Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 грудня 2019 р. № 520/11632/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було допущено протиправні дії при розгляді його скарг від 14 08.2019 року та 22.08.2019 року та запиту про доступ до публічної інформації від 05.09.2019 року в частині неповідомлення ПІБ охоронців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на КПП Жовтневого районного суду м. Харкова 01 березня 2019 року з 09:00 по 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 .
По справі відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов в якому, просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що відповіді на скарги позивача від 14 08.2019 року та 22.08.2019 року надано відповіді з додержанням приписів ЗУ "Про звернення громадян", водночас надання позивачу певної інформації, вказаної у запиті про доступ до публічної інформації від 05.09.2019 року є неможливим, оскільки така є інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Так, спірним правовідносинам передували наступні обставини, відносно яких сторонами повідомлено наступне.
Як вказував позивач у позові, військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 , який здійснював охорону приміщення Жовтневого районного суду м. Харків, до якого прибув позивач з метою участі у судовому засіданні 13.08.2019 року та до якого прибув позивач 16.08.2019 року з метою проставляння печатки суду на судовій повістці та копії ухвали суду, було вчинено по відношенню до позивача дискримінаційні дії та втручання в його особисте життя, що виразилось у спонуканні позивача до пред'явлення та здачі заборонених речей, проходження декілька разів через металошукач, пред'явлення особистих речей, які були у кишенях позивача.
При цьому, як вказував позивач, така зухвала поведінка з боку військовослужбовця ОСОБА_3 до вказаних подій у відношенні до позивача раніше не проявлялась.
У свою чергу, відповідач у відзиві вказував, що твердження позивача з цього приводу є надуманими, вказаним військовослужбовцем виконувались свої посадові обов'язки з метою забезпечення належного режиму доступу до Жовтневого районного суду м. Харкова, попередження можливості витоку інформації з обмеженим доступом, проходження контролю на безпеку тощо.
Позивач, внаслідок вказаних подій звернувся зі скаргою від 14.08.2019 року до голови Жовтневого районного суду м. Харкова з приводу неправомірних дій військовослужбовця ОСОБА_3 , які відбулись 13.08.2019 року з проханням її направлення до відповідної військової частини та вжиття заходів зі збереження відеозапису з камер відеоспостереження від 12.08.2019 року та від 13.08.2019 року.
Жовтневим районним судом, в порядку ч.3 ст.7 ЗУ "Про звернення громадян" скеровано вказану скаргу до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та надано роз'яснення з приводу відеозапису з камер відеоспостереження, що встановлено з листа від 19.08.2019 року.
На вказане звернення відповідачем надано позивачу відповідь від 30.08.2019 року та повідомлено про проведення додаткових інструктажів з особовим складом військовослужбовців, які несуть військову службу по охороні судів з приводу недопущення порушень військової дисципліни у відношенні до відвідувачів суду та попереджено про персональну відповідальність у разі вчинення таких дій.
Крім того, позивач внаслідок вказаних подій звернувся зі скаргою від 22.08.2019 року до голови Жовтневого районного суду м. Харкова з приводу неправомірних дій військовослужбовця ОСОБА_3 , які відбулись 16.08.2019 року з проханням її направлення до відповідної військової частини та вжиття заходів зі збереження відеозапису з камер відеоспостереження від 16.08.2019 року.
Жовтневим районним судом, в порядку ч.3 ст.7 ЗУ "Про звернення громадян" скеровано вказану скаргу до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та надано роз'яснення з приводу відеозапису з камер відеоспостереження, що встановлено з листа від 27.08.2019 року.
На вказане звернення відповідачем надано позивачу відповідь від 04.09.2019 року та повідомлено про проведення додаткових інструктажів з особовим складом військовослужбовців, які несуть військову службу по охороні судів з приводу недопущення порушень військової дисципліни у відношенні до відвідувачів суду та попереджено про персональну відповідальність у разі вчинення таких дій.
Як вказував позивач, в листах відповідача від 30.08.2019 року та від 04.09.2019 року відсутня будь - яка конкретика по відношенню до військовослужбовця ОСОБА_3 .
Зі змісту позову вбачається, що позивач вважав вказані листи фактично відписками та такими, якими не були вирішено по суті скарги ОСОБА_1 від 14.08.2019 року та від 22.08.2019 року на неправомірні дій згаданого військовослужбовця відповідача.
Крім того, як вказував позивач, він прибув до Жовтневого районного суду м. Харкова 01.03.2019 року для участі у судовому засіданні під головуванням судді Чижиченка Д.В. та, водночас, зайшов до приймальні іншого судді - Макарова В.А. з метою уточнення дат та часу судових засідань по справах, які перебувають в провадженні судді Макарова В.А. за участі ОСОБА_1 , де побачив за робочим місцем помічника судді Макарова В.А. особу, яка не є працівником суду, а є сином судді Труханович В.В.
