Справа № 560/3998/19
09 грудня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Шепетівська виправна колонія №98" про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної установи "Шепетівська виправна колонія №98" про визнання протиправною та скасування постанови.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України, оскільки у реквізитах позовної заяви не зазначено ідентифікаційний номер позивача та представника позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; а також відомі позивачу: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відмові позивачу), номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 грн.
Згідно ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється на рахунок отримувача 34313206084006, отримувач: УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Предметом цього позову є одна вимога немайнового характеру, за яку позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Всупереч викладеному, позивач не додав документ про сплату судового збору.
Поряд з цим, позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання заяви до суду посилаючись на п.17 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Дослідивши заявлене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Тобто, зазначена норма передбачає звільнення засуджених від сплати судового збору виключно у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку та розглядаються за правилами кримінального процесуального законодавства.
Стаття 537 Кримінального процесуального кодексу України визначає питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, а саме: під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:
1) про відстрочку виконання вироку;
2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким;
4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
6) про звільнення від покарання за хворобою;
7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;
12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді;
13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;
13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);
13-3) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивач не надав суду відомостей про свій майновий стан та не підтвердив неспроможність сплати судового збору.
Оскільки, заявлене позивачем клопотання не обґрунтоване, суд вважає, що подане клопотання не містить достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача та не підтверджує неспроможність сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.129 Конституції України однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору немає.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом: подання позовної заяви з зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України відповідно до кількості учасників справи та доказів сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або докази на обґрунтування неспроможності сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що підтверджують відсутність на особовому рахунку коштів, достатніх для сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяГ.В. Лабань