09 грудня 2019 року справа № 580/3404/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Черкаси" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,
30.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат Черкаси" (18005, м.Черкаси, вул. Портова, буд.5; код ЄДРПОУ 37551531) (далі - позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд.14; код ЄДРПОУ 39821750) (далі - відповідач 1), Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області (18007, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.223) (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 від 22.10.2019 №113988 про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн.
Позов мотивовано тим, що обов'язок ведення листків праці та відпочинку або тахокарт покладено виключно на водіїв, які здійснюють міжнародні перевезення. Оскільки позивач здійснював внутрішні перевезення, спірне рішення не відповідає вимогам закону. Позивач стверджував, що спірне рішення прийняте за відсутності, передбаченого ст.ст.33, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), протоколу про фіксацію порушення.
Ухвалою суду від 07.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідачі отримали 11.11.2019, а позивач - 12.11.2019.
25.11.2019 на адресу суду надійшов відзив на позов з проханням відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що відповідно до вимог діючого законодавства обов'язок забезпечити транспортний засіб, який здійснює перевезення вантажів, діючим та повіреним тахографом покладений на автомобільного перевізника передбачений не тільки під час здійснення міжнародних перевезень, а й внутрішніх. Під час здійснення рейдової перевірки державні інспектори Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області виявили порушення вказаного обов'язку позивачем, про що склали акт проведення перевірки від 10.09.2019 та направили його відповідачу 2 за місцезнаходженням позивача. Листом від 04.10.2019 позивача було запрошено на розгляд справи на 22.10.2019. Тому доводи позовної заяви вважає необґрунтованими.
Оскільки обґрунтованих клопотань про розгляд справи в судових засіданнях з повідомленням і викликом сторін сторони суду не надавали, зважаючи на відсутність необхідності для вирішення спору призначення експертизи та виклику для допиту свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у спрощеному (письмовому) провадженні.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що 10.09.2019 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області за наслідками рейдової перевірки транспортних засобів склали акт від 10.09.2019 №157931, копію якого додано до матеріалів судової справи, в якому зафіксували, що позивач за допомогою водія ОСОБА_1 здійснює перевезення вантажу автомобілем Mercedes (номерний знак НОМЕР_1 ) згідно з товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) від 09.09.2019 №60 без оформлення картки водія.
Дослідивши згадану ТТН, суд з'ясував, що перевізником товару зазначений позивач.
За вказане порушення постановою відповідача 2 від 22.10.2019 №113988 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00грн. Не погоджуючись з цим рішенням позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи правову спірному рішенню, суд врахував таке.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України від 05.04.2001 №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ).
Частина 6 ст.6 Закону №2344-ІІІ встановлює, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Згідно з п.2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспортні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті відповідно до п.3 Порядку №1567 є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів відповідно до ч.2 ст.18 Закону №2344-ІІІ має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
На підставі ч.3 наведеної статті положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.06.2010 №340 (далі - Положення №340).
Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385), що поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у памяті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування"; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно із пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Відповідно п.6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм), а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Проаналізувавши вказане суд дійшов висновку, що автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим та повіреним тахографом, а у разі його відсутності - індивідуальною контрольною книжкою водія.
Відповідно до п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Отже, згадана вище бездіяльність позивача становить порушення вимог законодавства і протилежні доводи позивача не є обгрунтованими.
Посилання позивача на порушення відповідачами вимог КУпАП в частині відсутності протоколу фіксації порушення не є обгрунтованими, оскільки спірне рішення не є актом притягнення особи до адміністративної відповідальності, прийняте за порушення ведення господарської діяльності на транспорті та встановлює адміністративно-господарський штраф за порушення, виявлене та зафіксоване в згаданому вище акті перевірки внаслідок реалізації відповідачами функцій контролю діяльності автоперевізників, що передбачений вказаними вище нормами. Натомість норми КУпАП регулюють порядок притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення та не поширюються на спірні в цій справі правовідносини.
Абзаци 2-3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовуються санкції: штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, спірне рішення прийняте в межах та у спосіб, передбачений законодавством, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Тому понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору поверненню відповідно до ст.139 КАС України не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат Черкаси" (код ЄДРПОУ 37551531) про визнання протиправним та скасування рішення Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 22.10.2019 №113988 про накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 09.12.2019.