ун. № 759/5016/19
пр. № 1-кп/759/717/19
09 грудня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019100080000669 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Апеляційного суду м. Києва від 21.11.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, покарання за яким не відбуто,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , освіта середня, працевлаштований 29.10.2019 до ПП «Гамапласт» на посаду монтажника, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2019 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисники: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 інші учасники - представник потерпілого ОСОБА_11 ,
ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливого злочину, та ОСОБА_6 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, належних висновків не зробили, на шлях виправлення не стали та знову вчинили умисний злочин. Так, 27.01.2019, знаходячись у невстановленому місці та час, при невстановлених обставинах вступили між собою у попередню злочинну змову з метою вчинення спільного злочину, пов'язаного з таємним викраденням каналізаційних люків, які належать РТМ «Святошино» СП «Київські теплові мережі» комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», з метою покрашення свого матеріального становища.
З цією метою, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 27.01.2019 приблизно о 03 годині 50 хвилин прибули на вул. Симиренка в місті Києві, де між будинками № 18-А та № 20-А відшукали каналізаційні люки, які належать РТМ «Святошино» СП «Київські теплові мережі» комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», які і вирішили повторно таємно викрасти, з метою подальшого їх обернення на свою користь та особистого незаконного збагачення. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 з метою подальшого викрадення демонтували дві кришки каналізаційних люків разом з горловинами від них, які належать РТМ «Святошино» СП «Київські теплові мережі» комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», вартістю 2577 гривень 50 копійок за одиницю, загальною вартістю 5155 гривень 00 копійок, які завантажили до легкового автомобіля сірого кольору марки «BMW» р.н. НОМЕР_1 та з місця вчинення злочину втекли разом з викраденим майном, однак в подальшому були викриті та затримані разом із наявним при них викрадений майном.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин не визнав у повному обсязі, пояснивши, що в кінці січня 2019 року він був в гостях у знайомого, який попросив здати в пункт прийому металобрухту металеві люки, бо в нього не приймають, на що він-обвинувачений погодився. Люки поклав до свого автомобіля і, коли прогрівав його, щоб їхати в пункт прийому металобрухту, до нього підійшов ОСОБА_6 , який попросив підвезти його, він на це погодився, однак уточнив, що потрібно ще заїхати в пункт прийому металобрухту. Як тільки вони приїхали в пункт прийому металобрухту, їх одразу затримали, обшукали автомобіль. Співробітники поліції тримали їх на вулиці на холоді кілька годин, після цього заставили написати зізнавальні показання, при затриманні до них застосовували фізичну силу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин не визнав у повному обсязі, пояснивши, що в кінці січня 2019 року він вийшов на вулицю, щоб йти на роботу. Побачивши в автомобілі ОСОБА_5 , попросив його підвезти на роботу. ОСОБА_5 погодився, однак сказав, що спочатку йому потрібно заїхати до пункту прийому металобрухту. Він розумів, що ОСОБА_5 мав здати якийсь металолом, однак який саме не знав. Що знаходиться в багажнику автомобіля він також не знав. Біля пункту прийому металобрухту їх затримали працівники поліції, які протримали на снігу дві години. Потім працівники поліції змусили їх давати зізнавальні показання та підписати якісь папери.
Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , їх вина підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд оцінює як належні та допустимі:
- показаннями представника потерпілого ОСОБА_11 , відповідно до яких він зазначив, працює в РТМ «Святошино» СП «Київські теплові мережі» комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». 27.01.2019 за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 18-а та 20-а було виявлено та складено акт про крадіжку двох кришок від каналізаційних люків з горловинами, вартість яких становить 5 155 гривень. Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже неодноразово потрапляли в поле зору співробітників КП «Київтеплоенерго» як особи, що таємно від сторонніх осіб викрадають кришки каналізаційних люків, які в подальшому завантажують до свого автомобіля сірого кольору марки «BMW» р.н. НОМЕР_1 та зникають в невідомому напрямку. Після такої протиправної поведінки співробітниками КП «Київтеплоенерго» було записано номери автомобіля та передано до органів поліції, внаслідок чого обвинувачених затримано;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , згідно яких він в січні 2019 року працював в пункті прийому металобрухту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 82. Обвинувачених він знає наглядно, бачив у пункті прийому металобрухту кілька разів, останні неодноразово вдвох приїжджали до вказаного пункту для здачі різних кришок від каналізаційних люків. Представляючись представниками «Київобленерго», обвинувачені повідомляли, що міняють старі кришки люків на нові. В момент затримання обвинувачених він бачив в багажнику їх автомобіля «БМВ» кришки люків;
