Справа № 2-40/10
15 березня 2010 року м.Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Ротаєнко Д.С.
при секретарі: Пугач В.І., Возній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд», 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, : С пілки сільськогосподарських товаровиробників Монастирищенського району, Черкаського обласного міжгосподарського шляхобудівельного об»єднання «Облагрошляхбуд» про визнання права на частку у майні колективного підприємства, зобов»язання вчинити дії,
Позивач 12.01.2010 року звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання права на частку у майні колективного підприємства, зобов'язання вчинити дії. Підставою для позову вважає те, що з 29 березня 1974 року до 25 лютого 2003 року він працював водієм в Монастирищенському колективному підприємстві по агропромисловому будівництву «Агрошляхбуд" (далі - Відповідач). Сучасну назву та нову організаційно - правову форму Відповідач отримав після проведеної реорганізації та державної реєстрації згідно з розпорядженням виконавчого комітету Монастирищенської районної ради народних депутатів № 105 - р від 12 грудня 1994 року, тому з 12 грудня 1994 року є підприємством з колективною формою власності, а всі члени його трудового колективу мають право на пай (частку) у його майні. Під час його роботи у Відповідача були складені списки осіб, які мають право на пай (частку) в його майні. Після його звільнення з роботи він не одержував від Відповідача жодних повідомлень про розпаювання майна підприємства, а дізнався про це випадково у жовтні 2009 року. 15 жовтня 2009 року він звернувся до Відповідача з письмовою заявою про надання йому інформації щодо розпаювання майна підприємства та просив повідомити, чи внесений він до списку осіб, які мають право на майновий пай. На цю заяву він одержав відповідь від 26 жовтня 2009 року, з якої слідує, що відповідачем була створена комісія по передприватизаційній підготовці, яка на своєму черговому засіданні затвердила списки осіб, які мають право на пайову частку в майні підприємства, що підтверджується протоколом № 3 від 16 жовтня 2008 року. Його до вказаного списку не включили. 20 жовтня 2008 року цей список був затверджений на загальних зборах трудового колективу Відповідача, що підтверджується протоколом № 4. Підставою не включення його до списку осіб, які мають право на майновий пай, в надісланому йому листі вказано те, що станом на день початку розпаювання - 20 жовтня 2008 року він на підприємстві не працював. Таким чином, Відповідач незаконно позбавив його права на частку у майні колективного підприємства. 07 грудня 2009 року він звернувся до Відповідача з письмовою заявою, у якій просив внести його до списку осіб, які мають право на частку (пай) у його майні, але усно йому в цьому відмовлено. За таких обставин він змушений звернутися до суду для захисту його порушеного права. Просить визнати його право на частку у майні Відповідача - Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву „Агрошляхбуд", код ЄДРПОУ 03582451, зобов'язати Відповідача внести його до списку осіб, які мають право на пай (частку) у майні Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву „Агрошляхбуд", код ЄДРПОУ 03582451 та стягнути із Відповідача на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. та оплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення справи в сумі 37 грн.
Ухвалою Монастирищенського районного суду від 08 лютого 2010 року до участі в розгляді справи притягнуто в якості 3 осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Спілку сільськогосподарських товаровиробників Монастирищенського району, Черкаське обласне міжгосподарське шляхобудівельне об»єднання «Облагрошляхбуд».
На адресу суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Черкаського обласного міжгосподарського шляхобудівельного об'єднання «Облагрошляхбуд» надійшло заперечення № 1762 від 10.03.2010 року відповідно до якого об'єднання «Облагрошляхбуд» позовні вимоги позивача вважає безпідставними і незаконними на підставі нижче викладеного: позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто у працездатному віці звернувся до відповідача із заявою про звільнення його із роботи за погодженням сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України і відповідач погодився на таке звільнення. Трудові відносини із позивачем були припиненні 25 лютого 2003 року (запис у трудовій книжці ОСОБА_1 № 11 від 25.02.2003 року). Процес розпаювання майна у відповідача розпочався в жовтні 2008 року. Відповідно до рішення загальних зборів трудового колективу відповідача (протокол № 4 від 20.10.2008 року) був затверджений список осіб, які мали право на майновий пай: працюючі працівники та пенсіонери. У цьому списку немає осіб працездатного віку, які працювали у відповідача, а потім звільнились із роботи і набули статус «колишніх працівників». Порядок складання списків осіб, які мають право на майновий пай, а також час його складання, законом не передбачений - це право трудового колективу. Посилання позивача на те, що такі списки були складені під час його роботи у відповідача, документального підтвердження не знайшли. У відповідача підприємство створене відповідно до вимог чинного на той період закону «Про підприємства в Україні», а тому при прийомі на роботу членство працівниками не набувається, і, відповідно, при припиненні трудових відносин, не зберігається. Таким чином, об'єднання «Облагрошляхбуд» вважає, що позивач немає права на майновий пай відповідача, так як на період складання списків він не перебував в особовому складі підприємства, а тому, із врахуванням викладеного, об'єднання «Облагрошляхбуд» просить у позовних вимогах позивачу відмовити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити, так як списки складались на час його роботи на підприємстві, але його незаконно не включено на отримання його частки у майні товариства. Доказів поважності пропуску строку звернення до підприємства чи в суд з приводу неприйняття рішення про проведення приватизації майна, а також про визначення чи виділення його частки з підприємства надати не може. Про те, що на час його роботи складалися списки осіб, які мають право на частку пай, можуть підтвердити свідки. Йому сказав адвокат, що якщо був закон на час його роботи, він мав право на частку в майні. Розмови про приватизацію майна на підприємстві на час його роботи в ньому велися, але він питання про приватизацію майна та виділення йому частки перед відповідачем не ставив.
Представник відповідача Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд» позов не визнав, вважає його безпідставним, так як позивач сам розірвав трудовий договір в 2003 році. Він є пенсіонером. Рішенням трудового колективу йому відмовлено у включенні в списки осіб, які мають право на отримання майна. Рішення про розпаювання майна підприємства приймалося лише у 2008 році, так як раніше трудовий колектив не вирішував цього питання в зв»язку з відсутністю коштів на оформлення документів.
Представник 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Черкаського обласного міжгосподарського шляхобудівельного об»єднання «Облагрошляхбуд », вважає, що позов не підлягає до задоволення, так як приймати рішення про те, кого включати у списки на отримання паю є виключною компетенцією і правом трудового колективу підприємства. Позивач не перебуває в трудових відносинах з відповідачем із 2003 року, не є пенсіонером.
Представник 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, С пілки сільськогосподарських товаровиробників Монастирищенського району у судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав суду, що він працював на підприємстві відповідача, звідти ж оформився на пенсію у 2002 році. Заперечує, що списки складалися до звільнення позивача з роботи, так як на той час взагалі ніхто не ставив питання про роздержавлення майна. Розмови велися, але ніхто не ставив про це питання так як їх підприємство було створено за рахунок колгоспів та відокремленим підрозділом Черкаського підприємства. На час його роботи не було вирішено питання відокремлення від них.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідка, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
- суд при вирішенні даного питання керується нормами діючого законодавства відповідно, яке діяло на час перебування позивача з відповідачем у трудових відносинах, та відповідно на час проведення паювання майна:
- відповідно до Статуту Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд» без змін станом на 15 лютого 1994 року підприємство мало статус колективного по агропромисловому будівництву, було самостійним господарюючим суб»єктом з правами юридичної особи , мав в своєму складі інші юридичні особи, входив до складу обласного колективного об»єднання «Облагрошляхбуд», як засновник. Підприємство засноване на колективній власності трудового колективу «Агрошляхбуд» та кооперативної власності засновників. Перелік засновників і їх долі визначені в додатку до Статуту, а відповідно до протоколу № 1 засідання комісії з перед приватизаційної підготовки Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд» (а.с.35-42) та рішення ради колективних сільськогосподарськиї підприємств Монастирищенського району від 21.03.2000 року (а.с.60-61) станом 12.05.2005 року у підприємства відсутнє майно засновників та держави;
- позивач працював на підприємстві, не був його засновником , доказів вкладення чи внесення особистого майна у майно підприємства, суду не надав ;
- управління підприємством здійснювали Загальні збори товариства на основі самоврядування трудового колективу та прав власників по господарському використанню свого майна. Трудовий колектив - громадяни, які приймають участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору ( контракту);
- стаття 23 Закону України «Про власність» від 7 лютого 1991 року N 697-XII з змінами і доповненнями передбачала, що у власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення. На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом виходячи з результатів господарської діяльності підприємства. Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу;
- позивач, відповідач та представники 3 осіб, не надали суду доказів, що на час звільнення позивач мав вклад, клопотання про призначення експертизи суду не заявили, суд з власної ініціативи призначити експертизу не має можливості, виходячи з положень ст.143 ЦПК України, та розглядає справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі ( письмових матеріалів та показань свідка ОСОБА_3), так як пояснення сторін та осіб, які беруть участь в розгляді справи, які не допитані в якості свідків, у відповідності до ч.2 ст.57 ЦПК України, не є доказами;
- відповідно Указу Президента України « Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року N 62/2001 з метою забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і орендних відносин на селі постановлено вважати завершення реформування аграрного сектора економіки на засадах приватної власності невідкладним завданням органів виконавчої влади та Міністерству аграрної політики України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям необхідно було розробити до 1 березня 2001 року та здійснити протягом поточного року комплекс організаційних заходів щодо: уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства; визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства (далі - паї), а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати); забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину; виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна; недопущення порушень майнових прав колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі права власності на паї; приведення у відповідність із вимогами законодавства установчих документів суб'єктів господарювання, які було створено внаслідок реорганізації чи на основі майна, що належало ліквідованим колективним сільськогосподарським підприємствам, зокрема в частині правонаступництва щодо майна та порядку його формування; забезпечення неухильного виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов'язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств; забезпечення управління об'єктами права державної власності, що перебували в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, а також збереження і використання за призначенням до передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які належали зазначеним підприємствам; забезпечити утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, а також здійснення заходів, передбачених пунктом 1 цієї статті, із залученням до їх складу колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та представників суб'єктів господарювання, які було створено внаслідок реорганізації чи на основі майна, що належало ліквідованим колективним сільськогосподарським підприємствам; невідкладно організувати постійну роботу з надання роз'яснень щодо порядку набуття та реалізації права власності на паї, способів та порядку захисту цього права, а також із висвітлення в засобах масової інформації ходу реалізації положень цього Указу. Кабінету Міністрів України затвердити у місячний строк: методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих; порядок визначення розмірів паїв та документального посвідчення права власності на паї; форму свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат); типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.Покласти на Міністерство аграрної політики України надання офіційних роз'яснень щодо цього Указу;
- Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 на виконання даного Указу затверджено «Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих; Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення; Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки» та зобов»язано Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міську, районні держадміністрації: сприяти діяльності комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки; вирішити питання щодо виготовлення свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) та книг обліку виданих свідоцтв. Міністерству аграрної політики надавати офіційні роз'яснення щодо застосування цієї постанови.
- відповідно до, затвердженої цією Постановою Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, з метою визначення або уточнення розмірів майнових паїв колишніх членів цих підприємств (далі - співвласники) з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства. У цій Методиці поняття вживаються в такому значенні: реорганізація підприємства - припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов'язків колишнього підприємства; дата реорганізації підприємства - момент оформлення роздільного акта (у разі виділення чи поділу підприємства) або оформлення передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення підприємства);
- підприємство провело реорганізацію лише у 2008 році шляхом внесення змін та доповнень до статуту, які були затверджені протоколом загальних зборів трудового колективу № 4 від 20 жовтня 2008 року та затверджені 21.10.2008 року. Зміни до Статуту діють, питання про визнання їх невідповідними закону позивачем не ставилось, вони є чинними і підлягають виконанню (а.с.43-44);
- відповідно до Статуту в редакції, яка діяла на час прийняття трудовим колективом рішення про проведення розпаювання майна членами трудового колективу Підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, виявили бажання і підтвердили здатність брати участь у його діяльності, пропрацювавши на підприємстві не менше одного року, та за рішенням Правління Підприємства зараховані до числа членів трудового колективу Підприємства. До числа членів трудового колективу Підприємства відносяться також особи, які працювали в Підприємстві, внесли свій трудовий внесок у створення майна Підприємства та звільнились із Підприємства у зв»язку із виходом на пенсію;
- позивач звільнився з роботи 25.02.2003 року за згодою сторін, не був пенсійного віку на час звільнення, з цього часу доказів, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем чи прийняття його в члени, суду не надав;
- відповідно до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177, визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства. До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема: пенсіонери; особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби; особи, призвані на військові збори; особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах; особи, направлені підприємством для навчання у професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації; особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій; жінки, що знаходяться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною; особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що було пов'язано з виконанням трудових обов'язків на цьому підприємстві; особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами; спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай. Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників. За рішенням зборів співвласників до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад, такі, що відпрацювали у господарстві довгий час і вибули з поважних причин, а також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку. Внесення осіб до зазначеного списку здійснюється на підставі заяви. Дата для складання списку осіб, які мають право на майновий пай, визначається зборами співвласників ;
- разом з тим, питання про паювання майна відповідачем проведено у 2008 році, позивач не включений до списку осіб, які мають право на частку, так як рішенням загальних зборів, особи, які вибули з підприємства та не є пенсіонерами до списку не включалися, заява позивача про включення його до списку таких осіб залишена відповідачем без задоволення;
- відповідно Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177 Комісія створюється з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства. Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі - збори співвласників), обов'язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників;
- рішенням загальних зборів відповідача від 20 жовтня 2008 року визначено осіб, які мають право на майновий пай, де прізвище позивача відсутнє;
- відповідно Методичних рекомендацій про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів, розроблених Міністерством сільського господарства і продовольства України, інституту аграрної економіки УААН від 01.01.1996 року «перехід до ринкової економіки на селі зумовлюється реформуванням власності колективних сільськогосподарських підприємств і формуванням на цій основі багатоукладної економіки. Одним з шляхів формування такої структури є паювання майна і земель, створення приватних товаровиробників і ринкових механізмів їх взаємодії. В ряді випадків це досягається шляхом виходу з колективного підприємства його членів з наступним створенням приватного підприємства, але такий вихід з господарства здійснюється через паювання. Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог законів України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про селянське (фермерське) господарство", а також Положення про паювання майна, яке приймається в кожному господарстві і регулює порядок проведення розподілу майна, що належить членам колективних сільськогосподарських підприємств, спілок селян і кооперативів, колгоспів, сільськогосподарських акціонерних товариств (надалі - підприємств) при виході їх членів із підприємства. Суть паювання колективної власності полягає у подоланні відчуженості працівників підприємства та прирівняних до них осіб від засобів виробництва і результатів праці, перетворення їх у реальних власників майна. Пай є власністю члена підприємства і право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом останній набуває після припинення членства в підприємстві. Комісія по паюванню і персоніфікації майна підприємства (надалі - комісія) створюється загальними зборами членів підприємства. Комісія визначає списки осіб, які мають право на отримання майнового паю, та розмір і перелік майна, яке підлягає паюванню; обчислює розмір паю; розглядає претензії щодо правильності визначення розмірів майнового паю і його нарахування; перевіряє достовірність інвентаризації майна та платіжних і інших зобов'язань підприємства; встановлює достовірність участі членів підприємства у трудовій діяльності і, у випадку порушення прав, захищає їх інтереси, в установлений термін вносить на розгляд загальних зборів підприємства оформлені в установленому порядку всі матеріали про паювання і персоніфікацію майна; несе відповідальність за достовірність включення до списку осіб, які мають право на майновий пай, розмір майна, що підлягає паюванню, встановлює розмір майнового паю кожному члену підприємства та забезпечує одержання його у разі виходу із підприємства його членів. Термін та порядок роботи вказаної комісії в кожному конкретному випадку визначаються рішенням загальних зборів членів підприємства. Виходячи з реального стану реформування відносин власності, підприємства умовно можна поділити на три групи , кожна з яких має свої варіантні підходи щодо виділення майнового паю конкретній фізичній особі в разі виходу її із підприємства: перша група, коли паювання майна не проведено або проведено з відхиленнями від загальноприйнятих норм; друга група, коли розпайовано частково або повністю лише виробничі фонди; третя група, коли паювання проведено і все майно пропайовано та визначено частки кожного працівника, включаючи щорічні прирісні паї з урахуванням індексації майна. Для підприємств першої групи паювання майна є основним етапом їх реформування з метою створення умов виходу, на якому передбачається визначення реальної частки майна кожного члена підприємства в колективному надбанні. Організаційний механізм паювання майна включає ряд підетапів. Проведення паювання майна починається з прийняття рішення загальними зборами колективу підприємства з цього приводу. Одночасно затверджується комісія по паюванню майна. Визначаються категорії працівників та їх поіменний склад, що мають право на пай, а саме: - працюючі на дату проведення паювання; - пенсіонери; - особи, які звільнені у зв'язку зі скороченням штату і не працюють не більше як два роки з моменту звільнення; - особи, що мають право повернутися на попереднє місце роботи у відповідності з чинним законодавством; - інваліди, які працювали на підприємстві, в ньому одержали інвалідність і в даний час не працюють. Загальні збори членів підприємства можуть прийняти рішення про нарахування паїв іншим категоріям, наприклад, особам, що відпрацювали довгий час на підприємстві і вибули з поважних причин, звільненим із даного підприємства по переводу тощо. Такого права можуть набути також колишні члени підприємства у випадку повернення їх на роботу та поновленні в членстві (для пенсіонерів - при поверненні їх на постійне проживання в даний населений пункт) тощо;
- а тому суд вважає, що позов не підлягає задоволенню як безпідставний;
- крім цього, з моменту звільнення позивача з роботи на час звернення до суду ним пропущено строк звернення за захистом його права, відповідачем подано клопотання про застосування наслідків, а тому позов не підлягає до задоволення як безпідставний та як такий, що поданий з пропуском строку звернення до суду з позовом.
Судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 15, 57, 60, 81, 88, 143, 213-215 ЦПК України, ЦК України в редакції 1963 року, ЦК України в ред..2003 року, Законом України «Про підприємства в України » від 27.03.1991 року №887-ХІІ із змінами і доповненнями, Законом України «Про власність» від 7 лютого 1991 року N 697-XII із змінами і доповненнями, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року N 2114-XII із змінами і доповненнями, Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року N 62/2001, Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 28 лютого 2001 р. N 177, «Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих», «Порядком визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», Типовим положенням про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 177, Методичними рекомендаціями про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів, розроблених Міністерством сільського господарства і продовольства України, інституту аграрної економіки УААН від 01.01.1996 року, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд», 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, : С пілки сільськогосподарських товаровиробників Монастирищенського району, Черкаського обласного міжгосподарського шляхобудівельного об»єднання «Облагрошляхбуд» про визнання права на частку у майні колективного підприємства, зобов»язання вчинити дії відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: Д.С.Ротаєнко
Справа № 2-40/10
15 березня 2010 року м.Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Ротаєнко Д.С.
при секретарі: Пугач В.І., Возній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд», 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, : С пілки сільськогосподарських товаровиробників Монастирищенського району, Черкаського обласного міжгосподарського шляхобудівельного об»єднання «Облагрошляхбуд» про визнання права на частку у майні колективного підприємства, зобов»язання вчинити дії,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Монастирищенського колективного підприємства по агропромисловому будівництву «Монастирищенський агрошляхбуд», 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, : С пілки сільськогосподарських товаровиробників Монастирищенського району, Черкаського обласного міжгосподарського шляхобудівельного об»єднання «Облагрошляхбуд» про визнання права на частку у майні колективного підприємства, зобов»язання вчинити дії відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: Д.С.Ротаєнко