Провадження №2-а/760/861/19
Справа №760/11157/19
07 листопада 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.,
при секретарі Омелько Г.Т.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 3-ї роти 2-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Куца Артема Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом до відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 13 квітня 2019 року інспектором поліції 3-ї роти 2-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Куцом А.Ю. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, інспектор доказів порушення ним правил дорожнього руху не надав, його пояснення не були прийняті до уваги. А також інспектором не було дотримано положень ст.ст. 251, 276, 279 КУпАП.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія НК № 561750 від 13 квітня 2019 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Інспектор поліції 3-ї роти 2-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенант поліції Куцом А.Ю. позовну заяву з додатками отримав, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень за здійснення зупинки на місці, яке позначено знаком 5.38, чим порушено п. 8.4 Правил дорожнього руху (а.с. 2).
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Зазначає, що Правил дорожнього руху він не порушував, а постанова винесена з порушенням норм законодавства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.
Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів правомірності рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Вбачається, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення позивачем правил дорожнього руху 13 квітня 2019 року.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам КУпАП, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо винесення адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 7, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, 245-247, 251, 258,283, 287, 289 КУпАП, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (в ред. від 03 жовтня 2017 року), суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 3-ї роти 2-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Куца Артема Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серія НК № 561750 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13 квітня 2019 року, винесену інспектором поліції 3-ї роти 2-го батальйону 1-го полку Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Куцом Артемом Юрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: