Справа № 560/3134/19
іменем України
09 грудня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо нарахування в інформаційній системі органів ДФС в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" пені з податку на прибуток в сумі 102602,79 грн та пені з податку на додану вартість в сумі 35729,83 грн;
- скасувати податкову вимогу від 12.08.2019 №34863-56, сформовану Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки позивача шляхом виключення пені з податку на прибуток в сумі 102602,79 грн;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки позивача шляхом виключення пені з податку на додану вартість в сумі 35729,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відсутній податковий борг, як об'єкт застосування пені, внаслідок сплати узгодженої суми грошового зобов'язання нарахованого податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" №0008151412 від 03.07.2019 та №0008161412 від 03.07.2019, у повному обсязі та в строк, встановлений статтею 57 Податкового кодексу України.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду 06.11.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що донараховані суми основного платежу та штрафних санкцій з податку на додану вартість були сплачені згідно платіжного доручення №11328 від 12.07.2019 на суму 242093 грн, з податку на прибуток були погашені переплатою наявною по інтегрованій картці платника.
Проте, станом на 11.08.2019 за даними інтегрованих карток по товариству з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" рахувався податковий борг по податку на прибуток в сумі 100629,79 грн. Тому, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, пункту 1 розділу 2 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, у зв'язку з наявністю в інтегрованих картках платника податкового боргу, Головним управління ДФС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу №34863-56 від 12.08.2019. Звернув увагу на те, що розрахунок пені здійснюється в автоматичному режимі засобами ІС "Податковий блок", яка введена в експлуатацію наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197.
До суду 06.11.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтвердив, що донараховані суми основного платежу та штрафних санкцій з податку на додану вартість були сплачені згідно з платіжним дорученням №11328 від 12.07.2019 на суму 242093,00 грн, з податку на прибуток були погашені переплатою наявною по ІКП.
Додатково вказав, що відповідач протиправно посилається та фактично застосовує пункту 7 розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, яким визначено, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Зазначене положення суперечить нормам статті 129 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час розгляду адміністративного позову. Висновок, викладений контролюючим органом у відзиві відносно настання граничного строку сплати податкового зобов'язання, що повинен застосовуватись для початку нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України ґрунтується на нормах підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2017. Тобто на дату виникнення обставин, що викладені в позовній заяві є нечинними норми законодавства, які застосовує відповідач, щодо нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
Вказав, що неправомірні дії контролюючого органу щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" пені на суму своєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання зумовили протиправні похідні дії, а саме формування податкової вимоги від 12.08.2019 №34863-56 за відсутності у позивача податкового боргу.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" зареєстроване як юридична особа з ідентифікаційним кодом 36397241 та є платником податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість.
Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі висновків акту перевірки №0435/22-01-14-12/36397241 від 06.06.2019 винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р":
- №0008151412 від 03.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 560831,00 грн, у тому числі 373887,00 грн за основним платежем, 186944,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0008161412 від 03.07.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 242093,00 грн, у тому числі 161395,00 грн за основним платежем, 80698,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" 05.07.2019, що не зеперечують сторони.
Відповідно до платіжного доручення №11328 від 12.07.2019 позивачем сплачено 242093,00 грн грошових зобов'язань по акту перевірки №0435/22-01-14-12/36397241 від 06.06.2019.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" звернулося до Головного управління ДФС у Хмельницькій області з листом від 20.08.2019 №20/2-08 щодо надання пояснень про причини нарахування пені.
Про результати розгляду звернення Головне управління ДФС у Хмельницькій області повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" листом від 28.08.2019 №33717/10/22-01-14-09-10.
Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 12.08.2019 №34863-56, відповідно до якої станом на 11.08.2019 сума податкового боргу позивача становить 100629,79 грн (пеня).
Відповідно до даних інтегрованої картки платника у позивача в період з 12.07.2019 по 15.07.2019 обліковувалися надміру сплачені суми з податку на додану вартість в розмірі 319967,20 грн, а в період з 01.07.2019 по 15.07.2019 обліковувалися надміру сплачені суми з податку на прибуток в розмірі 562804,00 грн.
Згідно з розрахунками пені, відповідачем нараховано пеню:
- в розмірі 102602,79 грн за 491 календарний день заниження податкового зобов'язання, а саме з 11.03.2018 - дата початку нарахування пені, яка ідентична граничному дню сплати за звітний (податковий) період, за який виявлено суму заниження податкового зобов'язання 373887,00 грн, по 14.07.2019.
- в розмірі 7450,32 грн за 472 календарних днів заниження податкового зобов'язання, а саме з 30.03.2018 - дата початку нарахування пені, яка ідентична граничному дню сплати за звітний (податковий) період, за який виявлено суму заниження податкового зобов'язання 28242,00 грн, по 14.07.2019.
- в розмірі 28279,51 грн за 380 календарних днів заниження податкового зобов'язання, а саме з 30.06.2018 - дата початку нарахування пені, яка ідентична граничному дню сплати за звітний (податковий) період, за який виявлено суму заниження податкового зобов'язання 133153,00 грн, по 14.07.2019.
