ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2019Справа № 923/128/19
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд»
до 1. Міністерства юстиції України 2. Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача:1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД-5С» 2. Державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні та фізичні особи) Калугіної Ірини Олегівни 3. Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Козоріза Р.В. 4. Приватного підприємства «Виробнича фірма «Паритет» 5. Приватного підприємства «Будівельна компанія «Престижбуд» 6. Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» 7. Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс»
провизнання протиправним та скасування наказу
та за позовомКомерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс»
до1. Міністерства юстиції України 2. Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України
провизнання протиправним та скасування наказу
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:без виклику
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №923/128/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Херсонбуд» до Міністерства юстиції України та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД-5С», державний реєстратор відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації (юридичні та фізичні особи) Калугіна Ірина Олегівна, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Козоріз Р.В., Приватне підприємство «Виробнича фірма «Паритет», Приватне підприємство «Будівельна компанія «Престижбуд», Приватне підприємство «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» та Комерційно-виробниче приватне підприємство «Продсервіс», про визнання протиправним та скасування наказу, та за позовом Комерційно-виробничого приватного підприємства «Продсервіс» до Міністерства юстиції України та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
05.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №923/128/19.
В обґрунтування вказаної заяви Приватне підприємство «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» посилалося на те, що було порушено порядок визнання складу суду для розгляду справи, з огляду на невірне визначення категорії спору, а отже і спеціалізації судді. Вказані обставини, на думку заявника, вказують на наявність підстав для відводу судді Спичака О.М. від розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 визнано заяву Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М. необґрунтованою, передано таку заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.12.2019, заяву про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №923/128/19 передано до розгляду судді Босому В.П.
Розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про на наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Зі змісту поданої заяви про відвід судді Спичака О.М. вбачається, що вона мотивована допущеними порушеннями під час проведення автоматизованого розподілу даної справи, а саме такий авто розподіл проведений без врахування реальної спеціалізації та складності справи.
Так, приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
У відповідності до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Рішенням Ради суддів України № 16 від 12.04.2018 визначено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Зокрема п. 2.3.31 вказаного розділу, результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Як вбачається із наявного Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями станом на 18.03.2019 автоматизованою системою визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Спичака О.М.
Зокрема, наказом Голови Господарського суду міста Києва №8 від 21.01.2019 на виконання рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва №1 від 17.01.2019, затверджено спеціалізацію суддів Господарського суду міста Києва, згідно якого виділено колегію з розгляду справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, колегію з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами та з інших підстав, а також у справах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
При цьому, як категорія справи, що була визначена під час проведення авторозподілу в Господарському суді Херсонської області, так і категорія справи, визначена під час проведення авторозподілу 18.03.2019 в Господарському суді міста Києва, відноситься до переліку справ, що розподіляються між суддями, які входять до колегії з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами та з інших підстав.
Тобто, з урахуванням визначеної вище спеціалізації суддів Господарського суду міста Києва, для автоматизованого розподілу справи №928/128/19 було сформовано список компетентних суддів, які входять до колегії з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами та з інших підстав, зокрема, і включено до такого списку і суддю Спичака О.М.
Доказів незаконного включення судді Спичака О.М., а так само включення / не включення інших суддів до переліку для авторозподілу заявником не надано.
Таким чином, розглянувши заяву Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №923/128/19, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 35-36, 38 39, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Приватного підприємства «Приватне інженерне підприємство «Тоніка» про відвід судді Спичака О.М. від розгляду справи №923/128/19 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Босий