про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2019 року справа № 580/3828/19
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середньомісячного заробітку,
встановив:
02 грудня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області, в якій просить:
1) визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області №150 о/с від 25.05.2018 про звільнення позивача зі служби;
2) поновити позивача на службі цивільного захисту на посаді пожежного-рятувальника 62-ої державної пожежно-рятувальної частини 9-ого пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області, з дня звільнення 25.05.2018;
3) стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток з часу звільнення до поновлення на роботі.
Крім того, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач зазначає, що про оскаржуваний наказ він дізнався 21.10.2019 під час розгляду Черкаським апеляційним судом його скарги на рішення місцевого суду про відшкодування грошового утримання, а тому просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої, третьої та п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини другої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.
Таким чином, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Суддя зазначає, що позивачем оскаржується наказ начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області №150 о/с від 25.05.2018 про звільнення позивача зі служби.
Отже, період, з якого розпочинається порушення прав позивача, є травень 2018 року, тоді ж позивач і повинен був дізнатись про порушення свого права.
При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №344/9166/17.
З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною 1 статті 71 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/6667/16.
Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався 21.10.2019 з постанови Черкаського апеляційного суду у справі №693/53/19, суддею оцінюється критично, оскільки як зазначено вище законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Крім того, суддя зазначає, що про оскаржуваний наказ позивачу було відомо під час звернення до Жашківського районного суду Черкаської області 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про стягнення середнього заробітку в розмірі 58398,72 грн, про що зазначено у рішенні Жашківського районного суду Черкаської області від 15.04.2019 у справі №693/53/19.
Суддя зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суддя враховує, що даний спір стосується звільнення позивача з публічної служби. У спірних відносинах законодавцем визначено скорочені строки звернення до суду з позовом про оскарження наказу суб'єкта владних повноважень про звільнення зі служби, а саме - один місяць з моменту, коли особа дізналась або мала дізнатись про ухвалення роботодавцем рішення про звільнення.
Належних та допустимих доказів для визнання причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними позивачем не надано, а обставини, на які він посилається не є такими, що виключають можливість своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Таким чином суддя зазначає, що позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування наказу начальника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області №150 о/с від 25.05.2018 з пропуском місячного строку звернення до суду.
За наведених обставин, суд вважає, що викладені позивачем у заяві про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку від 02.12.2019 причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом є неповажними.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середньомісячного заробітку, залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Тимошенко