При цьому в зазначених розрахунках зазначено, що 15.07.2019 є граничним строком сплати за податковими повідомленнями-рішеннями №0008151412 від 03.07.2019 та №0008161412 від 03.07.2019.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача по нарахуванню пені, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
У підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Статтею 129 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2017) визначений порядок нарахування пені з визначенням періоду початку та закінчення її нарахування.
Згідно з положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
За змістом підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Тлумачення змісту вказаних норм Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Зі змісту наведених норм права слідує, що в цьому випадку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється у випадку пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №820/3878/17 (адміністративне провадження №К/9901/36839/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з підпункту 59.1 пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.1 статті 35 Податкового кодексу України).
Тобто, сплата податку є фактичним внесенням сум податку, які належить сплатити до відповідного бюджету.
Як встановлено судом, 12.07.2019 позивачем сплачено 242093,00 грн грошових зобов'язань по акту перевірки №0435/22-01-14-12/36397241 від 06.06.2019, що відповідає сумі грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0008161412 від 03.07.2019.
Крім цього, у позивача в період з 01.07.2019 по 15.07.2019 містилася переплата з податку на прибуток в розмірі 562804,00 грн, що дозволяла сплатити грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 560831,00 грн, визначене податковим повідомленням-рішенням №0008151412 від 03.07.2019.
Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" було сплачено до бюджету суму грошових зобов'язань за винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" №0008151412 від 03.07.2019 та №0008161412 від 03.07.2019, у строк визначений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. Наведене свідчить про те, що позивач сплатив податкові зобов'язання, визначені йому контролюючим органом у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, у добровільному порядку та у строки, визначені податковим законодавством.
Суд зважає на те, що системний аналіз положень підпунктів 14.1.153, 14.1.175 та 14.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України свідчить про те, що об'єктом нарахування пені є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений строк. Тому, обов'язковими умовами нарахування пені є їх сукупність, а саме наявність у платника податку обов'язку по сплаті узгодженого грошового зобов'язання та порушення строків його сплати. Самого факту наявності узгодженого грошового зобов'язання, яке сплачене у встановлені Податковим кодексом України строки, недостатньо для нарахування пені, оскільки зі змісту відзиву Головного управління ДФС у Хмельницькій області слідує, що пеня застосована ним як фінансова санкція, а не як засіб забезпечення податкового зобов'язання.
Сплата узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений Податковим кодексом України строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції контролюючого органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №822/2821/17 (адміністративне провадження №К/9901/20959/18).
Суд вважає, що нарахування оскаржених сум пені здійснено податковим органом за умови відсутності податкового правопорушення.
Щодо нарахування відповідачем пені за весь період заниження податкового зобов'язання суд зазначає наступне.
З набранням чинності Закону України від 21.12.2016 №1797-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі Закон 1797-VII) втратила чинність норма, згідно якої пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, у редакції, що діяла до 31.12.2016).
Водночас, згідно з Законом№1797-VII пункт 129.1 ст.129 Податкового кодексу України має наступну редакцію: "Нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання".
Отже, порівнюючи діючу редакцію з її попередньою, можна зробити висновок, що починаючи з 01.01.2017 статтею 129 Податкового кодексу України не встановлено нарахування платнику податку пені за весь період заниження суми податкового зобов'язання у разі виявлення контролюючим органом такого заниження.
Тобто, згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування платнику податку пені в разі визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання за результати податкової перевірки починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Таким чином, відповідач безпідставно фактично застосував підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у редакції, яка втратила чинність 01.01.2017, тобто не діяла ані на момент прийняття податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0008151412 від 03.07.2019 та №0008161412 від 03.07.2019, ані спірної вимоги, оскільки податковим законодавством, за наявних обставин, нарахування пені не передбачено.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (далі - Порядок №422).
Пунктом 3 розділу І Порядку №422 визначено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (пункт 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №422).
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІІ Порядку №422 інтегрована картка відкривається:
за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (пункт 2 розділу І Порядку №422).
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №422 облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І Порядку №422, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідач вчинив дії, що безпосередньо впливають на майнові права позивача - протиправно нарахував платнику податків пеню з податку на прибуток в сумі 102602,79 грн та з податку на додану вартість в сумі 35729,83 грн. Ці дії відображено шляхом внесення відповідного запису в інтегрованих картках позивача як платника податку на прибуток в сумі 102602,79 грн та як платника податку на додану вартість в сумі 35729,83 грн. Також, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області сформовано податкову вимогу від 12.08.2019 №34863-56.
Враховуючи встановлення протиправності дій відповідача, а також спосіб їх фіксації, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, частиною 2 вказаної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не спростовано, а позивачем підтверджено правомірність заявлених позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" пені з податку на прибуток в сумі 102602,79 грн та пені з податку на додану вартість в сумі 35729,83 грн.
Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.08.2019 №34863-56.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" шляхом виключення пені з податку на прибуток в сумі 102602 (сто дві тисячі шістсот дві) грн 79 коп.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" шляхом виключення пені з податку на додану вартість в сумі 35729 (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн 83 коп.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" судовий збір у сумі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 09 грудня 2019 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" (пров. Гольдфадена 10, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31102 , код ЄДРПОУ - 36397241)
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя Д.А. Божук