Харківський окружний адміністративний суд
61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, будинок 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 грудня 2019 р. № 520/12085/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність припинення виплат пенсії з червня 2018 року.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов в якому зазначив, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, Управління діяло в межах законодавства.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач є ВПО та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії.
З червня 2018 року виплату позивачу пенсії було припинено та з відзиву на позов вбачається, що зазначене відбулось через неперебування позивача за адресою реєстрації, вказаної у довідці ВПО.
Крім того, з листа пенсійного органу від 08.01.2019 року встановлено, що останній вказував про скасування довідки ВПО позивача.
Не погодившись з припиненням пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Верховного Суду у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо
переміщеній особі від 03.05.2018 року у справі № 805/402/18 ( залишене без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року) було, зокрема, скасоване розпорядження про припинення виплат пенсії та зобов'язано відновити її виплату з дати припинення.
Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені Верховним Судом у пункті 113 рішення, а отже, судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №Пз/9901/20/18 (№805/402/18).
Положеннями ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі Закон №1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
В той же час, положеннями ч.3 ст.4 Закону №1058-IV передбачено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 " Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Згідно із п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою КМУ № 509, Довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту.
Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/12123/16 від 29 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, було визнано нечинним Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року.
Згідно ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
При цьому, суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем виплату пенсії позивачу було припинено з червня 2018 року та з відзиву на позов вбачається, що зазначене відбулось через неперебування позивача за адресою реєстрації, вказаної у довідці ВПО.
Однак, суд зазначає, що положеннями Закону № 1058-IV не передбачено таких підстав припинення або призупинення виплати пенсії та відповідачем не приймалось відповідного рішення про припинення (призупинення) виплат пенсії , доказів протилежного суду не надано.
Крім того, посилання відповідача на скасування довідки внутрішньо переміщеної особи позивача з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", суд відхиляє, оскільки доказів зазначеного суду не надано, а також з огляду на те, що Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування є нечинним, за факту існування Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/12123/16 від 29 червня 2017 року, яка набрала законної сили.
Судом встановлено, що припинення виплати позивачу пенсії відбулося на підставі положень пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365.
Разом з тим, зазначене суперечить приписам Закону № 1058-IV в контексті припинення виплати пенсії за підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що припинення виплати пенсії позивачу з червня 2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV.
Відтак, позов підлягає задоволенню в зобов'язальній частині шляхом зобов'язання відповідача поновити виплату позивачу пенсії з червня 2018 року.
Решта позову не є належним способам захисту прав позивача.
Щодо строків звернення до суду.
За загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
У справі, що розглядається, право позивача на отримання пенсії не заперечується, однак виплата її була припинена.
Оскільки фактично позов спрямований на поновлення виплати пенсії, нарахування якої продовжувалося після припинення її виплати, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Аналогічну позицію щодо застосування строків звернення до суду у справах цієї категорії викладено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 573/1759/17 та у вищевказаний зразковій справі.
Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач ухвалою суду від 13.11.2019 року від сплати судового збору звільнений, а доказів понесення ним інших витрат суду не надано.
Щодо клопотання позивача про допуск судового рішення до негайного виконання щодо виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.
Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії з червня 2018 року.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 09 грудня 2019 року.
Суддя Заічко О.В.