про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2620/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить:
1) звільнити від сплати судового збору на підставі підпунктів 1), 16) пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
2) прийняти та розглянути клопотання про витребування доказів ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
3) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо незабезпечення продовольчим забезпеченням та нездійснення розрахунку за продовольче забезпечення капітана ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби.
4) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо незабезпечення продовольчим забезпеченням під час дії воєнного стану начальника служби метрології і стандартизації штабу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 .
5) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 пропорційно (в розмірі 50 відсотків від загального боргу) нарахувати та виплатити позивачу компенсацію заборгованості за належне продовольче забезпечення по загальновійськовій нормі №1 з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів та видати продовольчий пайок по загальновійськовій нормі №1 (в розмірі 50 відсотків від загального боргу) в межах строку позовної давності.
6) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення капітану ОСОБА_1 за проміжки часу, коли виникали такі підстави для її нарахування та виплати, в період з 30.01.2006 по 08.11.2019.
7) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити належну капітану ОСОБА_1 заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення за проміжки час, коли виникали такі підстави для її нарахування та виплати, в період з 30.01.2006 по 08.11.2019 наростаючим підсумком до дня виплати.
8) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні, з розрахунку належної її виплати за повні 30 років календарної вислуги.
9) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити доплату до вже виплаченої одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні, з розрахунку належної її виплати за повні 30 років календарної вислуги.
10) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати заборгованості грошової компенсації вартості не отриманого речового майна, згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
11) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити заборгованість грошової компенсації вартості не отриманого речового майна, згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
12) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати заборгованості з виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2019 рік.
13) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2019 рік.
14) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення повного розрахунку під час виключення позивача зі списків особового складу частини.
15) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні з військової служби, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток з дня звільнення з військової служби по день повного розрахунку.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Статтею 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу позивача на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про державний бюджет на 2019 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання фізичною особою позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Щодо вимоги позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі підпунктів 1), 16) пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 5 даного Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору щодо заявлених позовних вимог у п. 12 - 15.
Посилання позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору за заявлені вимоги щодо продовольчого забезпечення, виплати індексації грошового забезпечення, компенсації вартості не отриманого речового майна, що вони стосуються часу виконання його службових обов'язків як військовослужбовця та пов'язані з виконанням військового обов'язку, суд не приймає виходячи з наступного.
Положеннями частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, грошова компенсація вартості за не отримане речове майно, індексації грошового забезпечення, компенсації вартості не отриманого речового майна не входить до складу грошового забезпечення, а тому за дані вимоги необхідно сплатити судовий збір.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказу сплати судового збору за подання адміністративного позову щодо позовних вимог зазначених у пунктах 3-11 прохальної частини позову.
Також, посилання позивача, як на підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до п.16 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", суд не приймає, оскільки даний пункт передбачає звільнення від сплати позивачів - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заявлено вимогу про надання статусу учасника бойових дій та не надано доказів (посвідчення) на підтвердження такого статусу ОСОБА_1 .
З урахуванням того, що позивачем в прохальній частині позову в пунктах 3, 5, 7, 9, 11, не зазначено ціни позову, не можливо визначити суму судового збору яку мав би сплатити позивач за подання даного адміністративного позову до суду.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо ціни позову та з урахуванням уточнень сплатити судовий збір за майнові і немайнові вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, приведеної у відповідності до вимог ст.ст. 160 -161 КАС України, у тому числі:
- уточненої позовної заяви із зазначенням в прохальній частині позову щодо вимог майнового характеру;
- оригінал квитанції про сплату судового збору;
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2620/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Войтович І.І.