Позивач вказував, що, ознайомившись з журналом запису відвідувачів Жовтневого районного суду м. Харків виявив у ньому фальсифікацію, яка полягала у тому, що дані про певного відвідувача суду були замінені даними сина судді ОСОБА_4 .
Внаслідок зазначеного, позивач звернувся до Жовтневого районного суду з запитом про доступ до публічної інформації від 05.09.2019 року з проханням надання інформації про ПІБ охоронців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України які несли службу на КПП Жовтневого районного суду м. Харкова 01 березня 2019 року з 09:00 по 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 .
Жовтневим районним судом 09.09.2019 року, відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" вказаний запит направлено за належністю до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
На вказаний запит відповідачем надано відповідь від 16.09.2019 року про неможливість надання вказаної інформації, оскільки така є інформацією з обмеженим доступом.
Позивач вважав вказану відповідь від 16.09.2019 року на його запит незаконною та вчиненою з метою приховування винних у вказаній фальсифікації осіб, оскільки затребувана інформація, як він вказував, не є конфіденційною.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Так, стосовно оскарження дій відповідача по формальному розгляду скарг позивача від 14 08.2019 року та 22.08.2019 року.
Позов в цій частині врегульований серед інших, Законом України "Про звернення громадян".
Згідно ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ( ст.3 зазначеного Закону).
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких, серед іншого: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян) ( ст.4 зазначеного Закону).
Згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду ( ч.1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян").
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів ( ч.1 ст.20 Закону України "Про звернення громадян").
За приписами ст.19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
На виконання підпункту 1 пункту 44 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за поданням Державної судової адміністрації Вища рада юстиції рішенням від 26 грудня 2016 року № 3470/0/15-16 «Про затвердження Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них» та Міністерство внутрішніх справ України наказом від 26 грудня 2016 року № 1352 «Про затвердження Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них» затвердили Тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них.
Відповідно до пункту 2 наказу МВС України від 26 грудня 2016 року № 1352 «Про затвердження Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них» (надалі Порядок) надано розпорядження начальникам Головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві, командувачеві Національної гвардії України вжити заходів щодо забезпечення належного виконання Тимчасового порядку охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз.
Відповідно до пункту 39, підпункту 4 пункту 45 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 2 червня 2016 р. № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” постановою Кабінету Міністрів України № 902 від 01.12.2017 затверджено перелік судів, інших органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної гвардії, згідно з додатком 2, до якого віднесено Жовтневий районний суд м. Харкова.
Тимчасовий Порядок забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них визначає механізм забезпечення охорони приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, підтримання громадського порядку в них.
Згідно п.2 Тимчасового порядку зазначено, що під час здійснення охорони та пропускного режиму в судах , інших органах та установах системи правосуддя військовослужбовці Національної гвардії України керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері, а також Тимчасовим Порядком.
Відповідно до пункту 3 розділу 2 «Порядок пропуску осіб до приміщень судів, інших органів та установ системи правосуддя» встановлено, що з метою ідентифікації осіб, які прибули до суду, інших органів та установ системи правосуддя, їх пропуск здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу (паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, службового посвідчення, національного посвідчення водія України, пенсійного посвідчення, іншого офіційного документа, що містить фотокартку особи та печатку установи, яка видала документ).
Якщо в особи немає документа, який посвідчує особу, військовослужбовець Національної гвардії України інформує про це керівника або заступника керівника секретаріату (апарату) органу та установи системи правосуддя, який повинен встановити особу та мету візиту відвідувача, а також вирішити питання щодо можливості пропуску такої особи до приміщення.
Крім того, забороняється пропуск до приміщень судів, інших органів та установ системи правосуддя осіб:
1) з ознаками алкогольного чи наркотичного сп'яніння;
2) з тваринами;
3) з вогнепальною, газовою зброєю та пристроями для відстрілу патронів із гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, балончиками, спорядженими речовиною сльозогінної (сльозоточивої чи дратівної) дії, крім осіб, визначених у пункті 12 розділу ІІ цього Тимчасового порядку;
4) з легкозаймистими, вибухонебезпечними, радіоактивними та отруйними речовинами;
5) з колюче-ріжучими предметами;
6) з валізами, господарськими сумками, пакетами великих розмірів (600х400х200 мм).
На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2017 року №902 «Про забезпечення охорони судів, інших органів та установ судової системи, а також установ судових експертиз», наказів МВС України від 20.07.2016 № 692 «Про затвердження Положення про організацію та несення служби з охорони органів державної влади військовими частинами і підрозділами Національної гвардії», з метою належної організації здійснення охоронних заходів на об'єктах судів, інших органів та установ системи правосуддя особовим складом військових частин Національної гвардії України, розпорядження командувача Національної гвардії України від 06.12.2017 № 27/23-8178 , військовою частиною НОМЕР_1 прийнято під охорону судові установи м. Харкова, перелік який був зазначений у додатку № 2 Постанови КМУ № 902 від 01.2017 року в тому числі Жовтневий районний суд м. Харкова.
Крім того з метою забезпечення належного режиму доступу до Жовтневого районного суду м. Харкова і усунення можливих каналів витоку інформації з обмеженим доступом, а також виходячи з необхідності посилення контролю за додержанням працівниками трудової дисципліни, головою Жовтневого районного суду м. Харкова 24.05.2016 видано наказ за № 06-07/85., яким затверджено Тимчасовий порядок режиму доступ до Жовтневого районного суду м. Харкова.
В даному документі зазначено, що контроль на безпеку за необхідності здійснюється відповідальними особами. Контроль на безпеку проходять відвідувачі, які допускаються до об'єктів контролю, у зв'язку з чим вони зобов'язані надати для огляду всі речі, що ним проносяться. Огляд проводиться у межах, достатніх для виявлення заборонених для пронесення речей.
Особи , які мають при собі заборонені для пронесення речі, або ухиляються від контролю на безпеку і відмовляються надати для огляду речі, що ними проносяться, на режимну територію не допускаються до об'єктів контролю, незалежно від наявності у них документів.
З приводу скарг позивача щодо неправомірних, на його думку, дій військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
В позові вказано, що військовослужбовець Шейн своїми діями втрутився в особисте життя позивача.
Згідно ст.32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Вказаній нормі Конституційним Судом України надано офіційне тлумачення у рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 (справа № 1-9/2012) в контексті того, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною.
Відтак, події, описані позивачем не мають кваліфікуючих ознак щодо порушень відносно нього ст.32 Конституції України, натомість дії військовослужбовця поста охорони Жовтневого районного суду м. Харкова є виконанням своїх обов'язків, що визначені вищезазначеними керівними документами.
Звернення громадянина ОСОБА_1 від 14 та 22 серпня 2019 року були розглянуті у військовій частині НОМЕР_1 з додержанням вимог Закону України «Про звернення громадян». Термін розгляду звернень порушений не був. На його звернення була надана повна, всебічна і обґрунтована відповідь, з роз'ясненням вимог відомчих документів.
Відтак, позов у відповідній частині є необґрунтованим .
Щодо оскарження дій відповідача відносно розгляду запиту позивача про доступ до публічної інформації від 05.09.2019 року в частині неповідомлення ПІБ охоронців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на КПП Жовтневого районного суду м. Харкова 01 березня 2019 року з 09:00 по 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 , суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з викладеного вище, публічна інформація розглядається у двох аспектах: відомості - отримані або створені у процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; відомості, які знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: серед інших, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Приписами ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація;2) таємна інформація;3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
За змістом приписів ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Серед видів інформації за змістом, статтею 10 Закону України "Про інформацію" визначено інформацію про фізичну особу; інші види інформації.
Згідност.11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Статтею 21 Закону України "Про інформацію" визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Так, у запиті громадянина ОСОБА_1 зазначалося надати персональні дані військовослужбовців, які виконували службові обов'язки 01.03.2019 року на посту охорони Жовтневого районного суду м. Харкова (м. Харків вул. Полтавський шлях, 45).
Дана інформація є службовою, оскільки вона знаходиться безпосередньо у службовій документації посту охорони (постова відомість, накази командира частини на добові наряди, тощо).
Водночас, розголошення персональних даних військовослужбовців поста охорони Жовтневого районного суду м. Харкова, які виконували свої службові обов'язки 01.03.2019 року, без їх згоди може завдати шкоди їхнім свободам та інтересам, а також в умовах особливого періоду, інтересам національної безпеки в особі військової частини НОМЕР_1 .
Крім того особовий склад військової частини, що має доступ до персональних даних, у тому числі здійснює їх обробку, зобов'язаний не допускати розголошення в будь-який спосіб персональних даних, які йому було довірено або які стали йому відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Заходи щодо захисту персональних даних організуються та проводяться згідно з чинним законодавством.
Зазначене також узгоджується з висновками, які викладені Конституційним Судом України у рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 (справа № 1-9/2012) щодо того, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Підсумовуючи наведене, суд вказує, що відповідач, надаючи відповідь на запит позивача про доступ до публічної інформації, діяв в рамках законодавства.
Посилання позивача, що ПІБ охоронців Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на КПП Жовтневого районного суду м. Харкова 01 березня 2019 року з 09:00 по 10:00 за адресою: АДРЕСА_1 не відноситься до конфіденційної інформації, суд відхиляє, оскільки стаття 11 Закону України "Про інформацію" не містить чіткого та остаточного переліку показників конфіденційної інформації про фізичну особу, а у правовідносинах, з приводу яких подано позов, затребувана інформація, водночас є і службовою інформацією.
Тобто, інформація, яку просив надати позивач, є інформацією з обмеженим доступом.
Відтак, позов у вказаній частині також є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи судом не встановлено порушення прав позивача діями відповідача з надання відповідей на скарги позивача та запит про доступ до публічної інформації.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складно 09 грудня 2019 року.
Суддя Заічко О.В.