- показаннями свідка ОСОБА_13 , згідно яких він зазначив, що 27.01.2019 він був запрошений в якості понятого та в його присутності було оглянуто автомобіль «BMW» р.н. НОМЕР_1 сірого кольору, у багажнику якого знаходились кришки каналізаційних люків з горловинами до них та ломом;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.01.2019, відповідно до якого представник потерпілого ОСОБА_11 зазначив, що 27.01.2019 за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 18-А та 20-А невідомі особи викрали дві кришки до люків з горловинами (т.1 а.к.п. 87);
- протоколом огляду місця події від 27.01.2019 із схемою до нього, відповідно до якого на ділянці місцевості між житловими будинками АДРЕСА_4 виявлено два каналізаційних люки, розташованих на відстані 1,5 м один від одного, на яких відсутні кришки та опорні кільця до них (т. 1 а.к.п. 90-92);
- протоколом огляду місця події від 27.01.2019 з фототаблицями, відповідно до якого в присутності обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при огляді автомобіля «BMW-3», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився за адресою м. Київ, вул. Кільцева дорога, 84, виявлено в багажнику вказаного автомобіля три металевих люки від каналізаційного колодязя круглої форми в діаметрі приблизно 70 см та металевий лом приблизно один метр довжиною, замотаний в брезентовому чохлі (т. 1 а.к.п. 93-99);
- протоколом огляду місця події від 27.01.2017 з фототаблицею, відповідно до якого в присутності свідка ОСОБА_12 , оглянуто сервер білого кольору «Hikvision», модель DS-7108HGHI-F1, на якому зберігаються дані із камер відео спостереження, що розташовані на буд. АДРЕСА_5 , вказаний сервер вилучено та опечатано (т. 1 а.к.п. 100-104);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2019, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 серед наданих фотознімків впізнав за сукупністю ознак та те, що бачив дану особу з близька під № 4 особу, яка 27.01.2019 приїхала на автомобілі «БМВ» на пункт прийому металобрухту, що за адресою: АДРЕСА_5 та намагалася здати три кришки до люка, а саме - ОСОБА_5 (т. 1 а.к.п. 108-110);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2019, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 серед наданих фотознімків впізнав за сукупністю ознак та те, що бачив дану особу з близька під № 2 особу, яка 27.01.2019 приїхала на автомобілі «БМВ» на пункт прийому металобрухту, що за адресою: АДРЕСА_5 та намагалася здати три кришки до люка, а саме - ОСОБА_6 (т. 1 а.к.п. 111-113);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.01.2019, за участю підозрюваного ОСОБА_6 , згідно якого останній відтворив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема показав, що 27.01.2019 приблизно о 04 год. він зустрівся з ОСОБА_5 , після чого сів до останнього в автомобіль марки «БМВ» та вони направилися за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 18, де біля вищевказаного будинку викрали дві металеві кришки до каналізаційних люків, вищевказані кришки від люків вони помістили до багажника автомобіля та мали намір здати їх на металолом (т. 1 а.к.п. 114-116, 121);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.01.2019, за участю підозрюваного ОСОБА_5 , згідно якого останній відтворив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема показав, що 27.01.2019 приблизно о 04 год. він разом із ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 18, зняли дві металеві кришки до люків з каналізаційних колодязів, після чого завантажили їх в багажник автомобіля «BMW-3» та разом поїхали на автомобілі до пункту прийому металолому, що за адресою: Київ, Кільцева дорога, 82, з метою здачі на металобрухт вказані кришки до люків (т. 1 а.к.п.117-121);
- постановою про визнання речових доказів від 27.01.2019, відповідно до якої металевий лом, за допомогою якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викрадали металеві люки та який знаходиться в багажнику автомобіля; металеві люки та дві горловини від них визнано речовими доказами (т. 1 а.п. 105-106).
Розглянувши дане кримінальне провадження, допитавши представника потерпілого, свідків, обвинувачених, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами.
Так, відповідно до показань представника потерпілого ОСОБА_11 27.01.2019 за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 18-а та 20-а було виявлено відсутність двох кришок від каналізаційних люків з горловинами. Співробітникам КП «Київтеплоенерго» стало відомо, що до крадіжок цих кришок причетні обвинувачені, які викрадені кришки завантажували до свого автомобіля сірого кольору марки «BMW» р.н. НОМЕР_1 та зникали.
Вказані показання представника потерпілого ОСОБА_11 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що обвинувачені неодноразово зверталися до нього у пункт прийому металобрухту для здачі кришок від каналізаційних люків, в момент затримання обвинувачених він бачив в багажнику їх автомобіля «БМВ» кришки люків.
Показання представника потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13 , за участю якого оглядався автомобіль «BMW» р.н. НОМЕР_1 сірого кольору, у багажнику якого знаходились кришки каналізаційних люків з горловинами до них та лом.
Показання представника потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 узгоджуються з письмовими доказами: протоколами огляду місця події від 27.01.2019, відповідно до яких встановлено місце вчинення даного злочину, де були відсутні кришки від каналізаційних люків та виявлені в багажнику автомобіля «BMW» р.н. НОМЕР_1 сірого кольору (т. 1 а.к.п. 90-99); протоколами проведення слідчих експериментів від 27.01.2019 за участю підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно яких останні відтворили обставини вчинення ними кримінального правопорушення (т. 1 а.к.п. 114-116, 117-121); протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2019, відповідно до яких свідок ОСОБА_12 серед наданих фотознімків впізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як осіб, які 27.01.2019 приїжджали на автомобілі «БМВ» до пункту прийому металобрухту, що за адресою: АДРЕСА_5 та намагалися здати кришки до люків (т. 1 а.к.п. 108-113).
Вищевказані показання представника потерпілого ОСОБА_11 є логічними, послідовними, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, відтак кладе їх в основу обвинувального вироку.
Показання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що вони не вчиняли крадіжки кришок каналізаційних люків з горловинами від них, а також їх скарги про те, що співробітники поліції застосовували до них фізичну силу та змусили давати зізнавальні показання під час досудового розслідування не підтверджені жодним доказом, натомість повністю спростовуються вищезазначеними доказами. Вказані показання обвинувачених суд розцінює як захисну версію обвинувачених, яка не підтверджена в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Протокол огляду місця події від 27.01.2017 з фототаблицею, відповідно до якого в присутності свідка ОСОБА_12 оглянуто сервер білого кольору «Hikvision», модель DS-7108HGHI-F1, на якому зберігаються дані із камер відео спостереження, що розташовані на буд. АДРЕСА_5 , вказаний сервер вилучено та опечатано (т. 1 а.к.п. 100-104) суд не бере до уваги, оскільки він як не доводить вину обвинувачених у вчиненні ними даного кримінального правопорушення, так і не спростовує її.
Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що вина кожного з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю доведена, умисні дії кожного з обвинувачених судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, який не одружений, освіта середня, не працевлаштований, раніше судимий за вчинення корисливого злочину,на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин, обвинувачений перебуває на консультативному обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра - не перебуває, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Приймаючи до уваги, що вироком Апеляційного суду м. Києва від 21.11.2017 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, не відбувши покарання за попереднім вироком, скоїв новий злочин, суд на підставі ст.71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, частково приєднавши не відбуте покарання.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, який одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , освіта середня, займається суспільно-корисною працею - працевлаштований 29.10.2019 до ПП «Гамапласт» на посаду монтажника, за даним місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також враховує конкретні обставини, спосіб, обстановку вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді арешту в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Законом України про кримінальну відповідальність, зокрема положеннями ч. 4 ст. 70 КК України, передбачені правила призначення покарання за сукупністю злочинів якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Водночас, відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається й за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Враховуючи те, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2019 ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнено з випробуванням, а даним вироком суду обвинуваченому призначено покарання у виді арешту, яке слід відбувати реально, що унеможливлює застосування правил призначення покарань за сукупністю злочинів, які передбачені в частинах першій - третій статті 70 КК України, а тому вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2019 щодо ОСОБА_6 в даному випадку повинен виконуватись самостійно.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України ОСОБА_14 , за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 21.11.2017 і остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання - з 27.01.2019.
Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 термін його попереднього ув'язнення, а саме: з 27.01.2019 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а також з 12.11.2016 по 10.04.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яким призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2019, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, іспитовим строком на 1 рік, виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня його фактичного затримання у зв'язку з виконанням цього вироку.
Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_15 термін його попереднього ув'язнення, а саме з 27.01.2019 по 04.02.2019 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 у вигляді застави після набрання вироком законної сили - скасувати.
Заставу в розмірі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні, яка була внесена ОСОБА_6 відповідно до квитанції № 10 від 31.01.2019, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази: три кришки від каналізаційних люків та дві горловини люків, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_11 , передати за належністю законному володільцю; автомобіль сірого кольору «BMW» р.н. НОМЕР_1 , який зберігається на території стоянки автомобілів Святошинського УП ГУ НП у м. Києві - передати за належністю законному володільцю; металопластиковий сервер білого кольору «Hikvision», модель DS-7108HGHI-F1 та провід живлення до нього, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_12 , передати за належністю законному володільцю; лом, який передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві - знищити; шнурки, ремінь, пошкоджений мобільний телефон «Соні еріксон» чорного кольору без клавіатури та запальничку чорного кольору, які передано на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м. Києві - передати за належністю ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1