗ та видаються заявникам на їх вимогу.
При цьому, згідно з п.20 розділу IV Наказу № 69 експертні висновки та інші матеріали, що стосуються розгляду відповідних пропозицій, проектів тощо, є службовою інформацією, пов'язаною з процесом прийняття рішення, а тому не надсилаються скаржнику.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем (МОЗ України) було порушено встановлені законодавством строки проведення КЕК, колегія суддів зауважує, що тривалий час проведення клініко-експертної оцінки об'єктивно зумовлений потребою в одержанні необхідних документів медичного характеру.
Так, згідно з п.3 розділу ІV Положення Про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого Наказом № 69 від 05.02.2016р., встановлено, що під час проведення КЕК МОЗ клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою ЗОЗ та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.
Матеріалами справи підтверджено, що Міністерством листами від 15.11.2017 року №17-06/М-17753, М-16572/17424-зв для проведення клініко-експертної оцінки від Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації був витребуваний перелік відповідних документів.
У зв'язку з ненаданням документів на запити Управлінням охорони здоров'я Харківської обласної державної від 13.12.2017 року № 02-99/4765 та №02-99/4766, Міністерство власними листами від 07.02.2018 року №17-06/М-17753, М-16572/1924-зв від ТОВ "Он Клінік Харків", ТОВ "Глорі ЛТД", ФОП ОСОБА_2 витребувано документи для проведення клініко-експертної оцінки.
Листом від 04.07.2018 року №17-06/М-7105/8307-зв Міністерство сповістило заявника про поточний стан виконання роботи з оцінки якості наданих медичних послуг. Повідомлено позивача, що у разі надходження від зазначених суб'єктів господарювання копії документів, необхідних для проведення КЕК МОЗ клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги, Міністерство забезпечить експертизу зазначених документів та розгляд звернення заявника на засіданні Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я.
В матеріалах справи наявний Лист від 04.07.2018 року №17-06/М-7105/8306-зв, яким Міністерство витребувало від ТОВ "Медичний центр Он клінік Харків" та ФОП ОСОБА_2 перелік відповідних документів.
Отже, КЕК МОЗ України не мала повноважень здійснювати клініко-експертну оцінку на підставі лише поданих заявником документів разом зі скаргами, про що стверджує позивач в обґрунтування свої позиції.
Окрім того, Міністерство листом від 07.12.2018 року №17-06/М-16359/14718-зв повідомило заявника про розгляд одержаного від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (лист від 07.11.2018 № 21.4/8-М321155.18-4/20-82) звернення стосовно проведення клініко - експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування заявнику в умовах ТОВ "Он Клінік Харків" і ФОП ОСОБА_2 та сповістило, що для надання об'єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у цьому випадку та у зв'язку із залученням до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК МОЗ за декількома напрямками, МОЗ України було вирішено подовжити термін проведення експертизи медичної документації.
Відносно твердження апелянта про відсутність у складі комісії спеціалістів відповідної спеціальності, колегія суддів зазначає, що нормами Положення встановлено, що до складу КЕК МОЗ входять працівники МОЗ, спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров'я, представники професійних спілок, їх об'єднань у сфері охорони здоров'я, організацій роботодавців, їх об'єднань у галузі охорони здоров'я (за їх згодою).
До прав та обов'язків КЕК МОЗ належать, зокрема, залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК МОЗ та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку.
До роботи в КЕК МОЗ можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою). Експерт КЕК МОЗ проводить експертизу наданої документації (далі - експертиза) згідно з наказами МОЗ та за дорученням голови КЕК МОЗ. Строк роботи експерта визначається у кожному випадку окремо головою КЕК МОЗ та не повинен перевищувати десяти робочих днів. Експерт КЕК МОЗ проводить експертизу поданої документації особисто або в складі групи експертів залежно від випадку. Після закінчення експертизи експерт у дводенний строк повинен направити до КЕК МОЗ Експертний висновок.
Таким чином, наведені позивачем доводи не свідчать про порушення суб'єктивних прав приватної особи у процедурі проведення оцінки якості медичної допомоги.
Поряд із цим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.8 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.
Зміст Висновку №2 не містить ані відповіді на жодне питання із скарги заявника, ані щонайменшого мотивування результатів клініко-експертної оцінки.
Окрім того, зміст Висновку №2 не враховує тієї обставини, що Клініко-експертна комісія Міністерства перевіряє якість наданої медичної допомоги виключно після складення відповідного висновку структурним підрозділом обласної державної адміністрації і незгоди громадянина із цим висновком, а вказане викликає обов'язковість підтвердження або спростування цього висновку органу охорони здоров'я нижчої ланки.
Проте, жодної оцінки Висновку №1 від 05.04.2017 року Міністерством надано не було, хоча це спотворює саму суть процедури оскарження.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що Міністерством в особі Клініко-експертної комісії була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів особи відносно Висновку №1 у процедурі оскарження залишилось невиконаним.
Таким чином, Міністерством не здійснено ретельну перевірку доводів позивача та не організовано реалізацію владної управлінської функції у спірних правовідносинах з урахуванням всіх встановлених обставин та з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Міністерство охорони здоров'я України, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірності дій по складенню висновку №2.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З огляду на встановлений судом апеляційної інстанції факт того, що висновок КЕО від 19.02.2019р.прийнятий з порушенням процедури та підлягає скасуванню , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним є саме зобов'язання Міністерство охорони здоров'я України в особі Клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості надання ТОВ "Он Клінік Харків" медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог п.2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №69 від 05.02.2016р.) та п.7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 28.09.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2012р. за №1996/22308).
При цьому, зміст самої медичної допомоги може бути перевірений виключно у межах відповідної цивільної судової справи, як елемент виконання цивільно-правових зобов'язань за вчиненими договорами з медичного обслуговування .
Також, не приймаються до уваги і доводи позивача про перебіг розгляду і вирішення поданих ним скарг, оскільки це не є предметом спору по даній адміністративній справі з огляду на самостійно сформульовані позовні вимоги, які стосуються правомірності Висновку №1 та Висновку №2.
Стосовно вимог про стягнення з МОЗ України моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не довів, в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди (саме 1000 грн. за кожен місяць не проведення КЕО КЕК МОЗ України, усього за 21 місяць - 21000 грн.), та якими доказами це підтверджується, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Загалом, оцінюючи наведені апелянтом доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі, були перевірені та проаналізовані їм було надано належну правову оцінку.
Заявлене позивачем у відповіді на відзиви на апеляційні скарги клопотання про вихід за межі позовних вимог щодо протиправної бездіяльності МОЗ України, задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Враховуючи вище встановлене, колегія суддів дійшла висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги , скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування висновку КЕО від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України, щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків" з прийняттям в цій частині нового рішення, яким позов задовольнити. В іншій частині рішення суду епршої інстанції підлягає залишенню без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року по справі № 520/4577/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування висновку КЕО від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України, щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків".
В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок КЕО від 19.02.2019 року КЕК Міністерства охорони здоров'я України, щодо надання ОСОБА_1 медичної допомоги та медичного обслуговування у ТОВ "Он Клінік Харків".
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 09.12.2019 року