Справа № 2-297/09
21 липня 2009 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Коноваловій Н.В., Криштоф Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки і піклування Придніпровського райвиконкому м. Черкаси про усунення перешкод у користуванні власністю, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю. Свої позовні вимоги мотивує тим, що квартира №12,що по вул. Гоголя. 494/1 м. Черкаси придбана за спільні кошти в період проживання у шлюбі і є спільним майном подружжя. З листопада 2007р. відповідач забрав у неї ключі від квартири, змінив код сигналізації і не допускає її до квартири, чим позбавляє права користування. Спільної згоди щодо користування та розпорядження квартирою сторони не дійшли, а тому просить суд зобов»язати відповідача не перешкоджати в користуванні належною їй частиною житлової квартири, шляхом повідомлення коду сигналізації та передачі комплекту ключів від вхідних дверей.
Ухвалою суду від 29.01.2009р., занесеною в протокол судового засідання, в якості третьої особи залучено до участі в справі орган опіки та піклування Придніпровської районної ради м. Черкаси.
В судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги і просила зобов»язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні квартирою шляхом повідомлення коду сигналізації та надання ключів від вхідних дверей та шляхом вселення її до квартири №12, що по вул. Гоголя, 494/1 м. Черкаси. Зазначила, що під час перебування з відповідачем у шлюбі, в 2004 році придбали за спільні кошти квартиру, в якій зроблено ремонт, встановлено меблі та підключено сигналізацію. На початку січня 2008р. він забрав у неї ключі від квартири, і нічого не повідомивши, 11 лютого 2008р., - сам, без неї та спільної дитини - сина, переїхав проживати до спірної квартири. 27.10.2008р. вона, разом з подругами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли до квартири, подзвонили, вийшов ОСОБА_2 і на її намагання пройти до квартири, - останній заперечив. На її прохання війти до помешкання, надати ключі від вхідних дверей та повідомити код сигналізації, останній відмовив. 08.12.2008р. шлюб між нею та відповідачем розірвано і за рішенням суду за нею визнано право власності на ? частину даної квартири. Згодом, в ЧООБТІ вона зареєструвала право власності на ? частину квартири №12. Оскільки відповідач чинить перешкоди, вона з неповнолітнім сином проживають за іншою адресою - в квартирі, яка подарована їй її батьками. Вважає, що незважаючи на ті обставини, що відповідач проживає в квартирі з іншою жінкою та має іншу сім»ю, це не позбавляє її можливості проживати в даній квартирі з сином. Має наміри вселитись в квартиру, - в свою частку в майні з тим, щоб там проживати з сином, а також в подальшому визначити порядок користування квартирою. Не погоджується на грошову компенсацію вартості належної їй частки житла.
Представник позивача - за дорученням адвокат ОСОБА_5, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і зазначив, що своїми діями відповідач порушує права позивачки та неповнолітнього сина щодо користування власністю, а саме, - ? частини квартири.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення позовних вимог і пояснив, що 29.11.204р. він та позивачка по справі. За спільні кошти придбали квартиру №12, що по вул. Гоголя, 494/1 м. Черкаси, яку оформили на нього. Для ремонту ним був отриманий в банку кредит в сумі 20000 доларів США. З лютого 2005р. він зареєструвався в квартирі №12 і з грудня 2007р., після сварки з позивачкою, він переселився до нового житла - спірної квартири. В даній квартирі він проживає з іншою жінкою, має іншу сім»ю. 27.10.2008р., близько 23год. без будь-якого попередження до нього прийшли позивачка зі своїми подругами, і почала кричати, вривалася до квартири. Він пояснив, що зараз недоречний час для візитів і на намагання останньої пройти до житла, не впустив її. Неодноразово пропонував позивачці придбати для неї та сина іншу квартиру, або сплатити кошти за її частку в даній квартирі, але вона заперечує. Він зі своїм неповнолітнім сином спілкується, утримує його і не заперечує проти його проживання разом з ним. Вважає, що спільне проживання в квартирі його нової сім»ї з колишньою дружиною - позивачкою по справі, - неможливе, оскільки можуть виникати конфлікти. Зазначив, що ключі від квартири він у ОСОБА_1 не забирав, вона їх свого часу віддала добровільно. Крім того, додав, що на даний час він не готовий віддати ключі від квартири позивачці. Просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат ОСОБА_6 підтримала думку відповідача.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Придніпровської райради м. Черкаси за дорученням ОСОБА_7 в судовому засіданні, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини - сина стороні по даній справі, - не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні, пояснила, що позивачка по даній справі є її подругою, яка попросила бути свідком, що ОСОБА_2 не пускає її до квартири №12. 27.10.2008р. близько 20-21год. вони та ще одна жінка прийшли до квартири. ОСОБА_1 подзвонила в двері, вийшов відповідач і на прохання надати ключі від квартири, останній відмовив. Відповідач не впустив позивачку до квартири, зачинивши двері.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 27.10.2008р., близько 20-30, вона, ОСОБА_1 та жінка на ім»я ОСОБА_4, прийшли до квартири, що по вул. Гоголя. Позивачка показала свої ключі і повідомила, що ключів від даної квартири в неї немає. Вона подзвонила в двері, вийшов відповідач. ОСОБА_1 наполегливо почала просити у нього ключі від квартири, оскільки має право там проживати, але той ключі на надав та не впустив її до квартири.
Заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, представника третьої особи та свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення за таких підстав:
встановлено, що сторони по даній справі перебували в шлюбі з 05.09.1992р. (свідоцтво про шлюб 11-СР №289317, актовий запис №1614). Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. За договором купівлі-продажу квартири від 19.11.2004р., посвідченого приватним нотаріусом (№8111), ОСОБА_2 придбав квартиру №12, що по вул. Гоголя, 494/1 м. Черкаси. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від08.12.2008р. шлюб між сторонами розірвано та визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири №12, що по вул. Гоголя, 494/1 м. Черкаси. Згідно даних витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за позивачкою по даній справі зареєстровано ? частину вказаної квартири. Крім того, за даними довідки КП «ВЖРЕУ №4» від 30.03.2009р. №1132, - ОСОБА_1 та її син ОСОБА_8, 1995р. народження - 27.03.2009р. зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно до ст.316 ч.1 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317ЦК). Як зазначено у ч.1 ст. 321 ЦК України, - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Так, відповідно до положень ст. 391 ЦК України, - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст.379 ЦК).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 389 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім»ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків встановлених законодавством (ст.155 ЖК).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 156 ЖК з урахуванням положень ч.1 ст. 405 ЦК члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником. Право члена сім»ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач своїми діями перешкоджає позивачці користуватися своєю власністю, тобто ? частиною вказаної квартири і, відповідно вона разом з сином - членом своєї сім»ї, має право на проживання в квартирі та користування нею.
Доводи відповідача про те, що сумісне проживання в одній квартирі його нової сім»ї з одного боку та ОСОБА_1 - з іншого боку, можливість виникнення конфліктних ситуацій та непорозумінь, наявність у позивачки подарованої батьками квартири і відсутність у нього іншого житла, - безпідставні та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, тобто відмові у відновленні порушеного права власності. Крім того, під час знаходження даної справи в провадженні суду, сторони не скористались можливістю вирішити спір шляхом взаємних домовленостей та уступок.
За таких обставин, встановлено, що відповідачем порушені права позивачки щодо користування власністю - 1/2 частини квартири, а тому вона підлягає вселенню в квартиру з зобов»язанням відповідача надати їй ключі від квартири та повідомити код сигналізації вхідних дверей.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати в сумі 16грн.00 коп., що підтверджується квитанціями від 18.09.2008р. про сплату державного мита та інформаційно-технічного збору.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивачки витрат, пов»язаних з оплатою правової допомоги, наданої адвокатом ОСОБА_5, - в сумі 2500грн., то вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.
Так, відповідно до положень ст. 84 ЦПК України, - витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Між тим, в судовому засіданні ні позивачка, ні її представник - адвокат ОСОБА_5 не надали суду доказів щодо обґрунтування та обчислення розміру компенсації в сумі 2500грн., понесених позивачем витрат на правову допомогу, як того вимагає постанова КМУ від 27.04.2006р. №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Таким чином, враховуючи думку учасників процесу, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, тобто витрати на правову допомогу в сумі 1000грн.
На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст. ст. 150, 155, 156 ЖК України, ст.ст. 316, 317, 321, 379, 389, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 79, 60, 84, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю - ? частиною квартири №12, що по вул. Гоголя, 494/1 м. Черкаси і вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від квартири АДРЕСА_2 та повідомити код сигналізації вхідних дверей.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: державне мито та інформаційно-технічний збір в сумі 16грн. 00коп., а також правову допомогу в сумі 1000грн., а всього на суму 1016грн. 00коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя С.М. Позарецька