ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
18 листопада 2019 року м. Київ№ 640/19200/19
Окружний адміністративний суд м.Києва в складі: головуючого судді Смолія І.В., розглянувши питання про закриття провадження у справі за позовом ТОВ "ТЕДІС Україна" (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4-а) до Антимонопольного комітету України (03035, м. Кихв, вул. Митрополита Василя Липківського, 45) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ "ТЕДІС Україна" (далі - позивач) до Антимонопольного комітету України (далі- відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником Антимонопольного комітету України на адресу суду подано клопотання від 28.10.2019 №300-20.3/13004 про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що в силу статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статей 19, 27 Кодексу адміністративного судочинства України, дана справа підвідомча не адміністративному, а господарському суду і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з
питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Поряд з цим, згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, як положення Господарського процесуального кодексу України, так і положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають розгляд окремих категорій справ за участю органів державної влади поза межами адміністративного судочинства. Саме такою категорією справ є спори, які пов'язані із захистом економічної конкуренції.
Пунктом 7 частини 1 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відносить до юрисдикції господарських судів не тільки справи про оскарження рішень та розпоряджень Комітету, а також і інші справи, які є пов'язаними із захистом економічної конкуренції. Словосполучення «пов'язаний із захистом економічної конкуренції» означає правовий спір, який виник за участю суб'єктів господарювання або органів влади, з одного боку, та органів Комітету, з іншого, до якого необхідно застосовувати положення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якого всі справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства (тобто, адміністративними судами). Такі справи включають не лише спори, безпосередньо пов'язані з оскарженням рішень Комітету, та справи за заявами органів Комітету з питань, віднесених законом до їх компетенції, але також і інші спори, у тому числі пов'язані з оскарженням інших дій або бездіяльності органів Комітету {постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №820/2953/18, від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, від 03.07.2019 у справі №922/3506/18).
Отже, до юрисдикції господарських судів віднесено не тільки справи, предметом яких є оскарження рішень Комітету, а також інші справи, які виникають з правовідносин, які врегульовано законодавством про захист економічної конкуренції.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем розглядалася справа № 126-26.13/18-17 (далі - Справа) щодо вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Філіп Морріс Сейлз енд Дитриб'юшн» разом з приватним акціонерним товариством «Філіп Морріс Україна», публічним акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Україна» разом з приватним акціонерним товариством «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна», публічним акціонерним товариством «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» разом з підприємством з іноземною інвестицією «Імперіал Тобако Юкрейн», товариством з обмеженою відповідальністю «Бритіш Америка Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» разом з приватним акціонерним товариством «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» порушення, передбаченого пунктом 5 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу інших суб'єктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет.
У ході розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» зверталось до відповідача з клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи, проте товариством з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» не було ознайомлено з усіма матеріалами, оскільки частину інформації (матеріалів) відповідачем отримано від суб'єктів господарювання та яка була ними визначена як інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи).
Відповідно до пункту 16 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила), особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (за винятком інформації з обмеженим доступом, а також інформації, визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) після одержання копії подання з попередніми висновками в справі (витягу з нього відповідно до пункту 26 цих Правил).
При цьому відповідно до статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» інформація з обмеженим доступом, одержана Комітетом, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків:
1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону;
2) недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
3) інших випадків, встановлених законом.
Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що за розголошення комерційної таємниці працівники Комітету, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до преамбули вказаного закону цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Таким чином, усі справи зі спорів щодо оскарження дій органів Комітету у зв'язку із розглядом справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі дії Комітету щодо ненадання для ознайомлення усіх матеріалів справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є правовідносинами, пов'язаними із захистом економічної конкуренції.
Отже, з огляду на зміст статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та зважаючи на положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 19, 27 Кодексу адміністративного судочинства України, дана справа не підсудна адміністративному суду, а підвідомча господарському суду і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини зазначає, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлена правова позиція, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Згідно із пункту 2 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Керуючись статтями 238, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
Клопотання Антимонопольного комітету України про закриття провадження задовольнити.
Закрити провадження у справі № 640/19200/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій